Що війна робить з економікою України?


Що війна робить з економікою України?

Економіка України ніколи не була в хорошій формі. Вона схожа на людину, яка щодня обіцяє собі кинути палити, почати займатися спортом та провадити здоровий спосіб життя. А дзуськи – кожен день починається із цигарки, а закінчується трійкою шоколадних батончиків. І одного дня настає рішуча криза – чи то вимушений візит до лікаря, чи просто похід на пляж, коли вилазять на світ божий усі в’ялі м’язи та складки обвислої шкіри. Для української економіки такою кризою стала війна та величезні кошти, яких вимагає проведення АТО.

Українцям довелось самим брати безпосередню участь у відновленні армії – при чому, екстреними темпами і замалим не у прямому сенсі “під прицілом”. За 2,5 місяці українці пожертвували 120 млн грн на армію – підсумки цього збору коштів були підбиті в травні. Згодом в різних областях проводились свої збори коштів та речей першої необхідності для земляків, які вирушали у східні області України, де проходить АТО. Однак, якщо порівняти масштаби витрат – один підірваний БТР означає мінус близько 1,5 млн. дол., а ІЛ-76, збитий в Луганську, це мінус 27 млн. дол – стає зрозуміло, що це просто сльози, у порівнянні з океаном. Більш детально та зрозуміло про те, як руйнувалась обороноздатність України,можна прочитати в одній з наших попередніх статей.

Військовий стан, в якому знаходиться Україна, безумовно торкнувся вже кишені кожного українця, констатує голова Комітету економістів України Андрій Новак. “Це відбулось і через дуже глибоку девальвацію гривні, фактично на 50% порівняно з початком року. Це відбулось через значне підвищення цін по усій економічній системі, починаючи від комунальних тарифів і закінчуючи цінами на продукти харчування. Безумовно, зараз українці надають владі певний кредит довіри, певний запас часу на те, аби вона нормалізувала суспільне життя, в тому числі – економічне. Тому немає в принципі глибоких соціальних акцій протесту, тому що переважна більшість українців розуміють, що війна – це війна, і під час війни неможливо очікувати покращення соціально-економічної ситуації. Такого покращення під час війни не може бути ні в якому випадку. На таке покращення ми можемо розраховувати тільки після завершення війни”, – вважає він.

Перші ластівки

Зароджуватися зміни почали у військово-промисловому комплексі України, що не дивно, враховуючи поточну ситуацію. “Розвиток збройних сил в цілому також відбувається екстрено та примусово. Це спонукає до того, щоб ми підняли з шухляд та сейфів наукові рішення, зокрема у військовій сфері, які не впроваджувались роками або десятиріччями. Підняли декілька військових заводів, які зараз у терміновому порядку виконують замовлення на потреби війни, АТО. Ця війна дасть перш за все економічні результати. В тому плані, що вона буде стимулом для того, щоб в Україні нарешті почались справжні реформи. Тому що без реформ українська держава далі існувати,а тим більше розвиватися, не зможе”, – переконаний Андрій Новак.

“Безумовно, без вирішення військової ситуації, без переходу країни до стану миру, неможливо говорити про фактичні інвестиції в Україну, при чому не лише іноземні, але і вітчизняних бізнесменів, не можна говорити про ріст валового внутрішнього продукту і не можна буде говорити про розвиток країни як такий. Тому завдання №1 – це досягнути миру, але я сподіваюсь, що за підсумками цієї війни з РФ, Україна отримає дуже серйозний поштовх для розвитку. На відміну від Російської Федерації, яка за підсумками цієї війни в будь-якому випадку отримає деградацію своєї країни”, – додав експерт.

На думку директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, через зовнішні війни Росія намагається забезпечити внутрішню стабільність. “Згадайте усі історичні приклади великих країн, які розвивались екстенсивно-експансивно, розширювалися. Країни, які потім вчасно не зробили реформи, фактично залишилися країнами третього світу. Та ж Бразилія, Індія. Тому цей похід Росії на захід, анексія Криму – це якраз вирішення цього внутрішньополітичного тиску. Тому Путін тут в деякому сенсі є заручником ситуації. Без модернізації – це занепад. Тому Росія вийде з цієї війни не дуже добре”, – пояснив він.

Встрявати в перемовини з Росією один на один Україні не варто, адже це обернеться повною поразкою. “Це може бути лише за посередництва тих же США, Євросоюзу. Бажання чи небажання сьогоднішнього українського керівництва закінчиться лише провалом. Ми маємо чітко артикулювати свої інтереси – повернення Криму, питання колективної безпеки, економічні питання. Ми ніколи не переграємо російську дипломатію, з точки зору на сьогоднішній день”, – відмітив він.

Ситуацію рятуватиме експорт зерна

Витягувати економіку країни знову буде аграрний сектор. Експорт українських зернових збільшився на 42% у порівнянні з попереднім маркетинговим роком. У попередньому МР Україна експортувала 9,4 млн. т. пшениці, 20,1 млн. т. кукурудзи, 2,5 млн. т. ячменю.

“Треба сказати, що і в цьому році аграрний сектор, як і в минулому році буде тим сектором, який допоможе українській економіці не обвалитись остаточно. Він не буде витягувати нас на розвиток, але буде тримати нас на плаву. Безумовно, що економіка Донбасу – це 15% ВВП і 25% нашого експорту, якого не буде вже в 2014-му році, тому що економічне життя на Донбасі поступово згортається. Але вся ця ситуація нам в підсумку піде на користь. Ми винесемо з цього, в тому числі, економічні уроки. Ми змушені будемо значно урізноманітнити свій валовий внутрішній продукт, змушені будемо шукати нові ринки збуту на заміну російського, який очевидно буде для нас поступово закриватися. Наші виробники змушені будуть модернізуватися, іншого виходу у них просто не буде”, – відмітив Новак.

Те, що треба міняти в першу чергу

Однак, без нормальної внутрішньої економічної політики ніякі фінансові допомоги, угоди з ЄС не допоможуть. Тому мова має йти про зміну неефективної економічної моделі, якою Україна послуговуєтсья вже довгі роки. Кардинальних змін потребуватимуть податковий, бюджетний, трудовий, пенсійний, господарський, митний кодекси.

Наприклад, перехід до трирівневої пенсійної системи, в якій 2-й та 3-й рівні – накопичувальні, може дати те, чого зараз не має банківська система в Україні – довгі гроші. “Зараз банківська система демонструє свою хитку та слабку позицію, коли ми бачимо чергову банківську кризу, коли лопається черговий банк. Поки у банківській системі не буде довгих грошей, ця банківська система не буде інвестувати в реальні сектори економіки. Тому що їй немає чим. І нас постійно буде кидати в банківські кризи через три-чотири роки, циклічно, коли мильна бульбашка, яку ми надуваємо споживчими кредитами, лопається. Ми вже на ці граблі стаємо не перший раз, але висновків не робимо. А всього-то треба дати банкам довгі гроші”, – пояснив експерт.

“Це лише один з елементів тих справжніх реформ, без яких нам не обійтись”, – додав він. “Звісно, набагато простіше прийти на посаду і очолити готову корупційну схему, отримувати з неї гроші. Єдине, чого зараз бракує – це політичної волі для змін. А перелічені кодекси реально прописати за місяць, якщо над ними працює команда юристів”, – відзначив Новак.

Поки що війна є універсальним прикриттям та відмазкою від будь-яких змін – але і основною причиною їх впроваджувати. І заграватись на цій тонкій межі дуже небезпечно, адже можна згодом виявитись королем – але вже без королівства.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua