910
У харчопрому зникає апетит
— Аграрний ринок
Фінансові проблеми змусять українських харчовиків підвищити ціни. При цьому якість продуктів тільки погіршиться.
З дванадцяти українських компаній, яким днями міжнародне агентство Fitch Ratings знизило довгострокові рейтинги дефолту емітента в іноземній валюті з «В» на «С», половину складають агрохолдинги.
Серед постраждалих Avangardco Investmente Plc і Ukrlandfarming PLC Олега Бахматюка, MHP SA та її дочірньої компанії ПАТ «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка, Kernel Holding SA Андрія Веревського, Mriya Agro Holding PLC Івана і Клавдії Гут та ПАТ «Креатив Груп» Станіслава і Максима Березкіних. Експерт Dragon Asset Management Ілля Поркалов пояснює, що після зниження корпоративних рейтингів вартість залучення коштів для українських емітентів автоматично зросла. Оскільки цей процес відбувається в період підготовки річних звітів емітентів, співвідношення чистого боргу і його відсотків до показника EBITDA може негативно вплинути на підсумкові результати і відповідно на капіталізацію самих компаній. Негативно позначиться цей факт і на раніше залучених за кордоном засобах. Враховуючи, що 2013 рік став періодом ренесансу ринку єврооблігацій у великих харчовиків (агрохолдинги змогли розмістити свої євробонди майже на $1,6 млрд.), їх подальший фінансовий добробут тепер знаходиться під питанням.
Аналітики очікують, що в найближчі тижні на зовнішньому борговому ринку розпочнеться справжній розпродаж українських боргових паперів. Через це компанії будуть змушені зосередитися на розвитку, що потребують мінімальних фінансових вливань. За словами старшого менеджера відділу корпоративних фінансів і M&A компанії EY в Україні Олександра Романишина, «для гравців у тих секторах, де є потенціал імпортозаміщення та консолідації ринку, зараз гарний час, щоб посилити свої позиції». Як приклад експерт наводить молочну галузь, де варто очікувати нарощування виробничих активів з переробки молока вже існуючими компаніями. Протилежна ситуація – в кондитерській промисловості, де насичення ринку настільки високе, що єдиною точкою зростання може бути вихід на зовнішні ринки шляхом організації виробництва в країнах Східної Європи або Митного союзу. За прогнозами NewGen Research, консолідований показник зростання харчового сектора в 2014 році покаже негативну динаміку, коливання якої будуть в інтервалі 5-10% зі знаком мінус.
Для подібних висновків є вагомі підстави (крім взятих раніше зобов’язань за кредитами і зовнішніми позиками) – це і тиск на виробників, і зростання собівартості продукції, і стагнація доходів населення. По-перше, репутація українських продуктів харчування на зовнішньому ринку виявилася серйозно підмоченою через торішні експортні проблеми харчопрому з країнами СНД. «Затримки вантажів на російській митниці свідчать про те, що проблеми з експортом деяких товарів до РФ збережуться і в нинішньому році», – зазначає Олександр Гаврилюк. По-друге, на тлі триваючого спаду обсягу споживання продуктів на внутрішньому ринку виробникам доведеться активно конкурувати всередині країни. Але така конкуренція навряд чи відіб’ється на ціні.
Партнер «Делойт», керівник групи з надання послуг підприємствам сільського господарства і харчової промисловості Михайло Мельник не виключає, що для утримання власної прибутковості компанії підвищать ціни у всіх сегментах. У підсумку керівник галузевої практики «Агробізнес», партнер КПМГ в Україні Олександр Гаврилюк вважає, що «оскільки більшість українців віддає перевагу дешевим продуктам, можна очікувати на погіршення їхньої якості та зміни асортиментного ряду, особливо в тих категоріях товарів, в яких імпортна складова сировини досить велика (кондитерські та ковбасні вироби)».
По-третє, проблем харчопрому додадуть і торгові мережі, що регулярно посилюють умови розстрочкок оплати за вже поставлений товар і присутності брендової продукції в супермаркетах. Зміна термінів оплати мереж сприятиме розгойдуванню цінових гойдалок. Така непроста ситуація призведе до коригування раніше затверджених стратегій компаній – замість запланованого розвитку компанії акцентують увагу на скороченні витрат. Експерти вважають, що оптимізація виллється насамперед у мінімізацію витрат на внутрішні процеси діяльності підприємства: зменшення витрат на утримання офісів, скорочення чисельності співробітників і заробітних плат. Потім відбудеться пайовий перерозподіл продуктової лінійки продукції, що випускається. Крім цього виробники почнуть переглядати ринки збуту, а також спробують скоротити витрати на сировину. «Із здешевленням продукції за допомогою мінімізації витрат на сировину якість товару неминуче постраждає, через що виробники з часом ризикують втратити частину своїх споживачів», – резюмує аналітик консалтингової компанії Kreston GCG Олена Алієва.
Світлана Попель
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
