1688
«Україна могла б отримувати $10 млрд щороку»
— Казна та Політика
Допомогу від міжнародних фінансових організацій Україні пообіцяли. Та чи довірять свої гроші Києву ще й приватні іноземні інвестори? Це питання напередодні виявилось доволі актуальним у посольстві Швеції, яке запросило до Києва представників провідних шведських компаній та українських урядовців. Щоправда, чимало вітчизняних гостей тему заходу вже сприймають як жарт. Утім, шведські колеги значно оптимістичніші. На думку їхнього посла, попри нинішні труднощі, Україна таки може розраховувати на зростання інтересу з боку іноземних товстосумів. Усе — завдяки Угоді про асоціацію з ЄС. Іноземці плекають надії, що вона все ж змусить українців розпочати довгоочікувані реформи.
«Ми справді сподіваємося, що Угода про асоціацію з ЄС не лише відкриє для українських виробників величезні можливості. Адже це багатий ринок із мільйонами споживачів. А ще й спонукатиме Україну до проведення найнеобхідніших реформ», — відзначив надзвичайний та повноважний посол Швеції в Україні Андреас фон Бекерат.
Угода про Асоціацію здатна вже за декілька років не лише відновити колишній інтерес іноземних інвесторів, а навіть дещо збільшити його, припускають вітчизняні економісти. «Думаю, якщо в найближчі два роки ми повернемося на 5—6 млрд доларів прямих іноземних інвестицій на рік, то це зробить підґрунтя, аби далі Україна могла залучати на рівні наших східно— чи центральноєвропейських партнерів. А це від 7 до 10 млрд доларів на рік. Але такого не варто чекати миттєво. Я на перші два роки 5—6 млрд «замовив би», — зазначає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
У майбутню двозначну цифру іноземних інвестицій в Україну вірять і в Держінвестпроекті. Ця контора опікувалася так званими Національними проектами, один з яких — багатостраждальний LNG-термінал. На нього у відомстві все ще обіцяють знайти інвестора. Головне, мовляв, політична воля і наполегливість. З турками ж за Босфор домовляються. А от у росіян — найбільшого ворога термінала — голова Держінвестпроекту Сергій Євтушенко радить взагалі нічого не купувати.
«Інвестори знаходяться, якщо до країни є довіра (а вона відновлюється), коли в країні є стабільна влада (вона відновлюється) і коли в країні відбувається жорстка боротьба з корупцією. І найважливіше, якщо в країні є економічна потреба. Нам же потрібно диверсифікувати постачання газу? Так… Тому дамо заробити краще якійсь іншій країні, якщо вже така розмова з росіянами пішла. Купуймо реверс, LNG, розвиваймо сланець. У росіян ми повинні купувати рівно нуль», — упевнений Євтушенко.
Втім, не такий категоричний міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета. Виступаючи перед іноземцями, чиновник насамперед згадує старий анекдот про вічний потенціал. Мовляв, кормили собаку потенціалом, а вона взяла та й померла. Аби так не сталося й з Україною, міністр пропонує зробити економіку ключовим параметром національної безпеки. Іншого виходу просто не залишається, вважає Шеремета. Мовляв, зі слабкою економікою армія сильною не буде. Тому прогнозує, що новий Президент цим питанням приділятиме особливу увагу. Однак із Росією таки доведеться домовлятися, вважає міністр.
«Нам потрібно використовувати кожну можливість говорити. Адже Росія завжди буде нашим сусідом. Тому не говорити з нею не вірно. Слід дбати про свої національні інтереси, але — за столом переговорів», — радить міністр.
Однак чи допоможе діалог з Росією повернути до України хоча б минулі обсяги прямих іноземних інвестицій, міністр не уточнив. Останні ж роки вони невпинно тануть. Якщо 2012-го року в країну надійшло понад шість мільярдів доларів, то в минулому — удвічі менше. Поточного ж року експерти прогнозують не більше ніж два мільярди доларів. Це ще за оптимістичним сценарієм.
Олексій Савицький
За матеріалами: День
Поділитися новиною
