435
Енергоємність української економіки зменшується
— Казна та Політика
Чи отримає Україна на другий квартал, що починається в квітні, нову порцію дешевого російського газу? Відповідь залежить не лише від прізвища нового керівника українського уряду, а й від багатьох інших чинників. Отже, питання енергоефективності, енергозбереження, використання альтернативних джерел і маршрутів постачання енергії, вочевидь, знову стає не просто актуальним, а й виходить на перший план. Невипадково заступник глави Держенергоефективності Сергій Дубовик вирішив відзвітувати перед журналістами й громадськістю про роботу, виконану відомством і українським бізнесом у цьому напрямку, а також розповісти про плани на 2014 рік.
Почав чиновник з досить значимої для України цифри. За його словами, енергоємність ВВП (оперативні дані на 2013 рік) нашої країни тепер становить 0,613 кілограма умовного палива на гривню виробленої продукції. Чи не забагато? Показаний журналістам слайд свідчить: десять років тому було 0,82 кілограма, п’ять років тому — 0,635, 2012 року — 0,621 кілограма умовного палива на гривню продукції. Починаючи з 2009 року динаміка підвищення енергоефективності погіршилася, але все ж рух зберігається, хоча й не такими темпами, як нам хотілося б, зазначає Дубовик.
Як свідчать продемонстровані ним слайди, якщо з 2010 року, коли почалася реалізація галузевих програм енергоефективності (відповідно до них реалізовано 18 тисяч заходів), до 2012 року економія природного газу в країні становила 4,8 мільярда кубометрів, то за 2013 рік статистика, як передбачається, повідомить про майже два мільярди. На цьому ж слайді знаходимо ще один узагальнювальний і навіть вражаючий показник: з 2010 року на 1 гривню бюджетних коштів, витрачених на підвищення ефективності і енергозбереження, припадає в середньому 19 гривень інвестицій.
Цього року бюджетне фінансування, схоже, буде ще скупішим, а точніше, його зовсім не буде. Дубовик розповідає, що спільно з регіонами підготовлено 49 проектних пропозицій на загальну суму близько 1,3 мільярда гривень. Проте реалізовуватися вони будуть виключно за рахунок залишків коштів, отриманих раніше до спеціального фонду держбюджету від Євросоюзу на підтримку Енергетичної стратегії України, а також за рахунок другого траншу, виділеного ЄС на ці цілі в грудні 2013 року — всього близько 500 мільйонів гривень.
«Українська сфера поновлюваної енергетики демонструє динамічний приріст», — повідомляє з гордістю Дубовик. Установлена потужність її об’єктів, що працюють за «зеленим» тарифом, на 1 січня 2014 року становить 1,216 ГВт. Лише за минулий рік були введені в експлуатацію потужності на 539,1 МВт, і це на 50,6% більше, ніж 2012 року. Потужності сонячної енергетики зросли за 2013 рік з 371,6 МВт до 746,9 МВт, вітроенергетики — з 275,7 МВт до 370,7 МВт, малої гідроенергетики — з 73,5 МВт до 75,3 МВт. Енергооб’єкти, що працюють на біомасі, наростили свої потужності з 4,2 МВт до 17,2 МВт.
З 2013 року за «зеленим» тарифом почали працювати біогазові електростанції потужністю 6,5 МВт. Наприкінці минулого року також були введені в експлуатацію кілька сонячних електростанцій встановленою потужністю понад 100 МВт. Частка електроенергії з поновлюваних джерел енергії (вітер, сонце, біомаса) в загальному обсязі її виробництва в країні зросла з 0,32% 2012 року до 0,64% минулого року, повідомив Дубовик. Зростання, здавалося б, вражаюче. Але тут не можна не зазначити, що в нашої країни є зобов’язання перед європейським Енергетичним співтовариством вже до 2020 року збільшити частку поновлюваної енергії в енергобалансі до 11%. Такий же рубіж встановлено й Планом національних дій в енергетиці до 2020 року, що, за словами Дубовика, вже готовий до затвердження у Кабміні.
Він розповідає, що недавно уряд затвердив Енергетичну стратегію до 2030 року. «Спочатку у нас була значна розбіжність з її показниками, й ми були проти (що стосується нашого розділу), — відверто каже заступник глави агентства, — на сьогодні, в тому вигляді, як вийшов цей документ, вона нас задовольнила. Наші побажання були в повному обсязі враховані, і тепер ми бачимо, що фактично в Енергетичній стратегії закладена нинішня динаміка, що дозволяє скоординувати з нею національний план». За словами Дубовика, цей план, зокрема, передбачає, що встановлена потужність поновлюваної енергетики до 2020 року досягне майже 12 тисяч МВт, а виробництво об’єктами «зеленої» енергетики вийде (орієнтовно) на рівень 25 мільярдів кіловат.
«Це істотний внесок у загальний енергетичний баланс країни», — підкреслює фахівець. Він також пишається тим, що Держенергоефективності торік спільно з секретаріатом Енергетичної хартії провело поглиблений огляд програм енергоефективності України. У відповідному посібнику містяться рекомендації підвищити статус агентства та його самостійність.
У зв’язку з такими похвальними намірами «День» спробував з’ясувати позицію керівництва Держенергоефективності в ході прийняття урядом несподіваного й навіть скандального рішення про мораторій на введення системи стимулюючого тарифоутворення для обленерго, яка могла б істотно підвищити ефективність відповідних компаній і в результаті зменшити втрати електроенергії в мережах. Але, схоже, заступник глави агентства був просто не в курсі цієї проблеми, що стоїть на стику компетенції кількох відомств і безпосередньо пов’язана з енергоефективністю. Щоправда, прес-секретар агентства люб’язно пообіцяла з’ясувати й повідомити «Дню» відповідну інформацію. Але, мабуть, забула…
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
