1795
Девальвація гривні ніяк не допомогла експорту
— Фондовий ринок
Економічна нестабільність, посилена політичною кризою і військовими конфліктами на сході країни, боляче вдарила по українських експортерах. За оперативними даними Міністерства доходів і зборів, експорт товарів з України за перші чотири місяці 2014 р. зменшився на 12% порівняно з січнем-квітнем 2013 р. Про це «Капіталу» розповів чиновник апарату міністерства. За його даними, квітнева статистика виявилася найбільш гнітючою від початку року – спад експорту на 17% порівняно з квітнем минулого року.
Ведмежа послуга
Міністерські дані дещо розходяться з очікуваннями уряду. В економічному блоці Кабінету міністрів раніше розраховували отримати максимальну вигоду від девальвації гривні, яка від початку року подешевшала більш ніж на 40% по відношенню до долара. За допомогою девальвації української валюти в уряді хотіли стимулювати експорт і тим самим збільшити валютні надходження. Цікаво, що таку можливість оцінювали як досить високу і західні, і російські економісти.
У березні експерти російського інституту «Центр розвитку» НДУ ВШЕ у своєму звіті писали, що при всіх економічних, соціальних і політичних ризиках українська економіка має велику гнучкість, а її експорт більш диверсифікований і стійкий, ніж у Росії. Це дає шанс під час проведення адекватної економічної політики та отриманні підтримки МВФ і західних країн скористатися позитивними ефектами девальвації. Але замість того, щоб стати драйвером експорту, девальвація зіграла прямо протилежну роль. Особливо це стосується підприємств, які так чи інакше залежать від сировини і комплектуючих і купують їх за кордоном. З іншого боку, компанії, орієнтовані на внутрішню сировинну базу, все ж відчули позитивний ефект від девальвації. Однак для підприємств металургійного сегмента промисловості він був знівельований проблемами збуту їхньої продукції в Росії та країнах СНД. За словами начальника відділу аналізу ринків чорної металургії ДП «Держзовнішінформ» Олександра Шейка, лише металургійні підприємства України в січні-березні 2014 р. скоротили експорт металопродукції до Росії на 31,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – майже до 565 тис. т. При цьому Росія залишається одним з ключових ринків збуту для українських виробників – 12% у загальному експорті металопродукції в 2013 р.
Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь підтверджує, що падіння експорту на 12% – прямий результат скорочення постачань до Росії. «Цього року за різними оцінками експорт української продукції до Росії може скоротитися на 50-80%. У загальній статистиці експорту це буде більш ніж 10% спаду», – прогнозує експерт.
Підсумки окупації
Як зазначив керівник аналітичного підрозділу групи «Інвестиційний Капітал Україна» Олександр Вальчишен, за нинішніх умов девальваційного ефекту важко буде себе «проявити». «За фактом економіка живе у військовій облозі з боку східного кордону і з загрозою вторгнення російської армії, при цьому проводяться диверсійні операції з дестабілізації соціального, політичного та економічного життя країни», – зазначив співрозмовник. За словами Жолудя, цілком закономірно, що виробники не зуміли миттєво переорієнтуватися на західні ринки, тим самим не скориставшись девальваційними перевагами. Насамперед складності у них виникли не через тарифні обмеження, а через необхідність сертифікації продукції та приведення у відповідність до європейський технічні характеристики товарів.
Варто зауважити, що уряд та Міжнародний валютний фонд очікували падіння експорту в поточному році на 2,8%. Однак у своєму звіті минулого тижня аналітики МВФ відзначили, що завдяки відновленню конкурентоспроможності експорт почне зростати на 6,3-6,9% щороку в наступні роки. Щоб стимулювати експортну складову, в травні Міністерство економічного розвитку і торгівлі запропонувало скасувати ліцензування експорту деяких видів кольорових і легованих металів та їхніх відходів у 2014 р. Втім, зусилля уряду навряд чи допоможуть істотно поліпшити ситуацію. За оцінками міністерства сільського господарства США, Україна в 2014/2015 маркетинговому році (МР), який стартував, зможе експортувати 26,66 млн т зерна, що на 14% менше порівняно з очікуваним експортом у поточному МР. На думку Жолудя, навіть при позитивній динаміці експорту до країн Євросоюзу загальну картину зіпсує спад постачань до Росії.
Ростислав Шаправський, В’ячеслав Міроненко
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
