1421
Не заважати приходу громадян
— Світ
Росія в найближчому майбутньому може виставити спеціальні умови для багатих іноземців, бажаючих отримати громадянство країни. Держава розробляє законопроект, за яким іноземний підприємець, який вкладає в економіку Росії 10 мільйонів рублів на рік протягом трьох років, може стати росіянином. Схожа практика існує в багатьох країнах світу – особливо в розвинених, громадянство яких високо цінується за кордоном. Втім, більшість держав воліють продавати тільки постійне право на проживання, а отримання власне громадянського статусу вимагає більшого часу.
Спочатку російські ЗМІ повідомили, що мова йде про надання громадянства за інвестиції розміром в 10 мільйонів рублів. Ці відомості незабаром уточнили представники розробників законопроекту з ФМС – за їх словами, 10 мільйонів рублів в економіку потрібно вкладати щороку протягом трьох років, тож в підсумку виходить 30 мільйонів рублів, за нинішнім курсом – без малого мільйон доларів.
Практика надання паспортів іноземним багатіям останнім часом застосовується все ширше. Взагалі, більшість країн не зацікавлені в міграції понад необхідне, але тут рішення про надання громадянства або хоча б про спрощення його отримання є взаємовигідним. Бізнесмени отримують паспорт, а разом з ним – можливість вільно здійснювати робочі поїздки і вести справи (а заодно подорожувати і жити у відносно багатій і спокійній країні), а держави – інвестиції або податковий дохід. Після глобальної фінансової кризи це вельми актуально для багатьох країн.
Як правило, спеціальні умови для інвесторів виставляють успішні країни, жити в яких хотіли б мільйони людей. Навряд чи багатьом цікаве підданство Буркіна-Фасо або Судану – в основному мова йде про країни Європи та Північної Америки, де є одночасно і попит, і пропозиція на місцеві паспорти. У латиноамериканських країнах імміграційна процедура і так досить проста, а, наприклад, в державах Східної Азії громадянство іноземцям видають буквально одиницям (особливо суворі правила щодо цього діють в Японії).
Але і всередині клубу багатих країн існують свої відчутні відмінності. Країни з великими економіками «змінюють» в тому чи іншому вигляді громадянство на гроші вкрай обережно. Інша справа – держави-карлики: криза вдарила по них досить відчутно, і іноземний капітал може виявитися до речі. Те, що для Німеччини – копійки, для Кіпру – кругла сума. Саме тому умови видачі громадянства заможним іноземцям там найбільш «лояльні». А паспорт ЄС залишається таким незалежно від того, в якій країні надрукований.
Наприкінці минулого року про свій намір напряму продавати паспорти оголосила Мальта. Умови вкрай прості: плати 650 тисяч євро, і ти – громадянин острівної держави з усіма відповідними правами та обов’язками. Більш того, твої близькі родичі можуть розраховувати на серйозну знижку під час отримання паспорта (ціна становитиме всього 25 тисяч євро). Мальтійці очікують, що такою можливістю скористаються приблизно 200-300 осіб на рік. У підсумку набігає цілком пристойна сума – до 195 мільйонів євро. З урахуванням того, що всі доходи державного бюджету сягають 6 мільярдів євро, виходить солідна надбавка, порівнянна вже з річним дефіцитом (близько 250 мільйонів євро).
Політична опозиція Мальти критикувала цю пропозицію, оскільки громадянами можуть стати люди, що не мають до острова найменшого відношення. Однак мальтійці розсудили, що від них не убуде, а гроші на дорозі не валяються.
Втім, випадок Мальти поки що винятковий. Зазвичай країни-таки не торгують своїм громадянством безпосередньо, і для отримання заповітного паспорта потрібно дотримуватися деяких «правил пристойності». Такі процедури забирають більше часу, але і обходяться дешевше.
Так, Кіпр пропонує претендування на цивільні права при виконанні одного або декількох варіантів дій. Можна, наприклад, здійснити прямі інвестиції на 10 мільйонів євро. Інший шлях – комерційна діяльність фірми на території країни на ті ж 10 мільйонів протягом трьох років (за умови, що здобувач є власником цієї фірми). Нарешті, та ж компанія може платити податки на суму від 500 тисяч євро на рік протягом трьох років. Як і на Мальті, єдиною перешкодою для отримання громадянства у всіх цих випадках є наявність судимості.
Втім, для тих, хто нікуди не поспішає, є і більш бюджетний спосіб стати володарем паспорта держави – члена ЄС. Іноземцю досить витратити в країні 400 тисяч євро, щоб отримати постійний вид на проживання. Після цього, проживши на острові п’ять років, він може подати на громадянство. Шанси, що заявка здобувача буде схвалена, досить непогані. Єдиний мінус полягає в тому, що Кіпр не входить до Шенгенської зони. Однак переміщатися Європою з кіпрським паспортом значно простіше, ніж з російським або українським.
Схожі з Кіпром умови надає і Португалія. Для постійного виду на проживання потрібно придбати нерухомість на півмільйона євро, після чого можна спокійно жити в цій самій нерухомості в очікуванні своєї черги на отримання громадянства. У перший же рік після надання такого права ним скористалося понад 300 осіб, з них 80 відсотків – китайці, а серед решти більшість становлять росіяни. З колишніх колоній країни – Анголи та Бразилії – набралося тільки по дев’ять осіб. Зовсім нещодавно такий самий порядок «продажу» права на ПМЖ ввела Іспанія.
Зауважимо, у всіх випадках мова йде про країни Південної Європи, які досі (за винятком Мальти) переживають наслідки боргової кризи. Але практика видачі посвідки на проживання в обмін на інвестиції існує не тільки там. Серед найбільших світових економік досить ліберальні правила діють у Великобританії. Щоб стати постійним резидентом країни, потрібно отримати статус «інвестора першого рівня» (Tier 1 Investor).
Він передбачає інвестиції в національну економіку в розмірі мільйона фунтів стерлінгів (близько 1,2 мільйона євро). Інший варіант – наявність капіталу на суму 10 мільйонів фунтів, що зберігається в банках країни; по закінченні двох років володар коштів отримує вид на проживання. Ще п’ять років проживання – і він вже повноправний громадянин Великобританії.
Інвестиційну імміграцію схвалюють і в США. Там потрібно інвестувати мільйон доларів, але не просто так, а створивши при цьому мінімум 10 робочих місць. Цікава система донедавна існувала в Канаді. ПМЖ надавалося громадянам, які вклали не менше 800 тисяч доларів в місцеві безвідсоткові облігації. Крім того, гостю з-за кордону потрібно наявність двох років практики на менеджерській позиції. Нещодавно Канада від цієї схеми відмовилася, але Франкофонна провінція Квебек зберегла її і донині.
Таким чином, Росія рухається вже второваною багатьма країнами дорогою. Поки що, правда, незрозуміло, чим російський паспорт приверне багатого іноземця. Що ж до російської сторони, то їй важливіше, мабуть, заохотити інвесторів і «прив’язати» їх до місцевої економіки, ніж отримати від них власне дохід.
Дмитро Мігунов
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
