650
Компроміс по-чесному
— Казна та Політика
Законопроект про податковий компроміс поки що не має великого успіху у бізнесу. Але є надія, що до другого читання в парламенті цей документ може бути доопрацьовано. Член податкового комітету Європейської Бізнес-Асоціації, партнер «ОЛ. КОНСАЛТИНГ», управляючий партнер АФ «ОЛГА Аудит» Артур Сурменко говорить: «На мій погляд, цей документ важко назвати законопроектом, він більшою мірою нагадує ідею, яка так і не наповнилась практичним змістом». За словами юриста, бізнес «чекає на наповнений сенсом документ, який розглядає різні ситуації, після прочитання якого не треба телефонувати адвокатам, юристам, аудиторам, консультантам з оподаткування, старшим консультантам з оподаткування, провідним фахівцям, коментаторам, міліціонерам, суддям, депутатам, прем’єру, президенту і запитувати, а чи правильно я зрозумів, що там написано».
Експерт побоюється: «Може статися так, як часто у нас відбувалось раніше. Ухвалювали хороші закони, після чого контролюючі органи своїми підзаконними актами знищували все те хороше, що в них закладалось. І закони фактично не працювали або (закон. — Авт.) працював лише як фіскальний документ». Сурменко застерігає: «У такому делікатному питанні, як податковий компроміс, слід бути дуже зваженими для того, щоб не налякати всіх тих, хто справді хотів би скористатися запропонованою ініціативою».
Не поспішає висловлювати «одобрямс» щодо цього законопроекту і віце-президент Американської торговельної палати в Україні Тарас Качка. «На даний момент законопроект дає преференції саме тим компаніям, які свідомо й умисно користувались податковими ямами, — сказав експерт «Інтерфаксу Україна». — Натомість ті компанії, які прагнули бути добросовісними і тому піддались переслідуванням у вигляді штрафів і донарахувань, залишились поза сферою компромісу. Крім того, компроміс стосується лише двох податків, а повинен стосуватись усіх без винятку податків та зборів, передбачених Податковим кодексом». Качка вважає, що податковий компроміс повинен виключити кримінальне переслідування за діяння, які ним охоплені, не лише за ст.212 Кримінального кодексу, але й за іншими статтями, за якими ці дії можна кваліфікувати як кримінально карані, зокрема, за статтями 190, 191, 205, 364, 367 Кримінального кодексу України.
У світле майбутнє цього законодавчого акту не дуже вірить і член податкового комітету Європейської Бізнес-Асоціації Володимир Діденко. «Існує величезний сумнів у тому, що цей закон справді запрацює (у разі його ухвалення)… Якщо немає довіри до державного органу, мало хто добровільно «здаватиметься»… Отож можна сказати, що ця ідея мало реалізована, насамперед, через відсутність довіри з боку бізнесу. Адже після 20-річного тиску з боку податківців перш ніж пропонувати амністію, необхідно відновити довіру підприємців. Зокрема, бізнес повинен побачити, що держава справді виконує свої обіцянки», — каже він.
Аналогічних висловлювань дуже багато. Ознайомлюючись із ними, з’являються сумніви, що цей документ пройде друге читання під оплески. Це, мабуть, розуміє і один із його ідеологів — голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус.
Чи не тому він пішов на відверту і гостру дискусію з бізнесом? Питання далеко не безпредметне. Ми, звісно, ні в чому не підозрюємо головного податківця. І професіоналізму, і красномовства у нього цілком достатньо. От лишень функції його служби мали б значно відрізнятися від колишньої ДПАУ. На думку людей, які втілювали якщо й не нову владу, то Майдан, який породив її, у фіскальної служби не повинно бути політичних повноважень — вона не повинна сама під себе або, вірніше, для себе писати закони. І сміливість Білоуса полягає якраз у тому, що він проігнорував такі думки й аніскільки не соромиться відстоювати ідеологеми цього закону. Час ще покаже, плюс це для країни чи мінус. Проте Білорус упевнений, що закон про податковий компроміс дає можливість українському бізнесу жити по-новому.
Нагадаємо, що цей документ передбачає, що платники податків, які скористалися правом на податковий компроміс і виплатили 10% (спочатку передбачалось 15% погоджених податкових зобов’язань), звільняються від фінансової, адміністративної і кримінальної відповідальності. Але в тому випадку, якщо великі платники (закон розраховано саме на них) податків не скористаються правом на податковий компроміс, то в редакції, поданій на перше читання, передбачалося, що податкові органи отримують право на проведення документальної перевірки з усіма відповідними наслідками. Але в ході доопрацювання до другого читання відповідний пункт було виключено. Проте деякі інші механізми для корупції все-таки залишились. На думку народного депутата Оксани Продан, у проекті залишається норма про перевірку періодів, покритих податковим компромісом, чого не повинно бути. Але оскільки сьогодні у держави немає довіри до бізнесу, як і у бізнесу немає довіри до держави, то, як вважає Продан, цей пункт не може бути іншим.
Білоус свій законопроект намагається не критикувати. Він запевняє, що цей документ «наблизився до балансу інтересів бізнесу і фіскальної служби». Більш того, виступаючи у понеділок на дискусії, присвяченій цій темі, головний фіскал зробив дещо дивну, особливо в нинішній економічній ситуації, заяву: «Одержання грошей для нас, податківців, у результаті цього закону не є першочерговим завданням. Є інше завдання — разом із бізнесом спробувати відпрацювати нову модель життя». «Компроміс — це перший крок у нову еру, — продовжував Білоус, — цей закон коштував нам певного часу і зусиль, але він нічого нам не вартий з точки зору бюджету. Бізнес отримав право вибору. Він може скористатися можливостями, що відкриваються компромісом, або просидіти вдома на дивані і нікуди не піти й нічого зробити. Але після того, як мине певний термін (90 днів. — Авт.), будуть певні перевірки…». Бізнес у залі принишк і насторожився… «Я думаю, що ми будемо дуже відвертими з тієї точки зору, як проходити компроміс, — заспокоює голова Податкової служби, — перший місяць усе одразу покаже: хто до нас прийшов і чому прийшов».
Заспокоювати вдається не всіх. Фінансовий директор компанії «Воля» Жанна Китаєва зазначає, що її компанія не працювала ні на податкових «майданчиках», ні на «ямах». Перша реакція в компанії на податковий компроміс, за її словами, була, звісно, позитивною. Але коли дійшли до деталей, то думка змінилася. «Законопроект створює для бізнесу додаткові труднощі і проблеми, проблеми для нас, для повністю, стовідсотково легального бізнесу, яким володіють західні інвестори, які щороку сплачують 100 мільйонів гривень самого лише ПДВ. Але за останній рік ми загрузли в податкових суперечках і судах. Ми виграли перші інстанції і чекаємо рішення апеляції. Оскільки закон заточено більше на майданчики, а у нас ідеться про доволі прозорі операції, то ми не подаємо на податковий компроміс. Але в цьому випадку ми побоюємося, що нас повернуть на друге коло судових суперечок із податковою. Якщо ж ми подаємо на компроміс, то виходить, що ми приходимо з повинною, і в цьому випадку буде дуже складно відстоювати свою позицію в судах».
Президент Спілки податкових консультантів України Леонід Рубаненко переводить дискусію в іншу площину. Говорячи про законопроект, він зазначає, що це не податкова амністія і не компроміс. «Це якась дія, яка повинна пройти перші страждання, — говорить він. — Він уже почав удосконалюватись: від першого читання донині сильно змінився і, як говорять в Одесі, маємо дві великі різниці». «Я задоволений тим, як народжувався й удосконалювався цей закон, хоча й дуже скептично ставлюсь до тих воріт, які влада і Верховна Рада відкривають для бізнесу, — говорить один із провідних фахівців із податкового права України. — Я не бачу великої черги тих, хто бажає вийти через ці ворота (погодившись на податковий компроміс. — Авт.). Але я за те, щоб суспільство — влада разом із бізнесом — пройшло цей шлях».
«Цей законопроект про податковий компроміс — це перший крок, — зазначає Продан, — коли держава вперше в історії України повернулась до бізнесу обличчям і говорить: «Я не хочу тебе добивати, хочу, щоб ти залишився жити в цій країні і продовжував сплачувати податки». Це, на думку народного депутата, «перший крок у будівництві нової країни». Директор департаменту УСПП Юлія Драговоз нагадує, що в процесі обговорення закону про податковий компроміс бізнес пропонував знизити ставку не з 15% до 10%, а до нуля. Рубаненко її не підтримує і зазначає, що вигоду від податкових майданчиків отримували два учасники процесу: держава і платник податків. Тепер, у ході податкового компромісу, держава відмовляється від своїх 90%, а платнику пропонує повернути лише 10%. «Це по-чесному», — впевнений Рубаненко.
Підбиваючи підсумки дискусії, Білоус сказав: вважає, що ризиків для бізнесу в законі про податковий компроміс небагато. «Ви можете не піти, тоді до вас прийде планова перевірка. І тоді ви підете до суду, але все це витрати. Ми прекрасно розуміємо, як живе бізнес. Я ще вчора сидів на ваших місцях. Ті люди, які не бачать для себе великих ризиків, можуть не йти на компроміс». «Ми теж розбиваємо бізнес, який мав справу з податковими майданчиками, на дві категорії, — відповідає податківець на претензії учасників дискусії про нерівний вплив компромісу на різні компанії, — одні оптимізують податки, ухиляючись від їх сплати. Але є інші, хто розробляє і пропонує такі схеми. Це їхній бізнес. Вони практично породжують кримінал. Для них інша стаття. Це величезний бізнес. Це величезна банда, на якій зав’язано чимало державних органів. Усі вони, повірте, теж дочекаються».
Реальний бізнес, схоже, більше схильний поки що до вичікувальної позиції і вагається. Реагуючи на запевнення головного фіскала країни, Китаєва зазначає: «Не думаю, що щось зміниться. Хіба що в тому випадку, якщо вирішити питання корупції в податкових органах»…
ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»
Оксана ПРОДАН, народний депутат:
— Сьогодні взяла участь у дебатах, присвячених темі податкового компромісу (проект 4930). Тема дуже непроста. Але коли ми її обговорюємо, потрібно пам’ятати про таке.
Механізм податкового компромісу ініціював саме бізнес. Він потрібен, щоб бізнес зміг увійти в легальне поле.
Для опрацювання законопроекту, який ми отримали з Кабміну, було створено робочу групу з експертів, представників бізнес-об’єднань та підприємств, участь у засіданнях була відкритою. Висловитися могли всі, хто хотів. Ми отримали дуже багато зауважень та пропозицій. У результаті цього діалогу, до другого читання законопроект був відчутно змінено, за що дякую всім учасникам обговорень.
Рада, що сьогодні нова редакція проекту була сприйнята бізнесом.
Те, що ми зараз робимо, — це лише перший крок. Потрібно докорінно змінювати систему. І робити все, щоб бізнесу було цікаво працювати в легальному полі, сплачувати податки і не користуватися схемами, ямами, партизанами та іншими «винаходами»
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
