2623
Затягуємо паски: банківський сектор готується до скорочення персоналу і зменшення зарплат
— Фондовий ринок
Криза на фінансовому ринку змушує банки переглянути структуру своїх витрат і почати економити. Зараз багато хто з них фактично не пропонують активні послуги, а значить і не заробляють ані на відсотках, ані на комісіях. В результаті, вони змушені почати скорочувати персонал і витрати на його утримання. “Зміни економічного середовища вимагають відповідної адаптації персоналу банку. Ми плануємо стати більш ефективними у сфері управління персоналом і передбачаємо необхідність оптимізації витрат до поліпшення ситуації”, – відзначає начальник департаменту персоналу Укрсоцбанку Стефано Мантовані. Так, наприклад, УкрСиббанк повідомив про те, що його програма та оптимізації витрат передбачають скорочення чисельності персоналу на 1600 співробітників. Зараз вона виконана на 81% і до кінця 2014 року буде завершена.
Банкіри пояснюють, що в першу чергу, оптимізація кадрової структури є наслідком політичної ситуації в країні. Нестабільність в країні спричинила за собою скорочення доходів банків і змусила їх почати економити. “У будь-якому бізнесі, незалежно від сфери діяльності, важливий баланс дохідної та видаткової частини. Нині дохідна частина скорочується, а значить, щоб вижити, необхідно шукати вихід для збереження балансу. Є кілька варіантів вирішення ситуації: перегляд процесів, нарощування обсягів бізнесу, скорочення видаткової частини, – пояснює HR директор ОТП Банку Наталія Лукаш. – Найшвидший ефект – це скорочення витрат на персонал, але це не найбільш ефективний спосіб вирішення питання. Адже завтра потрібно буде розвивати бізнес, а втративши людей сьогодні – виникне проблема з їх залученням завтра”.
Кредитування не забезпечує персонал
Багато банків, особливо невеликі, зараз відчувають гостру потребу в грошах, тому не хочуть витрачати їх. У зв’язку з цим багато установ скорочують свої програми кредитування, а значить і кредитних фахівців. Особливо це стосується роздрібного сегмента, в якому залучено набагато більшу кількість персоналу, ніж у корпоративному. Поки що березнева статистика з активності банків у ритейлі не оприлюднена, однак у лютому всі установи разом видали гривневих позик на 917 млн грн, а в січні – на 212 млн грн. Це незрівнянно мало з показниками минулого року, коли щомісяця банки видавали громадянам кредитів на середню суму близько 1-3 млрд грн. Така ситуація зрозуміла, оскільки фінустанови зараз залучають кошти за дуже високою ціною – за Українським індексом ставок за депозитами фізосіб, середня вартість річних гривневих депозитів сьогодні сягає більше 19%. При цьому на ринку далеко не рідкістю є пропозиція щодо залучення коштів під 25% і більше. Відповідно, банки мало куди можуть направити такі дорогі ресурси.
Традиційно банки заробляють на відсотках і комісіях в надприбутковму короткому споживчому кредитуванні. Однак і цей сегмент бізнесу для багатьох фінустанов стає непрофільним. Причина у великій імовірності безповоротності таких позик. “На поточний момент, банк призупинив активне кредитування роздрібних клієнтів на відкритий ринок до стабілізації політичної ситуації, оскільки вона буде прямо впливати на майбутню платоспроможність позичальників банку, – розповідає заступник голови правління “Євробанку” Андрій Олійник. – При скороченні кредитування банки можуть скорочувати підрозділи, задіяні в процесі видачі кредитів. Але не обов’язково – підрозділи, які задіяні в обслуговуванні кредитних портфелів, тільки у випадку, якщо кредитний портфель короткий і значно скорочується в період обмеженого кредитування”.
Персоналу, який потрапив під скорочення, зараз досить складно працевлаштуватися. Не зважаючи на те, що зараз в Україні працює 180 банків, багато з них є кептивними і не потребують нових кадрах, а інші – не мають наміру зараз активно розвиватися.
“Зазвичай скорочення починаються зі співробітників, що працюють за контрактом. Це можуть бути як співробітники головного офісу, у яких немає високої кваліфікації, так і представники банку в точках продажів, що часто поширено серед банків, які спеціалізуються на роздрібному кредитуванні. Так чи інакше, в банку все взаємопов’язане і скорочення точок продажів знижує навантаження на бек-офіс”, – пояснює директор департаменту по роботі з персоналом “Банку Національний кредит” Марія Грачова.
Непрофільний бізнес
Крім кредитних напрямків багато банків починають переглядати свої бюджети і в інших сферах, які не є для них ключовими. “Більшість витратних напрямків, проектів будуть оптимізовані або тимчасово призупинені. Якщо узагальнити, банки будуть економити на розвитку мережі, маркетингу і рекламі, нових ІТ розробках та інноваціях, персоналі, навчанні та розвитку співробітників”, – пояснює голова правління банку “Юнісон” Олександр Лобанов. Через практично повне заморожування фондового ринку фінустанови також почали урізати бюджети своїм департаментам по роботі з цінними паперами. Зараз взагалі не зрозуміло, коли цей ринок знову почне розвиватися в Україні, а проводити операції виключно з державними паперами цікаво далеко не всім банкам. “Під нинішню оптимізацію потраплять відділення, в яких в силу форс-мажорних чи інших обставин бізнес-роцеси стали малоприбуткові або збиткові, а також підрозділи, які сьогодні не завантажені в повному обсязі, наприклад кредитні, хоча це не означає, що хороші фахівці покинуть банк. Відбудеться певний перерозподіл функцій або перекваліфікація”, – відзначає голова правління банку “Хрещатик” Дмитро Гриджук.
Далі – складніше
Співробітники банківських установ вже почали відчувати погіршення свого становища і у зв’язку зі зниженням зарплат. Середня зарплата банківських службовців у країні становить близько 4-5 тис. грн, однак частину її можуть складати щомісячні бонуси і премії, на яких банки і почали зараз економити. “Я не можу сказати, що конкуренція на ринку праці в банківському сегменті була слабкою. За винятком деяких позицій, таких, наприклад, як начальники відділень, дефіциту в кадрах не було. Допускаю, що внаслідок оголошених деякими великими учасниками ринку скорочень, конкуренція може посилитися, проте навряд чи дуже значно. Може знизитися і рівень зарплат, однак не стільки в силу збільшення конкуренції на ринку праці, скільки через наміри багатьох банків оптимізувати витрати. Однак за моїми оцінками вони можуть зменшитися не більше ніж на 10-15%”, – прогнозує Марія Грачова.
Непроста ситуація на ринку праці буде прямо залежати від подальшого розвитку подій у країні. “Все залежатиме від того, наскільки швидко український уряд зможе домовитися з міжнародними інвесторами про фінансування уряду і програм реформ, а також від того, наскільки наполегливими і ефективними будуть дії режиму Путіна в Росії подальшої дестабілізації української економіки”, – відзначає заступник голови правління “Євробанку” Андрій Олійник. Ситуація в Криму також відіб’ється на ринку праці в банківському секторі. Вже зараз деякі банки приймають рішення про згортання своєї діяльності на півострові, а значить і про скорочення штату, а деякі – чекають на уточнення правил роботи. Тому є ймовірність того, що найближчим часом частина банківських співробітників, що залишилися без роботи, почне перебиратися з Криму до столиці України, що ще більше підвищить конкуренцію на цьому ринку.
Учасники ринку припускають, що скорочений банківський персонал може працевлаштуватися в небанківських фінустановах, наприклад ломбардах, кредитних спілках або фінансових компаніях. Однак це може вийти далеко не у всіх. “Ситуація на ринку така, що навіть хорошого фахівця буде цього року не просто знайти роботу на банківському ринку. Тому досить висока ймовірність, що деякі співробітники намагатимуться змінити рід діяльності, в тому числі почати свій бізнес проект, що більше відноситься до топ і мідл менеджерів, що втратили роботу. – прогнозує Олександр Лобанов, – “Безробіття явище інертне і його пікові значення можуть припасти на літній період. У цей період буде найбільша конкуренція на ринку праці банківських фахівців, що не може не відобразитися на рівні пропонованої заробітної плати у бік деякого зниження. З іншого боку, долар подорожчав з початку року більш ніж на 35%. І багато здобувачів будуть індексувати свою зарплату за новим курсом, що збільшить її в гривневому еквіваленті”.
Олена Губарь
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
