452
Картельний в голову
— Кримінал
На початку тижня в Мексиці в сутичці з військовими було вбито 20 членів одного з наркокартелів. Причому перестрілку спровокували самі злочинці, атакувавши патруль силовиків. Подібні інциденти в Мексиці давно не рідкість: місцева наркомафія не боїться ані поліцейських, ані армії, яким за чисельністю і технічної оснащеності не сильно поступається. А своєю неймовірною жорстокістю наркосиндикати прославилися далеко за межами батьківщини, перетворивши Мексику на країну, де іноземні компанії бояться вести бізнес.
Мафія в Мексиці вже давно просочилася в урядові структури. У війнах на боці наркокартелів беруть участь не лише поліцейські, а й офіцери армії. У країні процвітає хабарництво і підкуп чиновників. Головні мафіозі управляють картелями навіть з в’язниць.
Загроза для економіки
Наркомафія в Мексиці – це набагато більше, ніж просто кримінальна проблема. Її діяльність зачіпає всі сфери життя держави. Зокрема, активність наркокартелів стала чинником, що заважає розвитку економіки республіки. У надрах Мексики перебувають близько 545 трильйонів кубометрів сланцевого газу і 13 мільярдів сланцевої нафти. При цьому в 2013 році уряд прийняв закон про припинення 75-річної монополії державної компанії Petroleos Mexicanos (Pemex) і відкриття нафтогазового сектора для приватних інвестицій. Однак результату це не принесло. Навпаки, за останнє десятиліття обсяг видобутку сировини знизився в Мексиці на третину. Вся справа в тому, що райони, найбільш привабливі для видобутку, розташовані в східному штаті Тамауліпас і перебувають в руках злочинних угруповань. У підсумку іноземні компанії, в першу чергу американські, вважають роботу там занадто небезпечною.
Ті ж, хто все ж таки наважуються на цей крок, намагаються максимально убезпечити своїх співробітників. Наприклад, робочі Weatherford International на бурову майданчик потрапляють у супроводі мексиканської армії. Такі запобіжні заходи стали вживатися після того, як невідомі обстріляли готель, в якому проживали співробітники фірми.
Ще одна серйозна проблема для розвитку нафтогазової галузі полягає в крадіжці сировини наркокартелями. У 2013 році з трубопроводів було незаконно повернуто пального на 750 мільйонів доларів.
Останніми роками злочинні синдикати стали освоювати й інші види бізнесу. Сьогодні вони здійснюють нелегальний трафік мігрантів і повій. А також торгують контрафактом, програмним забезпеченням, зброєю. Американські аналітики з боротьби з тероризмом з жахом передбачають, що незабаром картелі можуть стати кур’єрами для міжнародних терористичних і радикальних екстремістських організацій.
Наркокартель «Лицарі-тамплієри» в останні кілька років зайнявся нелегальним видобутком корисних копалин і вирубкою лісів. Як повідомив федеральний комісар з безпеки штату Мічоакан, їхнє головне джерело доходу – залізна руда. На світовому ринку одна метрична тонна цієї сировини коштує 100 доларів, картелі ж демпінгують, пропонуючи руду за 15 доларів. За підрахунками мексиканської влади, в 2013 році наркокартелі заробили на продажу залізної руди мільярд доларів.
«Наркобанди перетворилися на справжні мультинаціональні корпорації, які будуть реагувати на тиск з боку ринку і робити все те, що вони повинні, аби залишитися в бізнесі», – констатує директор консалтингової фірми Southern Pulse Самюель Логан.
Зараз між картелями розгорнулася неабияка боротьба не за товар і навіть не за постачальників, а за порти і населені пункти, що знаходяться біля самого кордону і поблизу великих трас. Наркобарони демонструють, що в цій війні готові на все. Залякування населення, урядових сил і конкурентів перетворилося для них на рутину. Для членів наркомафії стало звичною справою спотворювати тіла своїх жертв і виставляти їх на загальний огляд, наприклад, розвішуючи тіла вбитих на деревах. Жертвами злочинців часто стають блогери, що насмілилися критикувати їх в інтернеті. Так, члени картелю «Лос Сетас» (Los Zetas) одного разу повісили на мосту понівечені тіла молодих чоловіка і жінки. Як з’ясувала поліція, єдиною провиною цих нещасних були невтішні відгуки про наркомафію.
Про масштаб хвилі насильства, що накрила країну, можна судити з визнання, зробленого під час судового процесу в США мексиканцем Хесусом Чавесом Кастільо. Цей злочинець зізнався у вбивстві 800 осіб за дев’ять місяців. Він позбавляв людей життя за наказом ватажка банди, в якій перебував. За словами Кастільо, щоденні вбивства були необхідні бандитам для підтримки свого авторитету.
Особливою жорстокістю відрізняється заснований в 2011 році картель «Лицарі-тамплієри». Ця організація, яка успадкувала назву від середньовічного лицарського ордена, більше нагадує релігійний культ. Усі рішення в картелі приймає рада старійшин. А як ритуал посвяти претенденту на членство у банді необхідно з’їсти людське серце. У разі, якщо тамплієр не виконає наказ, його стратять разом з родиною, конфіскувавши все майно.
Держави в державі
Перші мексиканські наркоторговці з’явилися в 1940-х роках. Фермери з гірських сіл штату Сіналоа, який знаходиться за 500 кілометрів від кордону США, стали вирощувати марихуану і переправляти її в Сполучені Штати. У 60-ті роки до «травички» додався колумбійський кокаїн. Поступово Мексика перетворювалася на своєрідний хаб з транспортування наркотиків з Колумбії до Північної Америки.
Про монополію на нелегальне ввезення наркотиків у 70-90-ті роки мексиканські банди могли тільки мріяти. Весь бізнес був в руках колумбійців на чолі зі знаменитим Пабло Ескобаром. Але тут несподівано на допомогу мексиканцям прийшли американська і колумбійська влада. Розгромивши великі картелі в Колумбії і перекривши канал поставок через Флориду, вони самі того не бажаючи розчистили дорогу мексиканським наркокартелям. Ослаблені колумбійці більше не могли диктувати умови. За постачання наркотиків через Мексику їм доводилося платити не тільки грошима, а й товаром (від 35 до 50 відсотків обсягу поставки). Усього за кілька років в руках у мексиканських банд опинився повний контроль над всім ланцюжком наркоторгівлі – від сировинних плантацій до точок продажу на вулицях США.
У міру того, як розширювався бізнес, з’являлися нові синдикати. Зараз у Мексиці близько десяти великих картелів. Два з них – називають батьками-засновниками. Це «Сіналоа картель» (Sinaloa Cartel) і «Гульф картель» (Gulf cartel), які першими взяли на себе постачання колумбійських наркотиків на світовий ринок. Пізніше колишні партнери перетворилися на конкурентів, розв’язавши запеклу війну в країні.
Боротьба з наркокартелями ускладнюється тим, що на їхню сторону часто переходять самі правоохоронці. Мафіозі з легкістю переманюють і прикордонників, ставлячи лише одне запитання: «Plata o plomo» (Срібло або свинець)? Ті, хто відмовляється співпрацювати зі злочинцями, зазвичай довго не живуть. Не дивно, що митники воліють брати хабарі, закриваючи очі на контрабанду.
З кінця 1990-х років картелі стали наймати колишніх солдатів елітних частин армії (GAFE), які пройшли навчання у спеціалістів з США, Ізраїлю та Франції. Оголошення про набір рекрутів відкрито розвішувалися в містечках. Вакансії картелів стали однією з причин масового дезертирства з мексиканської армії. З 2000 до 2006 року на бік бандитів перейшло близько 100 тисяч солдатів і офіцерів. Цих найманців називають Сікаріо (sicarios). Вони збирають податки, забезпечують постачання наркотиків, а також знищують конкурентів. Поступово колишні військові витіснили старих мафіозі, зосередивши всю владу в своїх руках.
Технічному оснащенню найманців може позаздрити урядова армія. В арсеналі наркокартелів є міномети, протитанкові ракети, гранатомети і важкі кулемети. Зброю мексиканці закуповують в США. Там вона коштує в три-чотири рази дешевше. Для штучної купівлі зазвичай використовують підставних людей, які отримують по 50-100 доларів за свої послуги.
Підкуповує мексиканська наркомафія і американських чиновників. Так, у червні 2011 року уряд США заарештував 127 митників і співробітників прикордонної служби, які співпрацювали з мексиканськими наркокартелями. Як показало розслідування, за одну пропущену машину з кокаїном митники в середньому отримували мільйон доларів.
Блатна романтика
Поступово Мексика перетворилася на країну з квітучим наркобізнесом, який торкнувся практично всіх сфер життя суспільства. Наркобарони спонсорують фільми і серіали, в яких мафіозі представлені позитивними героями. Бандитів оспівують у своїх піснях відомі в країні наркошансоньє. Наспівуючи «наркокоррідос» – пісні, присвячені мафії – підлітки у Мексиці бачать шлях до успіху в продажу наркотиків. Мріючи стати багатше, молоді люди вступають в банди ледь дозрівши 14 років.
Простим мексиканцям здається, що членам злочинних угруповань добре не лише за життя, але і після смерті. У мафіозі прийнято проводжати загиблих товаришів з почестями і ховати в мавзолеях. На будівлю склепу картелі грошей не шкодують. Найдешевші усипальниці – для звичайних бійців – коштують 20-30 тисяч доларів. Склепи для верхівки клану коштують від 300 до 500 тисяч доларів. У цю суму найчастіше входить ціна кондиціонерів і стереосистем, якими для більшої розкішності оснащуються мавзолеї. При обробці склепу враховуються пристрасті померлого: його зображують із зброєю в руках або за кермом автомобіля.
Мексиканська влада в першій половині нульових закривала очі на розростання спрута наркобізнесу. З президентом Вісенте Фоксом у мафіозі існувала негласна угода: не втручатися в справи один одного. Це призвело до ослаблення центральної влади. Все змінилося в 2006 році, коли президентом став Феліпе Кальдерон. Новий лідер країни, оголосив наркокартелям війну.
Справу Кальдерона продовжує і новий президент Мексики – Енріке Пенья Ньєто. Борючись із злочинністю в Мексиці, влада країни заарештовує і знищує лідерів картелів. В результаті потужні злочинні організації розвалюються на маленькі збройні угруповання. Одні вважають, що це початок кінця картелів, так як суперечність в їх рядах – це вірний шлях до поразки. Однак більша кількість експертів вважає, що заходи, які поки що вживаються урядом, не принесли бажаного ефекту. Маленькі збройні угруповання складніше вирахувати. А їм у свою чергу набагато простіше підкупити місцевих чиновників.
Ксенія Мельникова
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
