66644
Що змінить дефолт в житті простих українців?
— Казна та Політика
Кабмін заговорив про те, що Україна може виявитися неспроможною обслуговувати зовнішні боргові зобов’язання. Про це йдеться у проспекті емісії українських державних єврооблігацій на $ 2 млрд., розміщеному на сайті Ірландської фондової біржі. “Дефолт за українськими зовнішніми зобов’язаннями буде мати важкі наслідки для української економіки, включаючи значну девальвацію гривні. Здатність України рефінансувати (існуючий) борг буде в значній мірі залежати від зв’язків з Росією, водночас і від готовності Росії рефінансувати борг”, – йдеться в документі.
Також кілька тижнів тому міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings понизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України за зобов’язаннями в іноземній валюті з «B-» до «ССС», або «надзвичайно спекулятивного» рівня. Згідно з новими визначеннями рейтингів Fitch, на цьому ступені «дефолт є реальною можливістю», а від власне дефолтной позначки Україну відокремлюють всього кілька кроків. На даний момент подібні рейтинги мають також Гамбія і Ямайка.
У попередніх проспектах уряду також було прописано, що дефолт можливий, звертає увагу старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, однак, не так чітко, як в останньому. Вплив дефолту – невиконання обов’язків щодо вчасної сплати боргів або платежів – залежить від того, за якими умовами він відбудеться і за яких причин.
“В цілому, треба розуміти, що державний борг, за яким в принципі і може бути оголошено дефолт, береться для покриття дефіциту бюджету. Це означає, що видатки в бюджеті більші, ніж доходи. Якщо оголошується дефолт, найчастіше це означає обмеження в отриманні нових боргів. Тобто, якщо ви кажете “а я за боргами цими платити не буду”, є висока імовірність, що вам нових грошей після цього не дадуть. Де гарантія, що це не повторитсья знову?” – розповів експерт. Відповідно, це означає, що в такому випадку буде необхідно скорочувати дефіцит бюджету просто через те, що його не буде чим фінансувати.
“Скорочувати дефіцит бюджету можна або збільшенням доходів, або зменшенням видатків. З доходами, як відомо, останнім часом у нас і так проблеми, і так наперед збираються податки, і є проблеми з відшкодуванням ПДВ, тощо. Відповідно, єдине – це зменшення видатків. Враховуючи, що з бюджету отримуються і соціальні трансферти і зарплати бюджетникам, це, відповідно, впливає і на них. Проте конкретно сказати як саме їх буде скорочено в такому випадку неможливо – це вже політичне рішення”, – вважає Жолудь.
Значна девальвація гривні, про яку йдеться у проспекті емісії українських державних єврооблігацій, видається експерту менш імовірним наслідком. “З девальвацією дещо складніше, в тому сенсі, що сам по собі дефолт не спричинить девальвацію. Девальвацію може спричинити той факт, що, наприклад, в нас буде додатковий попит на валюту з боку економічних агентів, що викличе девальвацію. А цей додатковий попит дійсно може виникнути після занепокоєння, яке викликає в свою чергу дефолт. Відповідно, воно може вплинути і на ці процеси. Хоча, з іншого боку треба розуміти – якщо будуть скорочення гривневих доходів тих, хто через бюджет отримує свої гроші, вони і в гривні отримають менше, тому це буде мати стримуючий ефект на ціни. Відповідно, мова не йде про одночасне зростання цін через девальвацію”. – підсумував він.
Важко уявити ситуацію, щоб бюджет був настільки порожній, що він не міг навіть виплачувати соціальні платежі, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. Соціальні статті – пенсії, зарплати, субсидії, соціальні допомоги, тощо – в державному Казначействі стоять на першій черзі до сплати. “Тобто, коли надходять податки, коли надходить мито, інші джерела доходів бюджету, то бюджет потім у витратній частині в першу чергу буде виплачувати соціальні статті. А потім вже будуть всі інші – боргові виплати, виплати на статті розвитку, ремонту, реконструкції, тощо. І щоб бюджет не виплачував соціальні платежі – це має означати, що доходна частина не виконується не на 13%, як це у нас вийшло за підсумками січня, а на 25-30%. Тоді недонадходження до державного бюджету можуть бути такими великими, що він не зможе навіть соціальні платежі покривати”, – пояснив Новак.
Експерт зауважив, що за реальних умов в Україні розподіл бюджетних коштів відбувається в ручному режимі, тому першим тривожним дзвінком про нестачу коштів є затримка соціальних виплат. “Як прем’єр-міністр сказав, так міністр фінансів і дав розпорядження, і так ідуть виплати по витратній частині. Цілком імовірно, особливо у наших гострих політичних умовах, що найвищі чини уряду не звертають увагу на першочерговість, другочерговість. Вони просто можуть зараз бюджетні кошти спрямовувати куди хочуть. В тому числі за рахунок невиплат по соціальних статтях. Тому є номінальна ситуація, яка мала б бути, а є реалії українські, зокрема, корупційні”, – розповів експерт.
“В першу чергу, якщо з’являються якісь проблеми і немає достатньої суми для всіх соціальних статей, то як правило йдуть затримки. Це перший крок, який свідчить про проблеми. Потім – якщо виплати йдуть не в повному обсязі. Раз на квартал чи раз на півроку відбуваються якісь незначні підвищення по соціальних виплатах – по кілька десятків гривень. Як правило, другий крок після затримок – це невиплата цих нових сум підвищення. Виплачують старі, попередні суми. Це друга така ознака, що в бюджеті великі проблеми. Третій крок – це взагалі припинення виплат окремим категоріям – багатодітним сім’ям, чи чорнобильцям, афганцям”, – перерахував він.
У світі дефолт розуміють як ситуацію, коли бюджет не може покривати боргові забов’язання вчасно. “У нас боргові зобов’язання попередні покривають за рахунок ще більших нових боргів. Так як зараз Україні в борг не дуже хочуть давати, а якщо і дають – то мізер, то цілком можливо, що в якийсь момент по графіку боргових забов’язань якась сума не буде виплачена. Схожу ситуацію ми маємо по боргах Нафтогазу перед Газпромом”. – сказав Новак. Проблеми Нафтогазу традиційно покриваються з державного бюджету, що вказує на неплатоспроможність як Нафтогазу, так і самого бюджету.
На думку експерта, сьогодні мова вже йде не про дефолт державного бюджету, а про дефолт української влади. “З цією владою зараз ніхто в світі не захоче співпрацювати, окрім Російської Федерації. Так само, як ніхто не працює в світі з президентом Сирії Асадом, Янукович і його команда загнали себе на такий рівень”, – переконаний Новак.
Як завжди, від стресових ситуацій постраждають найменш захищені – неспроможність держави покривати власні боргові забов’язання вдарить по соціальних виплатах, і може призвести до ще більшого знецінення гривні. Не одразу, але з поля зору така перспектива не зникає. Як на те, Росія знову відтягує надання другого траншу кредиту в розмірі двох мільярдів доларів. Невже і їй перестала подобатись співпраця з нинішньою владою?
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
