3085
Девальваційна пастка для економіки
— Валюта
Девальвація національної валюти має дуже різнобічний вплив на економіку країни, і той уряд, на каденцію якого припадає цей процес, виявляється у вкрай складному положенні. Крім власних інтересів, йому необхідно враховувати побажання ФПГ і простих громадян. Невдоволення однієї з цих груп може залишити уряд або без електоральної підтримки, або без спонсорів. В обох випадках він ризикує закінчити своє правління.
Хто опиниться під ударом?
Однією з найбільш потерпілих сторін від знецінення гривні в Україні виявляться споживачі, тобто прості українці. Зростання вартості імпорту миттєво провокує стрибок споживчих цін, оскільки левова частка товарів цієї групи завозиться з-за кордону.
Більше того, національний виробник, який так часто просить українців про підтримку, посилаючись на «глобальні тенденції зростання цін», також починає піднімати вартість власної продукції. При цьому всі соціальні допомоги, виплати і заробітні плати в бюджетній сфері індексовані на основі показника інфляції в попередньому році, тобто на 0,5%.
На відміну від населення, яке візьме на себе основний удар від девальвації гривні, вітчизняні ФПГ (особливо ті, в структурі комерційних продажів яких частка експорту посідає значне місце) отримають певні дивіденди. «Якщо говорити про українських експортерів, то зрозуміло, що їм ситуація в принципі вигідна, тому що це означає можливість отримання додаткового прибутку при виробництві тієї ж кількості товарів», – пояснює керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.
Водночас експерт вважає, що ті ФПГ, які працюють на імпортній сировині та комплектуючих, теж можуть постраждати, оскільки «ці товари, звісно, будуть дорожчати, і виникнуть проблеми, пов’язані зі споживчим попитом на них».
«Чистий прибуток» від девальвації залежить також від того, наскільки група домоглася успіху у формуванні повноцінної і інтегрованою вертикальної структури. Позитивний ефект від девальвації досягається тим, що за рахунок подорожчання іноземних валют зростає виручка ФПГ, тоді як податки, зарплати і сировину внутрішнього виробництва вони продовжують оплачувати в гривнях.
Однак не варто забувати про те, що у багатьох ФПГ свої зобов’язання в іноземній валюті перед інвесторами, що може нівелювати ефект від отримання додаткового прибутку. Ситуація трохи ускладнюється ще й тимчасовими адміністративними заходами НБУ, які, в свою чергу, ускладнили доступ підприємств до купівлі валюти. «Перехід до плаваючого валютного курсу вимагає хеджування валютних ризиків, тому зараз багато залежатиме від НБУ, наскільки цей інструментарій буде дозволений банкам та іншим економічним суб’єктам. Зокрема, чи зможуть всі учасники валютного ринку проводити нетрадиційні операції – такі як валютні форварди, валютні опціони, валютні свопи, ну і складніші інструменти хеджування валютних ризиків», – підкреслює Бураковський.
Чи допоможе бюджету девальвація?
Найбільш невизначений вплив девальвація гривні чинить на бюджет, тобто на позиції уряду. Знецінення національної валюти може сформувати як позитивні чинники, які сприятимуть подоланню дисбалансів у системі державних фінансів, так і негативні, які підштовхнуть Україну до дефолту.
Позитивного ефекту можна буде досягти, якщо ситуація залишатиметься контрольованою і прогнозованою. Насамперед йдеться про пожвавлення внутрішнього виробництва: поступове і прогнозоване знецінення національної валюти збільшить ціновий ресурс конкурентоспроможності вітчизняних експортерів без створення перешкод для імпорту.
Крім того, девальвація гривні розширить базу оподаткування за рахунок податків, що стягуються з імпортних товарів (ПДВ, акцизний податок, ввізне мито).
Однак тут є свої нюанси. За словами Ярослава Жалила, першого заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України, якщо девальвація буде працювати як класичний інструмент на зменшення імпорту, то бюджет може недорахуватися як мінімум імпортного ПДВ, який є важливим бюджетоутворюючим податком.
Інша ситуація може скластися з податком на прибуток. «Девальвація, звичайно, призведе до зростання цін. А саме зростання цінового параметра дозволяє збільшити рентабельність в тому ж експортному секторі і всередині економіки. Але податок на прибуток не є особливо важливим фактором наповнення бюджету. Особливо в наш час, коли прибуток взагалі під питанням, враховуючи депресивні тенденції в економіці», – констатує Жалило.
Також девальвація забезпечує приріст інфляційних доходів бюджету, які є чи не єдиним засобом, здатним допомогти в поточному році пом’якшити дисбаланси в системі державних фінансів і виконати бюджет. Жалило вважає, що «інфляційний» податок – це якраз те, що останні два роки уряд недобирає через низькі темпи інфляції. Однак цей показник буде заповнений в разі значної інфляції. У свою чергу, це може негативно відбитися на купівельній спроможності соціально незахищеного населення, чутливого до підвищення зростання цін на основні споживчі товари.
Водночас із прискоренням інфляції проти уряду будуть грати інші чинники, які на певному етапі перекриють всі позитиви даного процесу. По-перше, різке знецінення національної валюти може призвести не тільки до переоцінки імпорту, а й до його скорочення. Паралельно зростання експорту зумовить зростання заявок на відшкодування ПДВ, що додатково збільшить тиск на дохідну частину бюджету.
По-друге, девальвація гривні призведе до значного зростання витрат бюджету на виплату державних боргів. Якщо врахувати, що 56,7% державного боргу сформовано в іноземних валютах (долар США, євро, СПЗ, японська ієна), то додаткові позапланові витрати бюджету за цією статтею можуть вимірюватися мільярдами гривень.
По-третє, не варто забувати і про побічні наслідки девальвації для економічного зростання. Стимулюючи експорт, знецінення національної валюти негативно позначається на інвестиційній активності підприємств. Це обумовлено тим, що більшість машин і устаткування вітчизняні підприємства імпортують з-за кордону.
Тому, чим стрімкіше відбувається знецінення національної валюти, тим більше розширюється експорт продукції з низькою доданою вартістю, але тим повільніше буде протікати модернізація економіки. Це погіршить фінансово-економічну ефективність діяльності підприємств, що знизить сплату податків.
Керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен вважає, що девальвація в рамках 10% значно не змінить долю державного бюджету на 2014 рік: «Планове зростання ВВП завищене і недосяжне; аналогічна ситуація і з інфляцією. Наслідки цього – тривала економічна стагнація».
Хороша ложка до обіду
Таким чином, нинішній уряд виявився у своєрідній валютної пастці, і будь-яке рішення щодо національної валюти в якійсь частині суспільства обов’язково викличе невдоволення. Подальше стримування курсу гривні вкрай негативно відіб’ється на вітчизняному експорті, а відповідно, на валютній виручці і прибутку багатьох підприємств.
Вітчизняні ФПГ будуть незадоволені такою політикою. Крім того, золотовалютний ресурс для підтримки гривні практично вичерпався. Відпустити гривню у вільне плавання також дуже ризиковано, оскільки попит на валюту моментально обвалить гривню, внаслідок чого постраждають громадяни й сам уряд.
«Девальвацію і перехід до плаваючого курсу треба було робити раніше. Потрібно було здійснювати її тоді, коли ситуація не була такою гострою, коли ЗВР були набагато більші, а зараз зміни, на жаль, відбуваються тоді, коли в країні складне політичне становище», – підкреслює Бураковський.
У такій ситуації ключове завдання уряду – знайти золоту середину і утримати ситуацію на валютному ринку під контролем. В іншому випадку програють усі.
Віталій Кравченко, Олександр Моісеєнко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
