9575
Економіка Росії впаде і без Криму - через 5 років
— Казна та Політика
Противники російського вторгнення до Криму як на Заході, так і в Росії порівнюють його з Судетською кризою 1938 року, коли Німеччина приєднала колишні австрійські землі і заодно скасувала Чехословаччину (про це, зокрема, написав радник президента Росії в 2000-2005 роках Андрій Ілларіонов в своєму блозі в ЖЖ, його передрук доступний на сайті «Ехо Москви», також про це писала польська Gazeta Wyborcza. – РБК). Паралелей дійсно багато, але є важлива відмінність: Крим – результат глибокої системної кризи російської економіки.
Примус до старого
Українська революція, майдан – результат того, що російська економічна модель, побудована в останні півтора десятиліття, виявилася абсолютно непридатною для більшості пострадянських країн. Надлишок нафтодоларів створює якесь процвітання для Росії, Казахстану, Азербайджану. А ось як виглядає політика Путіна, не підтримана нафтодоларами, наочно продемонструвала Україна.
Янукович спробував виграти час за рахунок або російських, або західних кредитів (в ідеалі, звичайно, обох), але замість цього народ України зробив природний вибір: покінчити з корумпованою патерналістської моделлю і розвивати відкриту ринкову економіку західного зразка.
Природність цього вибору – саме те, що викликало таку лють російської влади і владних структур, і саме тому вони хочуть повернути Януковича на пост президента. Прозахідний вибір України спричинив вторгнення до Криму (офіційно введення додаткових військ на територію півострова спростовується. – РБК) – саме як спробу примусу до російської моделі.
Але вибір західної економічної моделі зрештою буде неминучий і для тих пострадянських країн, які все ще знаходяться в орбіті Росії. Та й для самої Росії теж, тому що її модель може успішно працювати лише при високих цінах на нафту і газ.
Нафта довго не прогодує
Крім нафти Росія мало що може сьогодні запропонувати світові. Два інших основних види її експорту – метали і хімія – далеко відстають від нафти і газу за доларовими обсягами. Експорт обладнання становить 1% від ВВП.
Зараз нафта здається гарантією процвітання. Росія качає близько 10 млн бар. нафти на день (13% світового виробництва) і поряд з Саудівською Аравією залишається її найбільшим експортером. Росія – другий за величиною виробник природного газу після США. Експорт нафти і газу складає 20% російського ВВП.
Але світу вже не потрібно стільки нафти і газу, як раніше, а конкуренція серед виробників все сильніше. Поки Росія тупо качає нафту по-старому, світ розвиває нові технології сланцевого і глибоководного видобутку, працює над новими джерелами енергії, знижує енергоємність.
Наприклад, США збільшили виробництво нафти більш ніж на 50% порівняно з другою половиною 2000-х. Канада додала приблизно мільйон барелів, видобутих із сланцевого піску. Бразилія розробляє глибоководні родовища і має намір за 15 років потроїти видобуток нафти. Після багатьох років ембарго на нафтовий ринок виходить Іран, один з ключових виробників ОПЕК.
Тим часом світові потрібно все менше нафти завдяки зростанню енергоефективності автомобілів. У США споживання бензину досягло історичного максимуму в 2004 році і з тих пір неухильно знижується. За десять років споживання бензину на середній автомобіль впало до рівня 1984 року.
Різкий стрибок цін на нафту наприкінці минулого століття відбувся завдяки бурхливому зростанню попиту в країнах, що розвиваються, насамперед у Китаї. Але тепер і Китай починає активно обмежувати споживання бензину, попит на енергію в Азії сповільнилося, а в індустріальних країнах він і зовсім падає.
Світовий попит на нафту вже досяг свого історичного піку і буде знижуватися, у той час як розвідані запаси нафти і видобуток ростуть, через що ціна на нафту в найближчі роки може впасти до 35-40 дол за барель.
Іншими словами, роль Росії у світовій економіці, яка і зараз ганебно мала для такої потенційно багатої і могутньої країни, за будь-яких умов буде скорочуватися. Світ буде менш залежний від російської нафти, російський імпорт зменшиться, знизиться і загальне споживання усередині країни.
Крим прискорить крах
На жаль, захід імперії рідко йде плавно або планомірно. Сьогодні завдяки спробам анексії Криму Росія вступила на шлях ізоляції і прискореного краху. Міжнародна економічна система заснована на правилах, які визнаються всіма гравцями. Це дозволяє їй зберігати більш-менш міцний мир ось уже майже 70 років і забезпечувати за можливості сите життя досить великій кількості людей на планеті. Тому до цієї системи, що раніше об’єднувала лише країни Заходу, поступово примкнула переважна кількість країн світу. Після падіння Берлінської стіни і розпаду СРСР до неї увійшли і більшість колишніх комуністичних країн, колишніх радянських республік і Росія.
Ті ж країни, які правил не визнають, з системи випадають. У них не інвестують, їм не дають кредитів, операції з ними мають одноразовий або приватний характер. Приблизно так було з СРСР до його розпаду.
Ввівши війська в Крим і відмовляючись визнати ці війська своїми, Росія оголосила всьому світу, що правил вона більше не визнає. Таким чином, Росія вибрала самоізоляцію, яка поступово відбудеться і без всяких санкцій.
Однак санкції все ж таки будуть. США сьогодні вкрай залежать від міжнародної економічної системи і не можуть дозволити того, щоб у цій системі грубо порушувалися правила. Вся система тоді виявиться під загрозою. У свою чергу, представники російської влади вже попередили всіх, що у відповідь на санкції Росія може оголосити дефолт, а також конфіскувати (націоналізувати?) Активи західних компаній в Росії.
Різкий розрив відносин з Росією завдасть важкого удару по світовій економіці, яка і так знаходиться не в кращій формі. Підскочать ціни на нафту, в Європі подорожчає газ. Впадуть доходи цілої низки компаній, для яких російський ринок є вкрай важливим. Постраждає Лондон, де російські емітенти активно випускають цінні папери, а також Швейцарія, Голландія та всілякі офшори. Ослабнуть ринки нерухомості в Майамі. Постраждають курорти, від Куршавелі до недорогих турецьких, постраждають магазини безмитної торгівлі в усіх аеропортах світу.
Західна економічна система зрештою оговтається. А ось для Росії ізоляція обернеться економічною катастрофою. Росія давно вже не автаркія часів СРСР, який так-сяк сам забезпечував потреби населення. Сьогодні у жителів країни зовсім інші запити, а власне виробництво було значною мірою знищено. Російський імпорт складає більше 20% ВВП, причому багато товарів ширвжитку, автомобілі та продукти харчової промисловості виробляються в Росії іноземними фірмами.
Звичайно, повернення до радянських стандартів споживання не відбудеться, але Росія потрапить у повну економічну залежність від Китаю. Обрубавши контакти із Заходом, росіянин з китайцем знову стануть братами навік, але, щоправда, бідним молодшим братом тепер уже опиниться Росія.
Єдина втіха – це сталося б і без втручання у Криму, щоправда, тільки років так через п’ять.
Олексій Байєр, економічний оглядач журналу Research, Нью-Йорк
За матеріалами: РБК daily
Поділитися новиною
