1378
Китайська дорога до Америки
— Світ
Китай планує будівництво високошвидкісної залізниці до Сполучених Штатів: лінія пройде через територію Росії і Канади. Слабким місцем проекту, на думку експертів, є необхідність прокладання тунелю під Беринговою протокою довжиною близько 200 км, хоча Пекін не вважає це найсерйознішою проблемою. Крім того, Китай планує забезпечити будівництво залізниць в Африці та Азії в обмін на ресурси.
Китай розглядає можливість будівництва високошвидкісної залізниці зі своєї території до Сполучених Штатів, про це повідомляє The Guardian. Імовірно лінія пройде з Північно-Західного Китаю до Сибіру, потім через тунель під Тихим океаном на Аляску і далі – до Канади, а звідти до континентальної частини США, передає газета Beijing Times.
Китайське видання говорить про китайсько-американську високошвидкісну залізницю як один з чотирьох міжнародних проектів, які вже перебувають в стадії розробки. Перший проект – це лінія, яка пройде з Лондона через Париж, Берлін, Варшаву, Київ і Москву, після чого розділиться на дві гілки, одна з яких буде продовжена до КНР через Казахстан, а інша – через Східний Сибір до Хабаровська. Друга лінія бере початок в розташованому на заході Китаю місті Урумчі і проходитиме через Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Іран і Туреччину до Німеччини. Третя лінія буде прокладена з південно-західного Куньмина в Сінгапур через В’єтнам, Камбоджу, Таїланд і Малайзію. За даними Beijing Times, дороги знаходяться на різних стадіях розробки і спорудження.
Проект під кодовою назвою «Залізниця Китай – Росія – Канада – США» протягнеться на 13 тис. км – це на 3 тис. км більше, ніж Транссибірська магістраль. Подорож всією дорогою забере два дні, середня швидкість поїзда при цьому буде близько 350 км/ч.
Однак для Китаю зараз не найкращий час приступати до такого масштабного підприємства, оскільки залізнична галузь країни зазнає серйозних збитків, повідомляє The Economic Times. «Залізничний сектор все ще перебуває в боргах, – розповіло виданню джерело з Пекінського транспортного університету. – Таким чином, навіть за підтримки урядом залізничні компанії повинні переконати банки надати колосальний кредит».
Крім фінансових проблем багатьох бентежать й інженерні вимоги. За словами експерта по залізницях з Академії інженерних наук Китаю Ван Меншу, для цього знадобиться будівництво тунелю під Беринговою протокою між Росією і Америкою довжиною близько 200 км. «Ми зараз активно обговорюємо це питання. Росія давно розглядала можливість такого проекту», – додав Ван.
Китайську сторону більше турбують фінансування і складні технічні умови в гористій місцевості Євразії, ніж 200 км підводного тунелю.
Ще однією проблемою є залізничний оператор. Дорога буде прокладена територією декількох країн, і поки що незрозуміло, яким чином ця транскордонна залізнична система буде керуватися. Якщо країни, якими вона пролягатиме, не зможуть домовитися, подальша співпраця буде неможливою.
Представлені плани надають простір для роздумів скептикам. Більше жоден китайський експерт із залізниць не виступив на захист запропонованого проекту. Чи проводилися консультації уряду Китаю з колегами з Росії, США і Канади, також неясно.
Будівництво лінії під Беринговою протокою потребує практично інженерного подвигу, оскільки тунель повинен стати найдовшим у світі проходом під морем – майже в чотири рази довше тунелю під Ла-Маншем.
За даними China Daily, технологія будівництва вже розроблена і буде використана під час створення високошвидкісного залізничного тунелю між південно-східною провінцією Фуцзянь і островом Тайвань. Повідомляється, що спонсором і виконавцем проекту може виступити Китай, деталі перебувають в розробці.
Початок будівництва Трансазиатської залізниці (до Сінгапуру) заплановано вже наступного місяця. Спочатку буде прокладений 30-кілометровий тунель з Китаю в М’янму, який стане найдовшим в Азії. За словами Вана, інженерні складності проекту можна порівняти з будівництвом залізниць в умовах вічної мерзлоти в Тибеті.
Проект Паназіатської магістралі був розпочатий ще у 1960-ті, але оформлятися почав після того, як в листопаді 2006 року 18 країн підписали угоду про його будівництво, каже експерт. Деякі секції дороги підходять для поїздів, що рухаються зі швидкістю 250 км/год, максимальна швидкість на інших становитиме лише 180 км/ч.
Нещодавно завершилася поїздка прем’єра Держради КНР Лі Кецяна африканськими країнами, в ході якої, зокрема, обговорювалося будівництво залізниць. На спільній прес-конференції з президентом Нігерії Гудлаком Джонатаном прем’єр Китаю висловив готовність Пекіна співпрацювати з Абуджі у фінансуванні інфраструктурних проектів, повідомляє «Женьмінь жибао».
Першою залізницею за межами Китаю, цілком побудованою за китайськими стандартами і технологіями, стане електрифікована магістраль Ефіопія – Джібуті. Про початок укладання рейок міждержавної дороги в місті Діредава на сході Ефіопії в суботу, 10 травня, повідомили представники Китайської громадянської інженерно-будівельної корпорації (ССЕСС), що відповідає за реалізацію проекту.
Транспортна магістраль протяжністю 740 км забезпечить залізничне сполучення між столицями держав – Аддіс-Абеба і Джибуті. Проектна швидкість поїздів – 120 км/год, бюджет проекту – $4 млрд, відкриття руху намічено на жовтень 2015 року.
Ван Меншу розповів «Женьмінь жибао», що будівництво транскордонних високошвидкісних залізниць ведеться за одним принципом: китайська сторона надає фінансування, технології та обладнання для будівництва, після його завершення прилеглі до маршруту країни приєднуються до експлуатації. Будівництво буде вестися в обмін на місцеві ресурси, наприклад нафту і газ Центральної Азії, рудні ресурси М’янми. Це на думку китайців створює механізм довгострокового співробітництва та сприяє розвитку торгівлі між Китаєм і зарубіжними країнами, а також, з іншого боку, сприяє імпорту дефіцитних для Китаю ресурсів, зокрема поставкам нафти і газу.
Різноманітні геологічні умови країни дозволили китайським інженерам і робітникам накопичити необхідний досвід вирішення різних умов будівництва у всьому світі повідомляє Південнокитайське видання 21st Century Business Herald. Великий проект також допоможе Китаю впоратися з серйозним надвиробництвом у чорній металургії.
Проте у скептиків є підстави для сумнівів у реалізації подібних масштабних проектів. На 2015 рік було заплановано відкриття 26-кілометрового тунелю з Гонконгу в Гуанчжоу, однак, за останніми даними, схоже, це відбудеться не раніше 2017 року. Чиновники та представники Гонконзького метрополітену звинувачують у затримці погоду та геологічні чинники. За словами офіційних представників підземки, сильні дощі минулого місяця затопили будівельний майданчик і серйозно пошкодили прохідницький комбайн. Останнє може затримати будівництво на дев’ять місяців, а точних даних про перевитрату коштів немає. За словами відповідальних осіб, резервний фонд проекту становить 4,4 млрд гонконгських доларів і ще не вичерпаний. Повідомлення про відставання проекту від графіка з’являлися ще в травні минулого року, але тоді чиновники все заперечували.
Іделія Айзятулова, Карина Романова
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
