За дефіцит бюджету в Росії заплатить народ — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

За дефіцит бюджету в Росії заплатить народ

Світ
660
Можливості держави фінансувати витрати бюджету вичерпані, визнав у вівторок міністр фінансів РФ Антон Сілуанов. Щоб хоч якось виправити ситуацію, Мінфін виступив з низкою ініціатив, які повинні збільшити доходи бюджету. Платити за марнотратство уряду в кінцевому рахунку будуть громадяни і бізнес.
Мінфін планує збільшити доходи бюджету в 2015 році. Для цього відомство Антона Сілуанова пропонує збільшити розмір акцизу на тютюн, ввести мито для «Газпрому» на експорт газу до Туреччини, а також повернути податок з продажів.
Дефіцит регіональних бюджетів закриють громадяни
Міністерство фінансів розглядає можливість наділити регіони правом вводити податок з продажів у розмірі до 3%. Про це у вівторок напередодні засідання комісії з бюджетних проектувань заявив голова Мінфіну Антон Сілуанов.
За словами міністра, податок з продажів сконцентрується у великих регіонах, таких як Москва, Санкт-Петербург, Московська область, де є великі торговельні мережі. «Це близько 200 млрд руб. для суб’єктів Російської Федерації», – уточнив міністр.
Податок з продажу (ПЗП) – непрямий податок, що стягується з покупців у момент придбання ними товарів або послуг. Як правило, розраховується як частка від вартості товару або послуги.
Податок з продажу вводився в Росії двічі. Вперше ПЗП у розмірі 5% був введений в 1991 році як заміна податку з обороту, що існував раніше. Зібрані кошти пішли на стабілізацію грошового обігу в СРСР, а також забезпечення програми підтримки малозабезпеченого населення.
Після розпаду СРСР ПЗП був замінений податком на додану вартість. Проте вже в 1998 році уряд дозволив регіонам самостійно приймати рішення про введення податку з продажів на своїй території в діапазоні від 0 до 5%. При цьому збори від ПЗП ділилися між регіональними і муніципальними бюджетами в пропорції 40 на 60.
Введення ПЗП викликало невдоволення з боку російського бізнесу. Низка підприємців звернулися до Конституційного суду (КС) з проханням оцінити введений податок.
У січні 2003 року КС ухвалив, що ПЗП порушує конституційний принцип рівного податкового тягаря і створює додаткові переваги для юридичних осіб, які працюють за безготівковим розрахунком. У підсумку з 1 січня 2004 року податок з продажів був скасований.
Питання про повернення ПЗП було знову піднято в 2012 році. Тоді віце-прем’єр Аркадій Дворкович висловився за ідею заміни ПДВ на податок з продажів, а також повідомив, що в уряді вже опрацьовуються такі варіанти. Однак заява Дворковича не була підтримана профільними міністерствами. Тодішній голова Міністерства фінансів Олексій Кудрін виступив з критикою пропозиції Дворковича і пообіцяв, що не допустить заміни ПДВ на ПЗП. З аналогічної позиції виступило і Мінекономрозвитку. Ельвіра Набіулліна, яка очолювала міністерство, відзначила, що в Росії має бути менше податків на діяльність і більше на майно.
«Зараз доходи регіонів серйозно скоротилися, в результаті в їхніх бюджетах утворився розрив в 2% від ВВП, не рахуючи витрат на виконання травневих указів президента, – розповів «Газеті.Ru» директор Центру досліджень регіональних реформ ІПЕІ РАНХиГС Олександр Дерюгін. – Коштів для покриття цього розриву у Мінфіну немає. Водночас відмовитися від реалізації великих інфраструктурних проектів в регіонах теж не можна. У результаті за відсутності інших джерел поповнення бюджетів єдиним можливим виходом залишається збільшення податкового тягаря».
«З введенням податку з продажів однозначно зростуть ціни, мінімум на 3%», – заявив «Газеті.Ru» гендиректор агентства «Infoline-аналітика» Михайло Бурмістров.
До того ж зростання цін позначиться не тільки на споживачах, а й на продавцях. «Враховуючи, що населення у нас не стає багатше, рітейлери можуть постраждати у разі скорочення споживання, попиту серед населення, – стверджує Бурмістров. – Точно виникнуть проблеми зі збором податків з малою роздробу і з приватних підприємців, наприклад, там, де не використовуються касові апарати».
Проти нового податку висловлюються і рітейлери. «Податок з роздрібних продажів в кінцевому підсумку неминуче ляже на споживачів. Великі роздрібні мережі – це абсолютно прозорі, законослухняні компанії, які на 100% платять всі податки і, працюючи в умовах жорсткої конкуренції, оперують з мінімальною маржею, їхня рентабельність становить 1-3%. Іншого рішення, окрім як перенести додатковий податковий тягар в роздрібну ціну, у них немає, – пояснив «Газеті.Ru» президент ГК «ДІКСІ» Ілля Якубсон. – Останніми роками частка таких мереж неухильно зростає, що з багатьох причин благо для економіки, в тому числі як головний інструмент стримування інфляції. Введення додаткового податку – неминучий внесок у розгін інфляції і, як наслідок, зниження рівня життя простих громадян».
Втім, поки що пропозицію міністра фінансів ще не винесено на обговорення в уряді. «Якщо Мінфін вирішить винести цю тему на рівень урядового обговорення, то її будуть обговорювати», – повідомив представник секретаріату першого віце-прем’єра Росії Ігоря Шувалова.
Здоров’я нації підтримають рублем
Крім введення податку з продажів у Мінфіні також розглядають можливість збільшення акцизу на тютюнову продукцію. «Ми говоримо про збільшення індексації ставок на тютюнову продукцію, на сигарети більш дорогого сегмента», – сказав Сілуанов про одну з пропозицій Мінфіну.
Міністр фінансів не уточнив, на скільки планується підняти акцизи.
Акцизи на тютюнову продукцію збільшуються регулярно. У середньому за останні сім років річне зростання складало від 20 до 40%. Якщо в 2007 році ставка податку на 1000 сигарет становила не менше 115 руб., то в 2016 році розмір мінімального акцизу повинен зрости до 1600 руб.
У 2017 році ставка акцизів на тютюнову продукцію буде знову проіндексована на 10%. У результаті мінімальна вартість акцизу на сигарети і цигарки сягне 1760 руб. за 1000 штук.
Таким чином, за 10 років акциз на сигарети збільшиться майже в 14 разів.
Нове збільшення акцизу може негативно позначитися на галузі, а також збільшити частку контрафактної продукції, попереджають в тютюнових компаніях. «Обсяг російського тютюнового ринку скорочується вже декілька років (тільки за минулий рік на 7,5%). Але основна причина, на наш погляд, не в заборонах на куріння, а в підвищенні тютюнових податків, – заявив «Газеті.Ru» директор з корпоративних відносин «БАТ Росія» Олександр Лютий. – Через підвищення акцизів ціни на сигарети зростають швидше, ніж доходи споживачів. Це стимулює приплив контрабандної та контрафактної продукції на ринок і призводить до скорочення легальних продажів».
Іншої думки дотримуються експерти. «Підвищення акцизів – найефективніший захід у боротьбі з тютюном», – упевнений юрист Антитабачної коаліції громадських організацій Віктор Зиков. А голова Міжнародної конфедерації товариств споживачів (КонфОП) Дмитро Янін вважає скарги тютюнової індустрії необгрунтованими.
За останні півроку частка контрафактної тютюнової продукції зросла в 2,5 рази, йдеться в дослідженні «TNS Росія». Минулого року в Росії було продано більше 31,5 млн пачок підроблених сигарет. Проте дані першого кварталу кажуть, що цього року можна очікувати збільшення обороту до 80 млн пачок. За оцінкою експертів, у разі реалізації такого обсягу контрафактної продукції в Росії фінансові втрати бюджету становитимуть більше 2 млрд руб. податків. Водночас на російський ринок продовжує надходити продукція з Білорусії і Казахстану, де через більш низькі акцизи сигарети коштують дешевше.
Національне надбання поправить національний стан
Крім споживачів, рітейлерів і тютюнових компаній нові пропозиції Мінфіну торкнуться і «Газпрому». Зокрема, мова йде про введення акцизу на газ, що експортується до Туреччини трубопроводом «Блакитний потік».
«Він зараз йде без мита, без акцизу, а окупність цього трубопроводу вже досягнута», – сказав Сілуанов. За його словами, йдеться не про підвищення ціни на газ для Туреччини, а про чисто фіскальні заходи, які можуть принести бюджету близько 40 млрд руб. щороку.
Газопровід «Блакитний потік» протяжністю 1213 км і потужністю 16 млрд кубометрів був побудований в рамках російсько-турецької угоди, за якою Росія повинна поставити до Туреччини 364,5 млрд кубометрів газу у 2000-2025 роках. Будівництво газопроводу здійснювалося російсько-італійською компанією, якою в рівних частках володіли «Газпром» і італійська Eni, а витрати на будівництво становили $3,2 млрд. Комерційні поставки російського природного газу «Блакитним потоком» до Туреччини розпочалися в лютому 2003 року.
Торік «Блакитним потоком» було поставлено 13,7 млрд кубометрів газу. При ціні для Туреччини близько $400 за 1 тис. кубометрів в 2013 році поставки цією трубою принесли «Газпрому» близько $5,5 млрд.
Міжурядова угода між Росією і Туреччиною передбачає, що газ, який поставляється по «Блакитному потоку», не обкладається експортним митом у розмірі 30% від вартості доти, поки проект не вийде на окупність.
Однак у Міністерстві фінансів впевнені, що «Газпром» вже повернув вкладені в будівництво кошти і тепер повинен платити експортне мито.
«Якщо експортне мито буде повернуто, бюджет може отримати навіть більше, ніж 40 млрд руб. на рік, – заявив «Газеті.Ru» аналітик інвестиційної компанії «Уралсиб Кепітал» Олексій Кокін. – З точки зору Мінфіну повернення експортного мита для «Блакитного потоку», безумовно, має сенс. Однак для «Газпрому» це означатиме втрату близько 3% EBITDA (прибутку без урахування податку і амортизації) на рік. «Газпром» напевно буде протестувати, компанія може апелювати до того, що їй потрібні кошти на будівництво інфраструктури для поставок в Китай».
Олександр Орлов, Карина Романова, Олексій Топалов, Рустем Фаляхов
За матеріалами:
Газета.Ru
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас