2786
Якщо бідних українців стане більше - першим здасться держбюджет
— Казна та Політика
Зарплати займають лише 40% у структурі доходів населення, в той час як 60% припадає на пенсії, стипендії та соціальну допомогу. Таку статистику оприлюднив Держкомстат минулого місяця. Заступник голови Державної служби статистики України Вадим Піщейко назвав це “тривожним фактом”: “Ми не можемо утримувати себе, Україна не може себе прогодувати”. Але теперішня напружена ситуація як у політичному житті, так і в економічному, може спричинити зміни у співвідношенні бідних і забезпечених українців – і не в кращу сторону.
Першими від стресових ситуацій страждають найбідніші. “Коли відбуваються будь-які подібні деформації у вигляді чи стрибків валютного курсу, які за собою тягнуть, звичайно, здорожчання основних споживчих товарів, чи проблеми знецінення заробітків відносно не долару, а відносно купівельної спроможності – ці всі проблеми в першу чергу б’ють по незабезпеченим, це аксіома”, – пояснила завідувач відділом досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.
Експерт підкреслила, що Україна належить до країн з низьким рівнем життя, і навіть середньостатистична українська сім’я має досить незбалансований бюджет. “Сім’я змушена половину усіх зароблених коштів направляти на харчування. Житлово-комунальні послуги займають близько 10%. Це з одного боку позитивно, але вони будуть дорожчати, і звичайно вони будуть відбирати більшу частку бюджету. Тому так звані “вільні гроші”, які домогосподарства можуть використовувати на власний розсуд, в тому числі на розвиток дітей – ці кошти є вкрай обмежені. І тому ці небезпечні явища порушують їх стабільний ритм життя в гірший бік”, – вважає вона.
У бідних верств населення ситуація набагато гірше. “Вони на харчування, наприклад, направляють 70% і більше від усіх ресурсів домогосподарства. І про розвиток як такий там взагалі нема змоги говорити. А якщо ж відбуваються будь-які небезпечні коливання, що вони вимушені іще більше економити, то там уже мова іде про зниження якості поточного споживання. Адже звужувати вже нічого. У бідних верств абсолютно критично все поділено в бюджеті. І вони вимушені іти на зниження якості свого споживання – купівлю іще дешевших речей і продуктів харчування”, – розповідає Черенько.
Найбільше через перехід до більш дешевих продуктів харчування страждають діти. “У нас проблеми голоду і недоїдання немає, як такої, але у нас дуже серйозна проблема недобору білків. Тобто, дуже багато споживають жирів, а білків – недобирають. В найбільшій мірі від цього страждають діти, яким білки необхідні. І саме оці бідні – це і є люди з двома та більше дітьми, в основному. І вони вимушені переходити на ті продукти харчування, які є дешевшими, а вони, як правило, містять в собі ще менше білків”, – підсумувала вона.
Для українців із середнім рівнем доходу зараз курсові коливання мало що змінять. Називати людей із більшим ступенем забезпеченості “середнім класом” експерт не радить. “Середнього класу у нас як такого немає. Він знаходився у стані дуже повільного формування, але криза 2008 року, нажаль, розпочала процес його поступового розмивання. Різких змін не було, але зупинився процес формування і відбулося таке незначне розмивання оцієї невеликої, не сформованої ще групи. Її можна назвати умовно середньодохідною, бо це не є середній клас”, – пояснила Черенько.
“Що відбудеться з ними? Вони, звичайно, більш стійкі до короткострокових коливань. Все, що буде відбуватися в часових рамках до року – якщо це наприклад 2014 рік випаде таким нестійким в плані курсу гривні, цін споживчого ринку, купівельної спроможності доходів, – то вони цей рік втримаються. Але якщо ці процеси будуть затягуватися, то звичайно вони торкнуться напряму і середьнодохідних верств”, – прогнозує експерт.
“Тут можна прогнозувати різні сценарії. Якщо це мова іде про високооплачуваних найманих працівників, які конкурентоспроможні не лише на внутрішньому українському ринку, але мають освіту і досвід роботи, які дозволяють їм успішно працевлаштуватися за кордоном, звичайно, вони будуть шукати місця поза межами України”, – припустила Черенько.
Процес відшарування від середньодохідної групи більш бідних громадян буде поступовим, вважає директор Інституту соціально-політичного проектування “Діалог” Андрій Міселюк: “Така тенденція позначилась ще з 2008 року і продовжується зараз. Але найближчим часом радикально прискорюватися вона не буде”. Однак, цей процес несе в собі інший ризик – збільшення кількості людей, які потребують соцвиплат.
“Багато кажуть про те, що ситуація на межі краху, а це буде вже не межа, а дійсно крах. Враховуючи те, що часто ці пільги на підтримку отримують саме не бідні верстви населення, а заможні чи дуже заможні, які насправді цього не потребують”, – зауважив експерт. На його думку, один із вдалих варінтів, як вирівняти ситуацію, пропонували Україні в МВФ. “Вирівняти ціну на газ між споживачами побутовими і промисловими. І це дозволить піти від цієї системи, яку хоче ввести влада, щоб зберегти такий рівень дотації тим, хто витрачає багато того ж самого газу і коштів на, наприклад, опалення своїх великих будинків”, – сказав Міселюк. І приймати рішення доведеться дуже скоро, адже за нинішніх умов держава не зможе погодитись на такий високий відсоток пільговиків.
“Влада так чи інакше буде змушена почати скорочувати цей перелік на зразок того, як це робила Росія. Президент Путін в 2005 році пробував провести монетизацію пільг – тоді це був не дуже вдалий експеримент, проте все ж таки російська влада і далі рухається цим шляхом, і вони, звичайно, не дозволяють собі такий великий процент пільговиків. Наша влада теж буде вимушена це реформувати: або сама, або під тиском обставин. Більше того, це відбудеться ще в цьому році. Україна просто не зможе закінчити цей рік з тими економічними диспропорціями , які вже зараз є”, – прогнозує експерт.
Серед вдалих прикладів таких реформ Міселюк назвав Польщу. “Є ще досвід східної Європи, зокрема Польщі, коли вони починали впроваджувати радикальні економічні реформи. Перший час був для Польщі дуже болісний після відмови від ряду пільг, однак потім дуже швидко почався етап одужання економіки, і ефект був дуже позитивний”, – підсумував він.
Перший тривожний дзвінок вже був – у вересні 2013 року почалися затримки із виплатою низки бюджетних платежів. Але досить імовірно, що замість болісних, але необхідних реформ влада знову займе вичікувальну позицію: “відганятиме” долар назад, скільки буде змоги, і рапортуватиме, що реальні наявні доходи населення у 2013 році зросли на 4,7%, а рівень безробіття у нас на нижчому рівні, ніж у Європі.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
