1067
Уряд придумав, як монетизувати пільги
— Казна та Політика
Кабінет міністрів, намагаючись оптимізувати бюджетні витрати, готовий повернутися до питання про монетизацію пільг для українців. Для цього Міністерство інфраструктури запропонувало з січня 2015 р. впровадити нову методику обліку пільгових категорій пасажирів, що користуються громадським транспортом. Як випливає з проекту урядової постанови, розробленого міністерством, методика буде поширюватися на всі міські, приміські та міжміські автобусні маршрути. У документі також передбачається, що місцеві органи влади зобов’язані будуть самостійно друкувати і розповсюджувати серед пенсіонерів та інших категорій пільгових пасажирів спеціальні талони обліку, які вони зможуть обмінювати на проїзні квитки. Щоб мінімізувати корупційну складову, зокрема, щоб уникнути передачі та перепродажу талонів, передбачається, що в облікові документи будуть вписані номери посвідчень, що дають право на безкоштовний проїзд. Уряд також зобов’яже автостанції і перевізників передавати облікові талони, отримані в обмін на квитки, до відповідних департаментів міськрад.
Мета обліку
Основна мета міністерської ініціативи – «відбілити» і за можливості скоротити бюджетні компенсації транспортним підприємствам за перевезення пільговиків. Щороку з держскарбниці до місцевих бюджетів уряд спрямовує компенсаційні субвенції, які влада на місцях розподіляє між перевізниками. Торік, за звітом Міністерства фінансів, в тому числі і на ці цілі було направлено 1,8 млрд грн. Однак, знаючи загальну кількість пільговиків, держава не може проконтролювати, скільки з них дійсно користуються послугами муніципальних і приватних перевізників. Відповідно, немає чіткого розуміння, скільки коштів потрібно на відшкодування витрат транспортникам. Сьогодні сума компенсацій розраховується, виходячи з кількості перевезених платних пасажирів із застосуванням коефіцієнта співвідношення тих громадян, у яких є право на пільговий проїзд, і тих, у кого такої преференції немає. Але за словами директора КП «Київпастранс» Миколи Ламбуцького, ані міський, ані державний бюджети в повному обсязі не компенсують підприємствам кошти за пільговиків, через що компанії несуть збитки. Тому транспортники підтримують перехід на адресність пільг. Частково це намагаються здійснити в столиці, впровадивши торік «картку киянина» і анонсувавши введення системи «електронний квиток». Втім, через законодавчі та фінансові неузгодження ця ініціатива була відкладена. Перейти на нову систему розрахунку готові і в Дніпропетровську. За словами мера міста Івана Куліченка, іще в 2013 р. міськрада ухвалила рішення запровадити в муніципальному транспорті «електронний квиток». Для цього місто має намір залучити кредит на 10 млн грн.
Гроші на талони
Методика розрахунку, запропонована для автомобільних перевезень, не поширюватиметься на електротранспорт – трамваї, тролейбуси, метро. На початку року Мінінфраструктури запропонувало Кабміну вести облік пасажирів в електротранспорті через електронні карти. Відповідно до законопроекту, який перебуває зараз на узгодженні в міністерствах, на ці ж карти пільговики зможуть отримувати компенсації. Втім, як зазначив мер одного з міст, який побажав залишитися неназваним, немає гарантії, що в уряду не будуть виникати труднощі з перерахуванням коштів громадянам безпосередньо, як вони виникають з перерахуванням компенсацій до міських бюджетів. Саме тому жоден уряд так і не вирішився платити громадянам живими грошима, щоб ті в свою чергу самостійно розраховувалися за проїзд.
Реалізація нинішньої міністерської ініціативи потребуватиме додаткових витрат з місцевих бюджетів. Всі витрати з виробництва талонів та обліку пільговиків будуть покладені на міста. У Мінінфраструктури дійшли висновку: щомісяця на друк талонів для 17 млн громадян України, які мають право на пільги, буде потрібно понад 25 млн грн, на рік – 300 млн грн. «Прийнята для розрахунку потреба кількості поїздок на місяць для одного пільговика становить 60 поїздок. Ринкова вартість поліграфічного друку 60 талонів – 1,50 грн», – зазначено в розрахунках відомства. Втім, як зазначили в міністерстві, за фактом коштів буде потрібно менше, оскільки багато громадян, які мають пільги, не використовують своє право на них. Зокрема, мова йде про співробітників органів прокуратури, депутатів і сільських жителів.
Ростислав Шаправський
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
