1642
У Раді заговорили про вільну економічну зону в Криму
— Казна та Політика
Ситуація в Криму продовжує загострюватися, але якогось виразного рішення конфлікту поки не видно. Що повинна зробити Україна? Які шляхи розвитку ситуації бачать політики, про це «Вести» поговорили з депутатами Верховної Ради.
Очікування і надія на Захід
Загальний настрій – не йти на збройне зіткнення з Росією і просто почекати, поки Захід, зрештою, дотисне Москву, і та виведе війська з Криму. «Основний розрахунок – на дипломатичні методи», – вважає Андрій Павловський з «Батьківщини». «Поки є можливості, потрібно використовувати їх, щоб зупинити третю світову війну», – підтримує його нардеп від «Свободи» Юрій Сиротюк. З ними згодні і в УДАРі.
«Крім дипломатії, потрібна переговорна робота на всіх рівнях, включаючи прем’єр-міністрів, депутатів Держдуми і Ради, переговорна група буде складена вранці у вівторок, – каже Павло Розенко з УДАРу. – Ми ж досі не знаємо, що хоче Росія, яка не надала жодних вимог. І, звичайно, ми сподіваємося на підтримку ЄС, США і НАТО».
Схожа позиція, до речі, і у регіоналів, хоча і зі значними поправками. «Ми повинні задіяти широкий комплекс дипломатичних і політичних способів вирішення конфлікту, – говорить нардеп від Партії Регіонів Михайло Чечетов. – Вся міжнародна громадськість виступила проти збройної акції Росії в Криму. Але перетворити Крим на майданчик для військових дій ми не дамо. Я маю на увазі, що ми не дозволимо ввести контингент військ НАТО. Крім того, має сенс піти на розширення повноважень автономії Криму в рамках унітарної держави Україна».
Мобілізація та оборона
Одночасно з переговорами політики вважають правильним проводити мобілізаційну роботу і підготовку додаткових кадрів для армії.
«Хочеш миру – готуйся до війни. Вже проводимо перевірку обороноздатності країни, мобілізацію всіх ресурсів і людських резервів для проведення навчань. Це буде підкріплення для наших частин. Я думаю, ми зможемо абсолютно спокійно подвоїти ресурс нашої армії за короткий час, що дасть змогу відбити напад по всіх фронтах», – каже Павло Розенко. «На Захід сподівайся, а сам не зівай. Ми не можемо довго спокійно дивитися на невмотивовані дії агресора, а Путін поводиться, як Гітлер», – говорить Андрій Павловський.
Компромісу щодо складу уряду, виборів і мовною питання не буде
Водночас в коаліції не готові обговорювати можливість компромісу з Південним Сходом у питаннях виконавчої влади, виборів і мовному питанні, обмежуючись загальними коментарями. «Ми врахували всі регіональні інтереси при підборі кадрів у виконавчу владу. Міністр соцполітики Людмила Денисова, представник президента в Криму Сергій Куніцин, міністр оборони Ігор Тенюх – кримчани. Не розумію, який ще компроміс потрібен? Серед губернаторів теж місцеві авторитети – Коломойський, наприклад», – говорить Павловський.
З цим згодні і в УДАРі. А в «Свободі» кажуть, що всі проблеми в Україні – мовні, міжконфесійні та міжнаціональні – це все російська пропаганда. «Дві України, дві мови, два громадянства, федералізація… У нас немає двох Україн. І зараз ми повинні захистити свою незалежність, а в мирний час візьмемося за всі спірні питання», – каже Юрій Сиротюк.
Ніхто з політиків у Раді не розглядає можливість віддати Крим Росії. «Ми не тільки не закликаємо до війни, ми поставили завдання керівникам військових частин і закликали простих кримчан не піддаватися на провокації з боку російських військових і не провокувати самим, щоб не дати привід для застосування зброї. Ця наша спільна позиція озвучена в.о. президента», – говорить заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв.
За його словами, як компроміс розглядається питання про вільну економічну зону в Криму. «Це найкращий спосіб для того, щоб жителям Криму було вигідно бути громадянами України. Ми не використовуємо спецслужби, а використовуємо економічні важелі», – говорить Соболєв.
Про що домовляються Росія і Німеччина?
Єдиною поки що зачіпкою до мирного врегулювання питання є згода Володимира Путіна на створення спеціальної місії ОБСЄ. Погодився на це російський президент після розмови з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка звинуватила російського президента в порушенні міжнародного права шляхом «неприйнятної російської інтервенції».
Втім, до чого ця місія призведе, і який може бути компроміс, який дозволить врегулювати конфлікт, поки незрозуміло. Не виключено, що висновки можуть бути дуже несподіваними. Як повідомляє The Wall Street Journal, Штеффен Зайберт, представник канцлера Німеччини Ангели Меркель, заявив, що компромісним рішенням може бути федералізація України.
За його словами, Берлін виступає за створення «контактної групи», яка включила б Україну, Росію, інші країни, Організацію з безпеки і співробітництва в Європі чи Раду Європи, у яких був «великий досвід за рішеннями в контексті федералізації». «У країні з таким різноманітним населенням, різними мовами і традиціями важливо, щоб всі групи населення відчували себе представленими в єдиній країні і відчували захист своєї ідентифікації… Досягнення цього вимагатиме політичної переорієнтації України».
Ірина Касьянова
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
