2787
М‘янма: новий старт економічного зростання у Південно-Східній Азії
— Світ
В останні декілька років М‘янма привернула до себе увагу глобального економічного співтовариства. Держава, яка зазнала ізоляції та економічної стагнації тривалістю майже у ціле століття, може стати черговою історією економічного успіху в Південно-Східній Азії або відповідним розчаруванням. Сьогодні економіка М‘янми створює лише 0,2% ВВП Азії. Однак, М‘янма розташована у центрі регіону, що має найшвидші темпи зростання у світі, та розпочинає трансформацію в ері розвинутих глобальних зв’язків. Країна стала на шлях трансформаційних змін, прагнучи еволюціонувати від неефективної аграрної економіки до розвинутої економіки.
Економіка М‘янми в останні 20 років повільно, але зростала
Протягом 1900-1990-х рр. зростання глобального ВВП щороку становило 3%, однак зростання М‘янми було нижче – 1,6%. Показник глобального ВВП на душу населення за 90 років збільшився у 4 рази, М‘янма залишалась у стагнації. З 1990 р. М‘янма розпочала свою історію економічного зростання, яке за оцінками експертів, дорівнювало 4,7% щороку, хоча це все одно нижче порівняно з сусідніми країнами, які зростали в середньому на 6%. За оцінками Світового банку, у 2000-2009 рр. ВВП М‘янми в середньому зріс на 9,7%, випередивши темпи зростання в більш розвинутих країнах з середнім та низьким доходом, що розташовані в цьому регіоні, крім Китаю, а саме – Індонезію, Малайзію, Філіппіни, В‘єтнам.
Абсолютні показники ВВП М‘янми дорівнювали у 2011 р. – 43,37 млрд. дол. США, у 2012 р. – 47,33 млрд. дол. США, 2013 р. – 53,50 млрд. дол. США. Темпи зростання ВВП М‘янми у 2010 р. становили 5,3%, 2011 р. – 5,9%, у 2012 р. – 6,5%, у 2013 р. – 6,8%. Світовий банк прогнозує, що у 2014-2016 рр. щороку ВВП зростатиме на 6,9%, що більше, ніж очікується в Індонезії (5,5%), Малайзії (4,9%), Філіппінах (6,5-7%), Таїланді (4,5-5%), В‘єтнамі (5,4%), поступаючись лише Китаю (7,5%). Якщо ВВП М‘янми щороку зростатиме на 8%, як оцінюють експерти McKinsey, він збільшиться до 2030 р. більш ніж у чотири рази – до 200 млрд. дол. США.
Економіка М‘янми зазнає структурних змін
Як свідчать дані офіційної статистики, структура економіки країни протягом десятиліть залишалась незмінною, навіть не робилось жодних спроб переходу від аграрного виробництва до промисловості та послуг.
Навпаки, частка аграрного виробництва у ВВП збільшувалась (більше 40%), у той момент коли в інших країнах регіону вона суттєво зменшувалась. Однак, економіка М‘янми не зосереджуватиметься лише на аграрному виробництві, і на сьогодні склався для М‘янми найкращий момент, коли виробництва покидають Китай, у тому числі через зростання вартості робочої сили. Згідно з офіційною статистикою, промисловість М‘янми створює до 20% ВВП (дані 2010 р.), що є набагато більше, ніж було в інших країнах регіону, коли вони розпочинали трансформацію. У промисловості зайнято всього 6% працездатного населення, однак, за експертними оцінками, у 2030 р. їх кількість зросте до 20%. У 2010 р. у промисловості було вироблено товарів на суму 9,8 млрд. дол. Більшість промисловості М‘янми зосереджується у галузях з низькою доданою вартістю, зокрема, це текстильна, харчова галузі, виробництво з деревини та добування мінеральних ресурсів. Легка доступність до дешевої робочої сили є конкурентною перевагою М‘янми, оскільки середні витрати на робітників у промисловості є найнижчими в регіоні. Наприклад, середня зарплата на день працівника заводу у М‘янмі становить 3 дол. США, а в Індонезії – 4 дол. США, В‘єтнамі – 5 дол. США, Китаї та Таїланді – 18 дол. США. М‘янма має розвивати галузі, які підтримуються значним внутрішнім попитом та постійним експортним потенціалом, йдучи шляхом Таїланду.
М‘янма володіє значними природними ресурсами, що є основною статтею експорту
За оцінками експертів McKinsey, у 2010 р. сектор добування енергоресурсів та інших природних ресурсів забезпечив лише 8 млрд. дол. США у ВВП, у ньому зайнято 90 тис. осіб. Через підвищення попиту прогнозується, що вже у 2030 р. ця галузь дасть 21,7 млрд. дол. США у ВВП, у ній буде зайнято 250 тис. осіб. 80% вартості ресурсів становлять природний газ, нефрит, нафта та вапняк. Згідно з розвіданими резервами, М‘янма посідає 46 місце у світі за запасами природного газу. Оцінки недосліджених газових резервів дають можливість стверджувати, що запаси можуть бути значними. Хоча газові запаси М‘янми виглядають досить скромно у світовому масштабі, вони дійсно значні для регіону.
М‘янма забезпечує 90% світового виробництва нефриту. У 2011 р. на урядових аукціонах з продажу нефриту його реалізували на 1,7 млрд. дол. США. Згідно з експертними оцінками, офіційний ринок нефриту має бути на 40% більше за задекларовану урядом вартість. М‘янма є одним з найбільших у світі виробників дорогоцінного каміння, посідаючи 4-те місце у світі за виробництвом рубінів та п’яте місце у світі за виробництвом сапфірів.
Агропромисловий сектор М‘янми потребує підвищення продуктивності.
М‘янма займає територію площею понад 676,5 тис. кв. км, 50% якої придатна для вирощування продукції сільського господарства. Потенціал аграрного сектору М‘янми величезний. Сьогодні країна має вільний доступ до експорту сільськогосподарської продукції для півмільйона жителів сусідніх до неї регіонів, при тому що лише за останні десять років глобальні ціни на продукти зросли на 135% через підвищення попиту та скорочення постачання. М‘янма має надзвичайно родючі землі та значні водні ресурси, однак продуктивність сектору дуже низька – 1,3 тис. дол. США на одного працівника за рік (Таїланд та Індонезія – 2,5 тис. дол. США). Потенціал аграрного сектору становить 50 млрд. дол. США на рік. Підвищення врожайності може додаткового давати 10,4 млрд. дол. США на рік, збільшення частки вирощування більш дорогих культур (фрукти, овочі, кава, пальмова олія, каучук) може додатково давати 5,3 млрд. дол. США на рік. Збільшення вилову та промислового вирощування риби та морепродуктів може додатково збільшити ВВП щороку на 6 млрд. дол. США.
М‘янма займає територію площею понад 676,5 тис. кв. км, 50% якої придатна для вирощування продукції сільського господарства. Потенціал аграрного сектору М‘янми величезний. Сьогодні країна має вільний доступ до експорту сільськогосподарської продукції для півмільйона жителів сусідніх до неї регіонів, при тому що лише за останні десять років глобальні ціни на продукти зросли на 135% через підвищення попиту та скорочення постачання. М‘янма має надзвичайно родючі землі та значні водні ресурси, однак продуктивність сектору дуже низька – 1,3 тис. дол. США на одного працівника за рік (Таїланд та Індонезія – 2,5 тис. дол. США). Потенціал аграрного сектору становить 50 млрд. дол. США на рік. Підвищення врожайності може додаткового давати 10,4 млрд. дол. США на рік, збільшення частки вирощування більш дорогих культур (фрукти, овочі, кава, пальмова олія, каучук) може додатково давати 5,3 млрд. дол. США на рік. Збільшення вилову та промислового вирощування риби та морепродуктів може додатково збільшити ВВП щороку на 6 млрд. дол. США.
Основним зарубіжним інвестором в економіку М‘янми є Китай.
У М‘янми є всі передумови стати одним з найбільш привабливих для іноземних інвесторів ринків, що розвиваються. За урядовими даними, з кінця 1988 р., з моменту прийняття відповідного закону, що дозволив іноземцям володіти акціонерним капіталом в країні, по 2013 рр. 642 підприємства з 33 країн світу вклали в економіку М‘янми інвестицій на загальну суму майже 44,3 млрд. дол. США. Серед 12 галузей економіки найбільше було інвестовано в енергетику – 43,56%, нафтогазову промисловість – 32,46%, промисловість – 8,15% та гірничодобувний сектор – 6,40%. Основними інвесторами стали Китай – 32,70% від загальної суми інвестицій, Таїланд – 22,55% та Гонконг – 14,62% відповідно.
У М‘янми є всі передумови стати одним з найбільш привабливих для іноземних інвесторів ринків, що розвиваються. За урядовими даними, з кінця 1988 р., з моменту прийняття відповідного закону, що дозволив іноземцям володіти акціонерним капіталом в країні, по 2013 рр. 642 підприємства з 33 країн світу вклали в економіку М‘янми інвестицій на загальну суму майже 44,3 млрд. дол. США. Серед 12 галузей економіки найбільше було інвестовано в енергетику – 43,56%, нафтогазову промисловість – 32,46%, промисловість – 8,15% та гірничодобувний сектор – 6,40%. Основними інвесторами стали Китай – 32,70% від загальної суми інвестицій, Таїланд – 22,55% та Гонконг – 14,62% відповідно.
Обсяг іноземних інвестицій стрімко зростає. Цьому також сприяло прийняття у 2012 р. нового законодавства: якщо у 2011 р. іноземних інвестицій надійшло всього 300 млн. дол. США, то у 2012 р. їх збільшилось до 1,3 млрд. дол. США, а у 2013 р. вони збільшились майже у три рази. У 2013 р. країна з прогнозованих 3 млрд. дол. США отримала прямих іноземних інвестицій на суму 3,5 млрд. дол. США, половина з яких, 1,7 млрд. дол. США, була спрямована у трудомісткий виробничий сектор. У 2014 р. уряд М‘янми очікує прямих іноземних інвестицій на суму від 4 до 5 млрд. дол. США. На першому місці за обсягом прямих іноземних інвестицій залишиться трудомісткий виробничий сектор разом з енергетичним, друге місце посідатиме телекомунікаційний сектор, а третє місце – будівництво готелів та туризм.
М‘янма має найнижчий рівень розвитку інфраструктури та логістики серед країн світу
Мережа доріг у М‘янмі дорівнює 142,4 тис. кв. км, тобто щільність доріг незначна. М‘янма, за оцінками Світового банку, посідає 129 місце серед 155 країн світу за рівнем розвитку логістики. Лише 13% населення країни мають доступ до електроенергії. М‘янма у найближчі 20 років потребуватиме 320 млрд. дол. США інвестицій в інфраструктуру, 60% яких мають бути вкладені у будівництво нерухомості.
Нерозвиненість телекомунікаційного сектору уповільнює розвиток інших сфер
М‘янма має найнижчий рівень розвитку телекомунікаційної інфраструктури серед країн ASEAN. У 2011 р. менше 3% міських жителів мали доступ до мобільного зв’язку. Ще у лютому 2013 р. одна стандартна SIM-карта у Янгоні коштувала 25-30 дол. США, а в середині квітня того ж року ціна знизилась до 2 дол. США. Ці перші кроки можуть сприяти тому, що у 2015 р. 50% населення матимуть доступ до мобільного зв’язку, а у 2016 р. – 80%. Основну увагу на сьогодні в іноземних інвесторів привертає телекомунікаційний сектор, оскільки в країні лише один з десяти жителів має мобільний телефон. Так, у 2014 р. планується що 20% загальної суми прямих іноземних інвестицій буде залучено саме у телекомунікаційний сектор. Компанії Telenor (Норвегія) та Ooredoo (Катар) отримали ліцензії провайдерів надання послуг, однак разом вони нездатні обслуговувати весь попит. Telenor має на меті протягом наступних п’яти років забезпечити покриття мережею до 90% населення, а Ooredoo почав будівництво 3G-мережі. Крім цих двох компаній, інші західні телекомунікаційні компанії, як Ericsson (Швеція) та Японські та Сінгапурські компанії зацікавлені в інвестуванні у Бірмі.
Фінансовий ринок М‘янми представлений банківським сектором.
Фінансовий сектор у наступні 20 років може стати активним двигуном економічного зростання і створення додаткових робочих місць, працевлаштувавши 400 тис. осіб у містах та створюючи 11,1 млрд. дол. США у ВВП (приблизно 5%). Обсяг активів банків з 2007 по 2012 рр. збільшився у 4 рази – з 2 млрд. дол. США до 8,6 млрд. дол. США. Темпи зростання позик в активах банку щороку збільшуються, якщо у 2007 р. вони порівняно з 2006 р. зросли на 16,38%, то у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 64,71%. Обсяг прострочених кредитів у структурі позик незначний та у 2007-2012 рр. коливався в межах 1,5-3%.
Фінансовий сектор у наступні 20 років може стати активним двигуном економічного зростання і створення додаткових робочих місць, працевлаштувавши 400 тис. осіб у містах та створюючи 11,1 млрд. дол. США у ВВП (приблизно 5%). Обсяг активів банків з 2007 по 2012 рр. збільшився у 4 рази – з 2 млрд. дол. США до 8,6 млрд. дол. США. Темпи зростання позик в активах банку щороку збільшуються, якщо у 2007 р. вони порівняно з 2006 р. зросли на 16,38%, то у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 64,71%. Обсяг прострочених кредитів у структурі позик незначний та у 2007-2012 рр. коливався в межах 1,5-3%.
Хоча це може бути свідченням нового динамізму в економіці М‘янми, підтриманого розширенням банківської системи, турбує те, що можливе зростання прострочених кредитів, що може спровокувати економічну кризу у М‘янмі (як це відбувається у деяких інших країнах), що змусить уряд втрутитися у фінансовий сектор, щоб захистити вкладників, банківську систему та, в кінцевому рахунку, платників податків.
Демографічна ситуація М‘янми дає додаткові можливості для розвитку
76% населення М‘янми, а це майже 46 млн. осіб, перебувають у працездатному віці (від 15 до 64 років). Протягом 1990-2010 років дві третини економічного зростання М‘янми було згенеровано збільшенням кількості населення у працездатному віці та збільшенням зайнятості (69% або 18 млрд. дол. США зростання ВВП). Та лише всього одна третина зростання ВВП (31% або 9 млрд. дол. США) відбулась завдяки підвищенню продуктивності робочої сили. Перші два фактори зростання слабшають. Аналітики прогнозують, що у наступні 20 років зростання робочої сили скоротиться до 1% щороку, порівняно з 3,2% у 1990-2010 рр. Однак, у наступні роки прогнозується пришвидшення темпів структурних змін економіки – від аграрного виробництва до промислового та послуг. Прогнозується, що за 20 років є потенціал щодо створення більше 10 млн. нових робочих місць в не аграрних секторах.
Ефективним шляхом є підвищення продуктивності робочої сили. Продуктивність робочої сили потребуватиме прискорення більше ніж на 50% – з 2,7% у 2005-2010 рр. до 7% , якщо економіка у наступні роки (до 2030 р.) має досягти мети зростання у 8%. У разі якщо М‘янма збереже наявні темпи зростання продуктивності робочої сили та за умови справдження прогнозу зростання кількості населення, то економіка щороку зростатиме всього на 3,7%, що у свою чергу може призвести до того що ВВП зменшиться на 50% від можливого за умови зростання на 8%.
М‘янма має багато сильних внутрішніх переваг і можливостей – значна кількість робочої сили, багаті природні ресурси і налагодження політичної стабільності. Якщо уряд діятиме рішуче, щоб запобігти короткостроковим ризикам і викликам, та поставить на порядок денний забезпечення зростання продуктивності економіки, він зможе відкрити другу хвилю зростання і процвітання країни.
Ксенія Мельник
кандидат географічних наук_
кандидат географічних наук_
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
