2200
Україна прощається з грошима
— Казна та Політика
Втеча першої особи країни разом з іншими високопоставленими чиновниками, а також поява інформації про розміри розкрадань і коштів, виведених з країни, поставили на порядок денний питання про повернення в Україну капіталів оточення екс-президента. Однак факти говорять про те, що не все так просто.
ЯК ВИЯВИТИ
Однією з суттєвих проблем реституції грошей є процес їх виявлення та ідентифікації. Кошти виводяться різними каналами і скеровуються в альтернативні активи за участі підставних фірм, у тому числі і під виглядом комерційних операцій. Трансакції здійснюються з використанням юридичних та фізичних осіб, зареєстрованих в офшорних юрисдикціях. Кошти переводяться в сірий офшор, потім у чорний, а звідти через ланцюжок рахунків осідають в білих офшорах – Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі і т.д. Різне правове регулювання в цих юрисдикціях гальмує і перешкоджає розкриттю всієї схеми руху коштів.
Пошук грошей ускладнюється наявністю різних варіантів їх вкладень. У випадку з нігерійським диктатором Сані Абачі кошти, наприклад, направлялися в низку проектів, що реалізуються в рамках економічної допомоги. У 2003 році в Іраку літак вартістю в декілька мільйонів доларів значився за оточенням Саддама Хусейна. Однак незадовго до початку іракської війни він опинився на балансі фінансової структури в Ліхтенштейні, а фізично перебував у Йорданії. Повернення літака в Ірак вимагало втручання ООН і зайняло тривалий час. У 2006 році син президента Екваторіальної Гвінеї Теодорін Нгема Обіанг-молодший купив в Малібу будинок загальною площею 1400 м2 за $35 млн. Угода спливла лише тому, що увійшла до десятки найбільших купівель нерухомості того року за версією журналу Forbes.
Капітал режиму включав в себе не тільки готівку, але і низку активів, тому варіантів виведення грошей з України для нього існувало досить багато. А оскільки до середини лютого дії екс-президента не викликали особливого резонансу у міжнародної громадськості, а, отже, і по той бік кордону існували зацікавлені в збереженні коштів особи.
ЯК ПОВЕРНУТИ
Оскільки гроші диктаторів переводяться за кордон, обвинувальних вироків на їх батьківщині виявляється недостатньо для того, щоб переконати владу інших країн повернути заморожені активи. Необхідно довести, що власність безпосередньо пов’язана з вчиненням злочинів. Після того, як в 1986 році впав режим Маркоса на Філіппінах, а його самого вислали з країни, було створено комісію з пошуку і повернення грошей, викрадених диктатором. За найскромнішими оцінками, вартість активів і кошти, які пішли з державної скарбниці, становили $10 млрд. Але, незважаючи на численні кримінальні та цивільні позови, жоден обвинувачений не поніс покарання. Адвокатам диктатора вдалося на роки затягнути процес і розгубити докази. При цьому за останні два десятиліття спадкоємці Маркоса відновили і зміцнили свої політичні позиції. Його дружина Імельда Маркос потрапила до палати представників, а дочка Іме Маркос зайняла пост губернатора провінції Ілокос Норте. Син – Фердинанд Маркос-молодший став сенатором і готується взяти участь у президентських перегонах 2016 року. Очікується, що комісія з пошуку грошей диктатора незабаром буде розпущена.
Лише в лютому 2011 року в Берні набув чинності закон «Про повернення активів, отриманих політично вразливими особистостями незаконним шляхом» (LRAI), що дало змогу відновити процес повернення коштів владі Гаїті. Документ дозволив швейцарським судам швидше приймати рішення, спираючись на задані критерії. У 2013 році уряд запропонував новий проект, який об’єднав питання, що стосуються блокування та конфіскації коштів, пов’язаних з диктаторами, а також їх повернення на батьківщину.
У процесі реституції вкрай важливою є наявність угод про правову взаємодопомогу між державою, з якої здійснюють платежі і країною отримання цих коштів. У разі відсутності таких розгляд справ ведеться за законами останніх, а законодавство «фінансових гаваней» містить безліч норм, які можуть бути використані вкладниками і бенефіціаріями для свого захисту.
Ситуація в Україні і навколо неї говорить про те, що «гроші Януковича» якщо і знайдуть, то швидше за все їх не зможуть повернути. Втеча з країни ключових фігурантів і дестабілізація військово-політичної ситуації не дадуть змоги здійснити розслідування, результати якого допоможуть неупереджено й об’єктивно виграти справи в судах іноземних юрисдикцій. І Україна, швидше за все, поповнить список країн, яким не вдалося повернути гроші колишніх правителів.
Анатолій Баронін, Da Vinci AG
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
