654
Китайська котлета по-київськи
— Аграрний ринок
Китай продовжує проникнення в агросектор України. Скоро українська свинина і яловичина можуть з’явитися на прилавках Піднебесної, яка відчуває труднощі з самозабезпеченням продовольчою продукцією через прискорену урбанізацію.
У вівторок виконуючий обов’язки міністра аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк розповів журналістам, що Київ має намір наростити експорт м’яса в Китай. За словами в.о. міністра, вже зараз на азіатський ринок припадає найбільша частка експорту українського сільськогосподарського сектора.
За підсумками 2013 року в Азію було поставлено 34,3% продукції агрокомплексу країни, до ЄС – 27,4%, до держав СНД – 21,4%.
У вересні минулого року стало відомо, що Китай планує орендувати в Україні близько 3 млн га посівних земель строком на 50 років у рамках своєї політики використання іноземних угідь для вирощування сільгоспкультур. Проект стартує у Дніпропетровській області, потім продовжиться на Херсонщині та в Криму, а обсяг первинних інвестицій оцінюється в $2,6 млрд. У вівторок на прес-конференції Присяжнюк розповів, що Китай залишається і основним претендентом на роль інвестора в програмі оновлення системи зрошення кримських земель.
Сільське господарство КНР розвивається досить швидко, однак відстає від зростання потреби у продукції агросектору. За офіційною статистикою Пекіна, в 2013 році загальний обсяг зібраних в країні сільгоспкультур виріс на 1,5% порівняно з 2012 роком і становив 601,94 млн тонн. Основний приріст врожаю припав на рис (34,07 млн тонн, зростання 2,4%), а також на зернові (435,97 млн тонн, зростання 2,37%). Виробництво м’яса збільшилося на 1,8%, до 83,73 млн тонн. З них більше двох третин припало на свинину (54,93 млн тонн), обсяг виробництва якої зріс на 2,8% порівняно з 2012 роком. Проте виснаження земель, а також зростання населення змушує Комуністичну партію Китаю називати забезпечення продовольчої безпеки головним пріоритетом для країни.
«На сьогодні в Китаї чисельність міського населення вже перевищила кількість сільського, і, як наслідок, міста стали захоплювати все більше території, скорочуючи площі орних земель і робочих сил, зайнятих у сільському господарстві. У підсумку це призвело до того, що сьогодні КНР імпортує рис з Таїланду та Індії, а сою для знаменитого соусу закуповує навіть в Казахстані», – пояснює завідувач відділенням сходознавства НДУ ВШЕ Олексій Маслов.
У забезпеченні продовольчої безпеки Пекіну, мабуть, готовий допомогти Київ.
Подальший поштовх розвитку двостороннього співробітництва в галузі сільського господарства можуть дати результати візиту китайської делегації, яка прибуде на Україну 25 лютого.
Її завдання – вивчити перспективи поставок до Піднебесної українського м’яса. «Китайська сторона буде тиждень працювати в Україні, потім повернеться до Китаю, де будуть аналізуватися всі дослідження. Думаю, що за місяць вони нададуть свої висновки. Якщо експорт в Китай буде сертифікований, то всі українські виробники зможуть постачати свою продукцію в Китай», – розповів Присяжнюк виданню Delo.UA. За попередніми і недостатньо точним оцінками міністра, китайський м’ясний ринок «безмежний».
У грудні 2013 року Присяжнюк вже повідомляв, що Київ працює над отриманням дозволу для своїх аграріїв на експорт до КНР пшениці, який дозволить в кінцевому рахунку поставляти на китайський ринок всю групу зернових.
Однак поки що економічне проникнення Китаю на Україну не таке значне і він не входить до провідних зарубіжних інвесторів в другу за величиною економіку СНД.
«Офіційні дані щодо прямих іноземних інвестицій не містять рядок «Китай» у списку основних 13 країн-інвесторів, тобто ми можемо сказати тільки те, що частка Китаю точно менше 1,5% від сукупних ПІІ в Україну», – говорить керівник аналітичного підрозділу групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Олександр Вальчишен. «Крім того, відомо, що серед боргових інвестицій Китай надав лише кредит в $1,5 млрд компанії з державного сектора, що відповідає 2% від сукупного державного боргу країни», – додає експерт.
Проте представники Піднебесної вже висловили готовність допомогти Києву в реалізації проекту будівництва глибоководного порту в Криму, про що вже писала «Газета.Ru». «Я вважаю, що наступним кроком буде розміщення своїх виробництв на території України і, швидше за все, купівля вже існуючих підприємств», – розмірковує Олексій Маслов. «Чим менше ситуацію контролює Київ, тим більше українська економіка буде піддаватися сильному впливу ззовні. Хоча інколи складається таке враження, що еліти країни і самі не проти продати з гучним шумом стратегічно важливі активи. Жодній з сусідніх з Китаєм країн ніколи б в голову не прийшло здавати в оренду землю, які б казкові умови китайська сторона ні пропонувала», – вважає завідувач кафедри історії країн Далекого Сходу СПбДУ Володимир Колотов. «Така політика загравання української влади з Китаєм проводиться або через дурість, або політичні еліти України мають з цього певний дивіденд, який широко не афішується в засобах масової інформації», – зазначає експерт.
Ілья Ільїн, Олександр Орлов
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
