2538
Як люстрація може допомогти українцям, обманутим банками?
— Кредит&Депозит
Криза 2008-2009 років поклала початок непростим стосункам банків та їх вкладників та позичальників. Із початком кризи багато українців опинились у незахищеному становищі, коли найменша зміна валютного курсу сприймалась замалим як не кара небесна, а банки стягували із боржників по-максимуму. Із новим витком кризи ситуація має усі шанси повторитися.
Проблеми мільйонів вкладників, які виникли ще у 2008 році, під час правління президента Ющенко, не були вирішені ані ним, ані його послідовником Януковичем, розповів адвокат у цивільних справах Дмитро Дугінов.
“Нажаль, на даному етапі післяреволюційних подій, ми, як представники громадських організацій (Українська асоціація антиколекторів та правозахисників, Комітет виборців України – споживачів фінансових послуг – ред.), сподівались на більшу підтримку нової влади у боротьбі з банківським свавіллям, які спільно із нечистими на руку суддями, прокурорами, працівниками міліції, іншими афілійованими із банківськими структурами компаніями продовжують свою діяльність з незаконного відбирання майна, як нерухомого, так і рухомого, у своїх же позичальників”, – відмітив він. І судді, які виносили нечесні рішення, як були на своїх місцях, так і залишились.
Люстрація суддів
“У всіх на слуху зараз знаходиться недавно прийнятий Закон України “Про відновлення довіри до судової влади в Україні”, так званий закон про люстрацію, згідно з яким свої суддівські мантії мають втратити судді, які виносили протизаконні рішення по відношенню до активістів Майдану та усіма можливими способами намагалися із своєї судової дзвіниці завадити поваленню корупційного режиму Віктора Януковича. На наш погляд, корумпована судова система, як і система прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, теж має бути піддана люстрації. На жаль, про це зараз багато говорять, але мало що відбувається”, – вважає Дугінов.
“Ми хочемо досягнути того, аби дія цього закону – чи через внесення змін до цього закону, чи через прийняття іншого закону, – була розширена також і на інших суддів, не тільки тих, які перешкоджали Майдану, а й на тих суддів, які на протязі багатьох років за хабарі виносили абсолютно протизаконні рішення проти клієнтів банків, коли у них відбиралось майно. Сотні сімей були буквально викинуті на вулицю”, – розповів адвокат.
“У всіх на слуху трагічна ситуація із Небесною сотнею – сотнею людей, які загинули на Майдані. Але у нас є статистика, і вона достовірна, що за роки від початку фінансової кризи (2008 р. – ред.) із активізацією протизаконних дій банків, більше ста громадян України, якраз із числа споживачів фінансових послуг, позичальників, вкладників, вчинили самогубство. Тобто, грубо кажучи, є іще одна сотня, яка теж загинула, і можливо не з прямої, але опосередкованої вини банків, тих же працівників правоохоронних органів, колекторських служб. Люди були просто доведені до відчаю”, – підкреслив Дугінов.
Проблемні банки
Найбільше клопотів українцям зараз приносять російські банки, переконаний представник Комітету виборців України – споживачів фінансових послуг, адвокат з кримінальних справ Олександр Луговець. “Ми усі пам’ятаємо, що за час керівництва Януковича в Україні раптом як сарана з’явилися російські банки, в тому числі і Сбербанк Росії. Раніше їх на ринку України не було. Вони раптово з’явились і почали множитись. Як стало відомо, Генеральна прокуратура України порушила кримінальні провадження щодо фінансування угрупувань терористів, які діють у східних регіонах України. Вже доведені факти, що російські банки, у тому числі Сбербанк Росії, перераховували кошти на карткові рахунки, якими оплачувались послуги проросійськи налаштованих активістів на сході України під керівництвом спецслужб Росії”, – нагадав він.
“Крім Сбербанку Росії, я б хотів звернути увагу на Експрес-банк, який також обслуговував сім’ю Януковича. Не секрет, що Янукович під час керування державою розкрав близько 80 млрд. дол. державних коштів. Це ті кошти, які необхідні для розвитку держави і які були привласнені. І ці кошти, знову ж таки відмивалися банками. Це проблема української економіки і це треба виносити на розгляд Верховної Ради, приймати відповідні закони, обмеження у розмірах грабіжних відсотків. На заході люди нормально користуються послугами банків, розвивають свій бізнес і це є рушієм економіки. У нашій державі поки що банки є шахраями, не побоюсь цього слова, і рекетирами”, – підкреслив Луговець.
Надаючи послуги громадянам, переважна більшість прихованих платежів, комісій, обманним шляхом не доводиться до відома споживачів, і потім, коли люди підписують кредитні угоди, вони стикаються з проблемою, що повернути кредит банку не так просто. “Багато людей втратили свою нерухомість, бізнес власне тільки за рахунок діяльності банків. А банки, використовуючи шахрайські схеми – це вже доведено, – збільшували кредитні лінії споживачів, які мають достатки вище середнього, розкрадали їх, потім використовували чорних нотаріусів. І потім, повертаючись до питання суддів, довести свою правоту позивачеві зовсім непросто. Я знову ж таки не побоюсь це так назвати – в Україні судді продажні”, – заявив адвокат.
“Інша популярна схема, яку використовують багато банків, зокрема, російських – це стягнення коштів з поручителів. Коли позичальник не платить за своїм кредитом, банк переключається на поручителя займу і витискає гроші з нього”, – додав він. На думку Луговця, люстрація суддів, які виносять протизаконні рішення на користь банків, не буде простим процесом. Зміна лише “верхньої ланки” не означатиме чесність середньої ланки.
Що робити, якщо тисне банк?
Перш за все, треба ще раз вивчити підписаний з банком договір. Переконатись, чи може банк вимагати дострокового погашення кредиту і в яких випадках, чи дотримався банк усіх встановлених вимог при підвищенні відсоткової ставки. Якщо ви неуважно читали договор перед підписанням – нарікати тепер можна лише на себе.
По-друге, варто звернутись до спеціалістів, які допоможуть розібратись у ситуації. Зі сторони банків діють підковані працівники, і далеко не кожен середній українець зможе з ними тягатись. Адвокат Дмитро Дугінов звернув увагу, що в Україні зараз є багато організацій, які можуть допомогти тим, хто не в змозі оплатити професійну юридичну консультацію. “Є Українська асоціація антиколекторів та правозахисників, Комітет виборців України – споживачів фінансових послуг, іще ряд правозахисників у регіонах України. Члени наших організацій – це юристи, адвокати, які нарівні зі своєю звичайною комерційною юридичною діяльністю надають якусь початкову базову допомогу, виходячи зі своєї громадянської позиції. Дають поради – що робити, дивляться договір, вислуховують ситуацію, надають юридичну допомогу: на які пункти в договорі звернути увагу, написати скаргу, навіть у Комітет по захисту справ споживачів, бо багато кредитів брались як споживчі, для покупки побутової техніки, автомобіля. Існує ряд шаблонів позовів, які ми також можемо безкоштовно надати. Вони не універсальні і не допоможуть у 100% ситуацій, але це вже напрацьовані аргументи, які позичальник чи вкладник може використати”, – радить Дугінов.
Часто судді не хочуть розглядати сам предмет фінансування, предмет кредитування громадян України. “Усі пам’ятають період 2007-2009 років, коли видавались валютні кредити. Захищаючи клієнтів у суді, я стикався із такою простою проблемою. Банк оформляє позичальникам договір кредитування у валюті. Коли починаєш на судовому процесі питати банк, аби надали документи, чи отримував клієнт валюту? Виявляється, що клієнт валюту не отримував”, – розповідає адвокат Микола Годван.
“Тобто, був оформлений папірець, так званий договір валютного кредитування, після чого була підписана позичальником довіреність на конвертацію валюти, відповідно, гривневий платіж вже був використаний на покупку авто, квартири, тощо. Але по суті справи, банк до сьогоднішнього дня продовжує у клієнтів вилучати валюту. Згідно нашого законодавства обіг валюти на території України як засобу платежу від фізосіб до юросіб чи від банку до фізособи заборонено. Тому виникає питання – чому судді не хочуть вивчати матеріали справ, не хочуть звертати на це увагу? Фактично відбувається валюто обмінна операція, але засобом платежу була гривня на момент отримання кредиту. І продовжують далі наполягати у своїх рішеннях на тому, що позичальник має повертати банку валюту. А чому не гривню? Це один із прикладів, чого ми хочемо добитися від судової системи України”, – підсумував він. І таких шпаринок у розгляді справ немало.
Все ж українці вийшли з кризових 2008-2009 років більш досвідченими і загартованими: інтернет рясніє форумами взаємодопомоги постраждалих від свавілля банків, а громадські організації вслух піднімають це питання. Якби їм допомогла і держава – з великою імовірністю, між банками і споживачами встановилися б збалансовані стосунки, з прибутковою роботою для перших та прозорим і зрозумілим користуванням послугами для других.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
