2632
Чи потрібно рятувати відносини між Україною і Росією?
Торговий обіг Росії з Україною в січні-лютому поточного року зменшився на 10,5% у порівнянні з попереднім роком – до $5,277 млрд. Якщо розглядати конкретно імпорт з України до Росії, то він упав майже на третину – до $1,591 млрд. Тепер же Росія заявила, що очікує серйозних складнощів у торгівлі з Україною через підписання Києвом угоди про асоціацію з Євросоюзом. Як розвивати далі торговельні відносини з країною, яка є водночас найближчим ринком збуту для товарів і найближчим джерелом небезпеки? І чи потрібно торгувати із таким сусідом взагалі?
Чим далі в ліс…
Чим далі продовжуватиметься ситуація неоголошеної війни – тим більше економічних зв’язків буде розірвано, вважає російський політолог, доктор історичних наук Олена Галкіна.
“Вперше за роки незалежності більшість громадян України поділяють єдині цінності – і це цивілізаційні цінності Заходу. Росія ж завжди провадила політику, включно з економічною політикою, виходячи зі своїх геополітичних імперських інтересів. Прекрасна ілюстрація в тому, що стосується політики, в тому числі економічної – одним з перших кроків РФ після перемоги Майдану стала адміністративна атака на український бізнес в Російській Федерації. Тому чим далі продовжиться ситуація неоголошеної війни, яка зараз де-факто йде, тим більше економічних зв’язків буде розірвано. Починаючи зі стратегічних – це військова промисловість, енергетика”, – відмітила Галкіна.
В ключових для України сферах, як то авіабудування та двигунобудування, атомна енергетика, космічна галузь, суднобудування та транспортна сфера, Україні треба жорстко відстоювати свої інтереси виходячи навіть із суто економічної необхідності.
“Базуватись на тих документах, які вже підписані між країнами, можна лише з прицілом, що Росія стримає свій військовий запал та інформаційні атаки. Але стосунки в цих областях повинні розвиватися, адже це наша торгівля, це наші робочі місця. Ми інакше цю зиму не протягнемо – судячи з усіх прогнозів, які дають економісти”, – вважає Тарас Малишевський, екс-радник з політичних питань посольства України в РФ.
Однак, скорочення співпраці з Росією може мати і свій позитивний ефект. “Україна зробила вибір на користь європейських цінностей. Цей шлях вимагатиме реального перезавантаження державних інститутів, економіки, соціальної сфери і введення нових правил гри. Виконанню цих завдань може сприяти мінімізація співпраці з російськими державними монополіями, корпораціями афілійованими з державою, але при цьому – інтенсивна співпраця із приватним бізнесом, громадянським суспільством”, – пояснила Олена Галкіна. Не буває лиха без добра і добра без лиха.
Як це зробили інші
Україна – не перша, кому важко дається побудова нормальних робочих відносин із Росією. “Буде доречним розглядати досвід Польщі, яка виходила з соціалістичної співдружності і будувала стосунки з нинішньою Росією теж дуже важко. Їх стосунки протягом останніх 20 років затьмарюються суттєвими протиріччями, але тим не менш Польща позиціонує себе як рівноправного партнера. Який може вести діалог по відношенню до Росії на рівних, і якого Москва при всьому своєму бажанні не може розглядати як об’єкт для своїх імперських геополітичних амбіцій”, – вважає Андрій Міселюк, директор Інституту соціально-політичного проектування “Діалог”.
“Щось подібне було б доречно побудувати й Україні. Це має бути максимальна формалізація будь-яких протиріч та конфліктів. Наприклад, якщо виникають такі явища, як торгові війни, на кшталт тієї, яка була у серпні минулого року, негайно повинна слідувати блискавична реакція української сторони. Не закривати на це очі і намагатися домовитись в кулуарах, а навпаки, якомога більше формалізувати цей процес і залучати допомогу міжнародних інституцій, членами яких є і Україна, і Росія, зокрема це ВТО. Звернення до подібних механізмів було б дуже перспективним і правильним”, – пояснив експерт.
“В Узбекистану, однієї з країн центрального азійського регіону, з Росією всього лише 4 млрд. дол. товарообіг. На велику країну з 20 млн. населення – всього лише 4 млрд.. Тобто, Узбекистан вже потихеньку пішов від цих прив’язок до російського імпорту та експорту, і тому їх політика завжди незалежна”, – наводить іще один приклад Тарас Малишевський.
Грузія і Росія “побили горщики” через загострення стосунків у 2006 році та війну в 2008 році. Після того для грузинських товарів не знайшлося місця на російському ринку. Однак, у 2013 році Росія почала імпортувати грузинські вина та мінеральну воду. “В Грузії є група, яка працює над торговельними стосунками з РФ, і економіка сама по собі працює. Взамін цього Грузія не може піти на визнання окупованих територій як незалежних. Така вимога йшла від Росії”, – розповів консул Грузії в Донецьку Іраклій Авадзе. На його думку, основною причиною конфлікту України та Росії є також окупована територія – Крим.
“Ми (Грузія – ред.) більше 20 років намагаємось налагодити стосунки з Російською Федерацією. Але, нажаль, це не є можливим через окуповані території, які залишаються безконтрольними. Це – камінь спотикання між РФ і Грузією. І я думаю, що ще довго нинішня ситуація між Росією та Україною буде продовжуватись. Тому глобальних стратегічних інтересів між Україною та Росією я не бачу. Крим – це основна причина конфлікту. Мені важко повірити, що найближчим часом Крим повернеться до України. В Російської Федерації є 22 тис. війська. Це величезна армія, яка буде заважати постійно”, – зауважив Авадзе. Консул підкреслив, що усі знають, як Росія уміє тиснути, і єдине, що в такій ситуації можна зробити – це диверсифікувати зв’язки.
Готуємось до затяжної кризи
Тим часом заміщення Росії в економічних зв’язках України вже почалось. “Ми маємо приклади, коли металургійні підприємства у Дніпропетровській області провели диверсифікацію власного виробництва, переорієнтувавши виробництво з російського напрямку на інші ринки. Так, це обходиться дорого. Але ми маємо ще прекрасний приклад заводу ім. Антонова, коли розірвані стосунки з Росією були заміщені активністю на Сході, латинською Америкою, і завод зараз має нові контракти. Це в цілому потрібно робити по економіці”, – розповів народний депутат України, секретар комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Сергій Каплін.
Також вчора стало відомо, що молочна продукція, від якої відмовилась РФ, невдовзі може з’явитися в крамницях Китаю та ряду європейських країн. “На недружні дії Російської Федерації, як заборона ввезення до Росії молочної продукції групи українських компаній, ми відповідаємо пошуком інших ринків збуту та збільшенням внутрішньої держзакупівлі”, – заявив міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка.
На думку Сергія Капліна, криза у стосунках Росії та України буде затяжною. “Наскільки довгостроковою буде ця криза? Безумовно, до завершення правління шовіністичної мафії в Росії – а вона існує. Питання навіть не у Путіні – після нього буде наступник. Вони мають серйозну підтримку своїх громадян. Ця підтримка – штучна, і буде будь-яким чином укріплюватись. Нажаль, за моїми прогнозами, наступні 20-30 років Росія приречена на ізоляцію як від України, так і від всього європейського світу, від здорового глузду та прогресу як такого”, – підкреслив депутат. Тому Україні слід дотримуватися принципу заміщення зв’язків з Росією в усіх сферах, починаючи із торговельно-економічної.
“Ми маємо робити ставку перш за все на формування внутрішнього ринку, внутрішньоекономічної кооперації. Ми маємо дати макроекономічну відповідь на цей виклик. Економісти підтвердять цей тезис – краще шляхом емісії та реалізації інфраструктурних проектів отримати якусь економічну інфляцію, ніж отримати інфляцію псевдо-дружніх стосунків з Росією. Це те, з чим нам доведеться зіткнутись у полі економічного партнерства”, – вважає Каплін.
Через 1-2 роки Україна і Росія повернуться до торгівлі
Найближчим часом торговельно-економічні відносини двох країн розвиватись не будуть ніяк. Хіба лише погіршуватися, переконана політичний експерт Олеся Яхно-Бєлковська.
“Водночас ми будемо спостерігати такі три дії: перебіг військових дій в україні; переговори всередині країни про те, як об’єднуватись і чи “дружити – не дружити” з Росією; і діалог на міжнародній арені, за участю України, Росії, США,Європа, з тим, аби був усе-таки якийсь новий Будапештський меморандум, який би гарантував Україні певні права безпеки”, – розповіла вона.
“Водночас ми будемо спостерігати такі три дії: перебіг військових дій в україні; переговори всередині країни про те, як об’єднуватись і чи “дружити – не дружити” з Росією; і діалог на міжнародній арені, за участю України, Росії, США,Європа, з тим, аби був усе-таки якийсь новий Будапештський меморандум, який би гарантував Україні певні права безпеки”, – розповіла вона.
“Я вважаю, що таке мракобісся, як зараз, довго не може продовжуватися. Це триватиме місяць-два, а далі основна загроза буде власне у самій Росії. Бо ідеологічні виклики стоять не перед Україною – вона вже зробила свій вибір, і тепер питання того, як це реалізувати і змогти одночасно вирішити багато проблем на різних фронтах. Ідеологічні ж конфлікти почнуться в Росії, і не відомо, як Кремль буде діяти. А до питань економічно-стратегічних Україна повернеться через 1-2 роки, в економічній сфері знайдуться якісь точки дотику”, – прогнозує експерт.
Дурний вчиться на власних помилках, а розумний – на чужих. Тому взяти на замітку досвід формалізації стосунків, який використала Польща, чи диверсифікацію торгівлі, як це зробив Узбекистан, було б мудрим рішенням.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
