409
Як врятувати промисловість від рецесії?
— Казна та Політика
В українській промисловості триває рецесія. У квітні 2014-го, порівняно з аналогічним періодом минулого року, падіння промисловості становило 6%, порахували у Державній службі статистики України. В цілому за чотири місяці цього року темпи спаду сягнули 5,3%. Рік тому промислове виробництво теж знижувалося, але падіння становило тільки 3,9%. Найбільше «страждає» хімія (за квітень -11,2%, а за рік її темпи зменшилися на 23,3%), машинобудування (відповідно -8% та -18,9%), металургія (-2,3%, -12,8%), легка промисловість (-6,6%, -14,9%), виробництво коксівного вугілля та продуктів нафтопереробки (-7,7%, -10,1%).
Невтішну тенденцію визнають у Мінекономрозвитку, яке після ліквідації Мінпромполітики опікується промисловістю. Добре, що не збулися достатньо жахливі прогнози ЄБРР, за якими падіння ВВП мало би бути вже 7%, заявив у п’ятницю на бізнес-форумі міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета. Але без відповіді ще лишився фактор Сходу, тож ніхто не знає, чи будуть там закривати підприємства, каже він. «Тому порадувати хорошим не можу», — підсумовує Шеремета.
На думку опитаних «Днем» експертів, рецесії «сприяє» кілька факторів.
♦ Перший, розповідає голова парламентського підкомітету з питань державної економічної політики України Дмитро Шлемко, — военні дії у Донецькій та Луганській областях, де зосереджено значні промислові активи металургії, вугільної галузі.
♦ Другий: руйнування виробничих зв’язків із країнами СНД завдає удару низці підприємств. Так, за словами Шлемка, у цій невизначеності перебуває важке машинобудування, хімія, трубна галузь. Для багатьох підприємств саме це є відчутною проблемою. За словами першого заступника директора державного підприємства заводу «Електроважмаш» Дмитра Костюка, 48,7% всього доходу у загальній структурі продажу за 2013 рік забезпечив продаж в Україні, 40,6% — в Росію, решта — в Таджикистан, Індію, Узбекистан та інші країни. Зараз, за його словами, підприємство і далі працює з російськими партнерами за діючими контрактами і взятими на себе раніше зобов’язаннями. Нових умов або вимог за раніше укладеними договорами на даний момент не з’явилося. Та як буде далі, не знає ніхто.
♦ Третій: вичікувальна позиція іноземних інвесторів посилює гострий дефіцит кредитно-інвестиційної підтримки всередині України.
Як результат, в Україні вже 18 місяців відбувається рецесія промислового виробництва, констатує в розмові з «Днем» секретар парламентського Комітету з питань промислової та інвестиційної політики, колишній заступник міністра промислової політики України Віталій Немилостивий. «Але, на жаль, ні уряд Азарова, ні Яценюка не працює над тим, аби її зупинити», — говорить він. Натомість знаходять різні пояснення, як-от у всьому винна світова криза. Але хто хотів позбавитися рецесії у світі, той вже це зробив, каже Немилостивий. «А хто заважає Україні реально проводити політику з імпортозаміщення? — резюмує він. — Все зведено до того, що ринок сам розставить все на свої місця. Ринок розставить, але не на користь української промисловості: тільки сировинні ресурси домінуватимуть, що призведе до ще більшої рецесії згодом».
Аби не поглиблювати виробничий спад у промисловості, на думку експертів, уряду слід комплексно підходити до цієї проблеми.
♦ На думку Шлемка, має зрештою з’явитися державна програма з розвитку промисловості. Також слід відновити окреме міністерство, яке опікуватиметься промисловістю, каже він, бо, як свідчить практика, завдання підіймати промисловість не під силу Мінекономрозвитку.
♦ Як вважає Немилостивий, для розвитку важкого машинобудування треба створити концерн «Укренергомаш» (увійдуть усі державні підприємства з провідними науковими установами), який продаватиме на зовнішніх ринках комплексні інвестиційні проекти. «Сьогодні ж ці підприємства окремо продають свою продукцію — турбіни, генератори, але «під ключ» Україна не будує жодних проектів, хоча потенціал значний», — додає він. Також потрібно забезпечити і держзамовлення в рамках програми імпортозаміщення, допомагати в просуванні продукції через міжнародні виставки та спільно з бізнесом зробити концепцію розвитку нових видів продукції, які дозволять Україні завоювати нові ринки.
Крім того, на думку опитаних «Днем» експертів, увагу слід приділити підприємствам, зорієнтованим на ринки СНД. «Не варто відмовлятися від російського ринку, бо одразу не зможемо покрити втрати, які понесемо там у випадку відмови від нього. Але паралельно треба шукати шляхи виходу на інші ринки. Так, сьогодні технічний стан машинобудування далекий від того рівня, який має Європа. Але українські підприємства можуть працювати у складі кооперації», — говорить Шлемко. В решти галузей є шанс значно швидше увійти на ринок Європи. «Якщо підпишемо з європейцями економічну частину угоди, то має бути перехідний період для галузей, аби вони перебудувалися і знайшли для цього кошти. Аби наздогнати Європу та перейти на технології 5 та 6 укладів, Україні потрібно залучити від 30 до 50 мільярдів доларів у промисловість», — говорить голова парламентського підкомітету з питань державної економічної політики України. А сьогодні, за його оцінками, максимум інвестують 5—7 мільярдів доларів на рік.
♦ У держави бюджету на промисловість як мінімум на найближчі шість місяців не буде, нещодавно попередив міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета. Тож як уряд збирається підіймати промисловість, і чи є вже план дій? За словами Шеремети, найближчим часом суспільству представлять інвестиційну мапу України, де визначать пріоритетні галузі, та по 10—15 інвестиційних проектів у кожній із них. Щодо подальшого перебування на російському ринку української продукції Шеремета резюмував: «Цей ринок не втрачено. Статистика говорить про спад торгівлі до 25%. Але він не втрачений і не зупинений. Він зменшений. Це факт». Що робити підприємцям, які зараз потерпають від цього? У міністра одна порада: те, що свого часу робили грузини, молдавани, поляки — підтягувати стандарти до європейських і шукати нові ринки збуту. Нові ринки — це добре. Але освоювати їх бізнесу має допомагати й держава, бо саме промисловість формує 21% вітчизняного ВВП, а її підприємства дають понад 40% валютних надходжень до країни.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
