2217
Що саме потрібно реформувати Україні, поки йде війна?
Що саме потрібно реформувати Україні, поки йде війна? Відповідь близька до парадоксу – та фактично усе! І найкращий момент саме зараз і є – коли військове положення не залишає шансів на довге прожовування паперів, а зміни матимуть одностайну громадську підтримку.
Політичні реформи – чим більший торг, тим гірші результати
Впроваджувати реформи у політичній сфері потрібно вже зараз, адже з кожним наступним шансом на врегулювання політично-військового конфлікту, умови для цього будуть усе гіршими, вважає голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. “Чим швидше ми підемо на діалог, тим краще. Тому що кожен наступний шанс буде ще гіршим. Тобто, наші поступки, наші умовні втрати можуть бути ще більшими”, – переконана вона.
Загалом же, якщо деескалація конфлікту на Сході і відбудеться найближчим часом, проблеми, які накопичились за цей час у країні, нікуди не зникнуть. “Є питання: чи можна під час військових дій проводити реформи? Якщо ми подивимось різний історичний досвід, як не парадоксально, війна була джерелом для реформ. Якщо говорити про ситуацію, яка сьогодні склалась на Сході, потрібно обговорити політичні реформи у межах всієї України, певний план Маршалла для цього регіону, який буде включати і соціальні, і економічні, й політичні реформи. Тобто, це має бути в пакеті тих умовних перемовин. Звичайно, не з терористичними групами, а з місцевими представниками самоврядування. Є різні групи в цьому регіоні, з якими дійсно можна вести розмову. Але це коли, принаймні, почнеться ця деескалація”, – зазначила вона.
На думку голови Комітету економістів України Андрія Новака, двома найпотужнішими рушіями для реформ завжди були або дуже глибокі економічні кризи, або війни. “В Україні ці дві події наклались. Ми впродовж 2008-2013 років маємо глибоку економічну кризу. Ми так і не подолали фінансову кризу 2008 року, і з фінансової перейшли у загальноекономічну кризу. Плюс на початку 2014 року у нас почалась фактично війна з нашим добрим дружнім сусідом. Для України зараз подвійний унікальний історичний шанс дійсно зробити справжні реформи. Якщо ми навіть цей шанс не використаємо, а далі будемо займатися імітацією реформ, то я не знаю, коли тоді випаде наступний історичний шанс.
Пакет політичних реформ має містити у собі електоральну реформу, реформу самоврядування, військову та конституційну реформи, переконана Юлія Тищенко. “Електоральна реформа необхідня для більш ефективного представництва, для демонополізації впливу політичних лідерів на формування партії. У нас дуже часто політики розуміють диференційну систему голосування, відкриті списки як просто друк прізвищ – і от вам відкриті списки, отримайте. Також прийшов час робити певні дії, пов’язані з децентралізацією, фіскальною політикою. Це реформа власне проти корупції, і війна – це доволі таки гідний шанс для того, щоб такого роду реформу провести, маючи політичну волю і суспільну підтримку. І влада має також усвідомити, що якщо вона цього не буде робити, то буде третій Майдан. Завжди про це треба пам’ятати і це не перебільшення”, – пояснила експерт.
“І, звичайно ж, нам необхідна військова реформа. Як правило, саме під час великих зіткнень і проводяться такі реформи. Для прикладу, Ізраїль – це країна, яка постійно реформувала армію. І потім це відбилося на політичному представництві в Ізраїлі – у керма стали люди, які практично пройшли через бойові дії”, – додала Тищенко. Що стосується конституційної реформи, то вона може стати тим полем, на якому можуть відбуватись перемовини між різними політичними силами, навіть які не представлені у парламенті.
“Якщо це не буде просто якийсь акт, який нинішні політичні лідери, партії напишуть в парламенті, оформлять у табличку і направлять у Венеціанську комісію. Це хибний шлях”, – зауважила експерт.
Змінити економічну систему – кардинально
Латати і вдосконалювати економічну систему України немає жодного сенсу. “Я думаю, усі ми можемо погодитись на тому, що економічна система України, м’яко кажучи, неефективна. Це нам казали 23 роки незалежності, тим більше, система України не дає можливість наші дуже багаті українські ресурси, якими ми володіємо, перетворити на позитивний економічний результат. Мова має йти про зміну економічної системи, при чому досить кардинальну”, – пропонує Андрій Новак.
“Оскільки у нас кодексна правова система в Україні, у кожній сфері нашого життя усе в загальному визначається кодексами. Так само економічну систему формує набір економічних кодексів: податковий, бюджетний, трудовий, господарський, митний. Вони і формують правила гри в економіці. Якщо ми дійсно хочемо по-справжньому зміни економічної системи, у нас немає іншого виходу, ніж приймати абсолютно новий набір економічних кодексів. Ми повинні використати цей момент змін для того, аби вийти на новий якісний рівень”, – додав він. На думку експерта, окремої уваги вимагатиме об’єднання податкового, митного та бюджетного кодексів у один – фіскальний.
“Треба розуміти, що ми вже живемо в глобальному світі, перш за все в економічному сенсі. І в цьому світі є дуже багато вільного капіталу, який не знає де йому дітись і де заробляти гроші. Але цей вільний капітал іде в ті країни, в яких йому працювати безпечно, прибутково і зручно. Зручно означає прості зрозумілі правила гри, які закладаються перш за все податковою системою. Зараз нам нашу податкову систему треба кардинально спростити. Тому що у нас зараз згідно закону про державний бюджет 148 видів податкових платежів. Хоча, якщо ви подивитесь на структуру доходів бюджету, то реально приносять справжні гроші не більше 10 податків і зборів, ПДВ, податок на доходи фізичних осіб, податок з прибутку підприємств, ввізне-вивізне мито і пара акцизів. Це основа бюджету. Тоді питання – а навіщо решта 135 платежів? А адмініструвати усе це треба”, – підкреслив експерт.
“Тому необхідне кардинальне спрощення податкової системи до не більше десяти податків та зборів. Робити косметичний ремонт діючого податкового кодексу немає сенсу. Його треба просто відкинути і прийняти новий але вже комплексний, фіскальний, де податки, мита, бюджетна система будуть поєднані в одному документі”, – додав він. На його думку, для цього бракує не наукового рівня чи технологій, а лише політичної волі.
“Чому не проведена пенсійна реформа, яка була готова з 1999 року? Тому що в Україні є одна з найкрупніших корупційних схем, яка називається Пенсійний фонд України. І так практично у всіх сферах. Чому не робиться справжня податкова реформа, бюджетна? Тому що ви знаєте, звідки проростають величезні маєтки працівників податкової служби”, – наголосив Новак. Також необхідним буде і монетарний кодекс, оскільки Національний банк України не виконує свою інституційну функцію. Заміни потребує і трудовий кодекс, так як зараз він націлений на захист інтересів працедавця, а не працівника, господарчий – аби унеможливити штучне збанкручування підприємств для їх подальшого перепродажу за символічну вартість.
Усі кримські питання “зависли”
Вирішення проблемних питань із анексованим кримським півостровом зараз відійшло на другий план через військові дії на сході України. Однак, відкладати їх у довгий ящик не варто, вважає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
“Очевидно, що військова агресія Росії на Сході і власне війна, яка там відбувається, відставила убік проблему Криму. Хоча у офіційних виступах кримське питання піднімається. Очевидно, що навколо нього будуть політичні багаторівневі переговори із залученням гравців світових. Принаймні, україна буде намагатися вирішити кримське питання політичними методами. Відверто кажучи, я вважаю, що доведеться вирішувати його військово-політичними інструментами. Та це вже як карта ляже”, – вважає Семиволос.
“Інша справа, що провал туристичного сезону в Криму серйозно дасться взнаки вже восени та взимку цього року. Ті заощадження, які мають кримчани, недостатні. У значної кількості населення, яке самозабезпечується за рахунок курортного сезону, буде різко падати рівень забезпеченості. Це не означає, що це населення раптом захоче повернутися в Україну. Але це означатиме, що політичний клімат в самому Криму буде погіршуватися. Злі голодні люди схильні до насильства, і відповідно, ситуація може бути несприятливою для політичних процесів у Криму”, – пояснив він. Поки що ж усі процедури щодо переселенців, статусу їх та кримських татар залишаються у підвішеному стані. Між тим, внесення кримських татар, караїмів та кримчаків до російського переліку малочисельних народів може використовуватись Росією як батіг і пряник одночасно.
“Якщо спершу від них вимагали пасивної лояльності, то тепер – лояльності активної. І Росія багато чого робить, аби змінити відношення радикально налаштованих груп, в тому числі – послабити їх позиції, дискредитувати. В українській же політиці це питання (внесення до переліку малочисельних народів) взагалі відкладене, і не зрозуміло, коли до нього повернуться”, – пояснив Семиволос.
Росія почала господарювати та діяти в Криму вже на третій день, зауважує Юлія Тищенко. “І їй ніщо не заважало, не стримували бойові дії на сході України. А ми затримуємось на кілька кроків. Власне, Крим – це територія, з якої усе почалось, і якою усе і закінчиться. Зараз треба подумати над статусом Криму, над інформаційною політикою. Закон про корінні народи лежить роками – і за тієї ситуації, яка склалась зараз, він не потребує такого катастрофічного фінансування”, – розповіла експерт. Прийняття подібних рішень можуть бути авансами, політичним визнанням України, що вона дійсно хоче проводити свою політику в Криму.
2014-2015 роки будуть для України однозначно важкими. Однак, якщо усі необхідні реформи, про які говорять експерти, не будуть проведені у цей відрізок часу, то наступні роки також легкими не стануть – або через кризу, або через нарешті таки впроваджувані реформи. То чому б не перетерпіти усе і одразу?
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
