1705
США у пошуках економічної зброї проти Росії
— Світ
США продовжують шукати напрямки можливого застосування санкцій проти Росії, тому що поки що всі загрози не роблять того впливу, який хотіли б бачити в Америці. Рішення проблеми влади країни з найбільшою економікою в світі бачать в посиленні своєї ролі на експортному ринку газу, що має знизити залежність Європи від російського газу.
Економічних важелів для впливу на політику Росії у США не так багато. Колишній голова Федеральної резервної системи Алан Грінспен заявив, що США не можуть перешкодити Росії, якщо тільки не спровокують серйозні проблеми на російському фінансовому ринку, і це єдина можливість, яка може призвести до серйозних ускладнень в економіці країни.
Колишній посол США в Росії Майкл Макфол вважає за необхідне впливати на ключові економічні зв’язки. Як приклад він навів взаємодію “Роснафти” і Exxon Mobil. На його думку, розрив або блокування цих зв’язків значно погіршить перспективи компаній, і таких важелів декілька.
Ще однією “секретною зброєю” в США може стати еволюція сучасної газової війни. Адміністрація Барака Обами зацікавлена у збільшенні обсягів експорту природного газу, що допоможе знизити залежність Європи від газу з Росії.
Судячи з усього, Обама і його соратники впевнені в тому, що при зниженні потреби в російському газі буде знижуватися вплив Москви в європейському регіоні.
Завдяки використанню технології гідророзриву пласта і горизонтального буріння США отримали доступ до сланцевих родовищ, що дозволило різко збільшити обсяг видобутку газу і газоконденсату і знизити внутрішні ціни на нього.
Хоча в США є досить великий обсяг газу, який можна експортувати, є кілька проблем, про які, мабуть, влада поки що не сильно замислюються. Зокрема, в країні немає великої частини інфраструктури, необхідної для транспортування зрідженого природного газу, а це єдина можливість доставити газ морем до Європи.
І в найближчі роки ситуація навряд чи зміниться, оскільки поки планується будівництво тільки одного такого об’єкта. Завод Cheniere в Луїзіані має бути завершений до 2016 р., і вже знайдені клієнти, які купуватимуть СПГ з цього заводу.
За словами колишнього керуючого хедж-фондом та американського телеведучого (Mad Money на CNBC) Джима Крамера, ніхто з цих клієнтів не залежить від російського газу.
Проте республіканці в конгресі, спільно з великими виробниками газу і нафти, закликають адміністрацію прискорити експорт нафти і природного газу.
Хоча поки що США взагалі не експортують газ, міністерство енергетики почало видавати дозволи на експорт з 2015 р. Всього американські компанії подали 21 заявку на будівництво портових споруд для експорту СПГ, затверджено лише шість.
Всі об’єкти, крім розташованого в Луїзіані, перебувають на ранній стадії будівництва і не почнуть працювати до 2017 р. Можливо, початок поставок буде навіть пізніше.
Незважаючи на досить далеку перспективу виходу США на експортний ринок газу, Бюро енергоресурсів державного департаменту США під керівництвом Карлоса Паскуаля, судячи з усього, налаштоване оптимістично. Деякий час тому Паскуаль заявив, що зусилля його команди, зібраної в кінці 2011 р., дозволили знизити залежність України від поставок російського газу з 90% до 60%. Хоча він і не згадав про зростання обсягу поставок з Росії до Європи в обхід території України.
За його словами, діяльність бюро спрямована на допомогу європейським країнам у зниженні залежності від Росії і в пошуку джерел газу в інших місцях, в тому числі в Африці. При цьому команда Паскуаля допомагає розвивати видобуток природного газу всередині країн. Так, наприклад, Halliburton почала розробляти сланцеві родовища в Польщі, а Shell минулого року підписала контракт на розвідку родовищ на Україні.
Але навіть керівник Бюро енергоресурсів визнає, що відразу ситуацію в Європі поставки газу з США не змінять, а тільки “дадуть ясний сигнал про зміну тренда на світовому ринку газу”.
Крім проблем з організацією експорту залишається дуже ясним обсяг вигоди для споживачів від використання СПГ. За даними Oxford Institute for Energy Studies, різниця у вартості між зрідженим природним газом і “газом з труби” становить $3-4 за 1 млн британських термічних одиниць, що, дуже приблизно, еквівалентно 27,93 куб. м природного газу. Тобто вартість 1 тис. куб. м газу розрізняється більш ніж на $140 не на користь СПГ.
Саме ж будівництво терміналів СПГ досить дороге і займає багато часу. У Європі такі термінали є далеко не у всіх країнах. Так, наприклад, у Німеччині їх немає, хоча вони вже побудовані в Бельгії та Нідерландах. Але експерти в Німеччині визнають, що для німецької економіки перехід на зріджений природний газ буде занадто дорогим, тому про повну відмову від “газу з труби” можна тільки мріяти.
Крім цього, до моменту запуску терміналів в США, здатних значною мірою вплинути на європейський ринок газу, на повну потужність повинен вийти “Південний потік”, який забезпечить безперебійне постачання російського газу в Південну і Центральну Європу в обсязі близько 63 млрд куб. м на рік. Не варто також забувати, що Росія планує збільшувати свою частку на світовому ринку ЗПГ за рахунок незалежних виробників газу, тому нестачі в конкурентах американським постачальникам не буде.
За матеріалами: Вєсті Економіка
Поділитися новиною
