7448
А от і плата за «кремлівським» кредитом
— Казна та Політика
Днями уряд затвердив концепцію «Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу до 2017 року». У ній, звісно ж, ідеться й про оснащення власної армії новітніми зразками техніки, й про прискорення розвитку науково-технічної сфери та зміцнення позицій України на світовому ринку озброєння, й про інші чудові перспективи. Задля такої мети підприємства ОПК реструктуризуватимуть, передбачено корпоратизацію та створення профільних вертикально інтегрованих об’єднань за галузевим принципом. Ставку роблять на інноваційний розвиток та інвестиції. На модернізацію основних фондів, впровадження нових виробничих технологій ОПК тощо потрібно більш ніж 10,5 млрд грн. І тільки близько 3 млрд грн — бюджетне фінансування, інше — власні кошти підприємств, кредитні та інвестиційні ресурси. Причому джерела надходжень небюджетних коштів наразі невідомі.
Отже, для того, щоб віднайти бодай частину коштів, Верховна Рада може дозволити розпродаж нерухомості підприємств держконцерну «Укроборонпром». Відповідний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у частині удосконалення управління об’єктами держвласності в оборонно-промисловому комплексі» вже зареєстровано. Це стосується тих об’єктів права держвласності, які зараз приватизації не підлягають. У процесі реструктуризації підприємств концерну пропонується допустити «відчуження, вилучення, передача до статутного капіталу господарських організацій їхнього нерухомого майна, а також інші операції, наслідком яких може бути його відчуження, якщо рішення щодо ухвалення плану реструктуризації таких об’єктів державної власності ухвалені Кабінетом Міністрів України».
За даними автора документа, позафракційного нардепа Віталія Немілостівого, із 134 підприємств «Укроборонпрому» до переліку тих, що не підлягають приватизації, входять 59, і 43 із них концерн уже вирішив реструктуризувати. Балансова вартість надлишкового майна у вигляді основних засобів тільки цих 43 підприємств оцінюється в 911 млн грн. Усього ж «Укроборонпром» готує реформування близько 80% своїх підприємств. За попередніми оцінками держконцерну, приблизно 15% із них повинні бути корпоратизовані, 60% — реструктуризовані, ще близько 5% можуть бути ліквідовані. Очікується, що за «ринковою вартістю» надлишкові основні засоби вдасться реалізувати за 2,5 млрд грн. Виручка піде на «фінансування заходів реструктуризації», адже реформування ОПК в рамках безпосередньо «Укроборонпрому» до 2017 року оцінюється в 6 млрд 724,5 млн грн.
Директор «Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння» Валентин Бадрак вважає, що необхідність позбутися надлишкових площ у багатьох оборонних підприємств назріла давно. «Керівництво того ж Заводу ім. Малишева повідомляло, що з 300 га площ чималу частину потрібно відчужувати. Не використовує завод усіх своїх потужностей, не потрібні вони йому. Подібна ситуація й у багатьох інших», — нагадує він. «Виробничі потужності повинні бути зосереджені більш компактно, так, щоб залишалася можливість задовольняти ринкові або прогнозовані потреби. Але немає сенсу утримувати площі, які ніяк не використовуються, — це абсолютно зайві витрати», — зауважує експерт.
Законопроект можна сприйняти як один із етапів підготовки українських підприємств ОПК до приватизації (особливо з урахуванням того, що планується корпоратизація). Об’єкти, які готуються до продажу, можуть таким чином бути оцінені дещо дешевше. Що більш привабливо для потенційних покупців, які не стануть переплачувати за непотрібну їм нерухомість.
Щоправда, раніше в експертному середовищі вже висловлювалася думка, що приватним структурам у певних випадках простіше будувати оборонне підприємство з нуля, ніж вкладати кошти в модернізацію старих будівель і застарілого обладнання. «Якщо йдеться, скажімо, про виробництво композитних матеріалів або нових складних агрегатів, то це й справді можна запускати з нуля. Але якщо на діючому заводі є стапеля для виробництва літаків, то будувати нові таки не раціонально», — упевнений Валентин Бадрак.
У той же час експерт підкреслює, що для України важливо зберегти конструкторські бюро. «Наприклад, необхідно зберегти в державній власності КБ Антонова. Але при цьому цілком можна реалізувати зайві площі серійних авіабудівних підприємств у Києві та Харкові. Те ж стосується КБ, які розробляють двигуни для літаків і вертольотів, газові турбіни для військових кораблів. Можна продати частину площ заводу «Артем», який виробляє ракети. Але при цьому важливо зберегти в державній власності КБ «Луч», яке розробляє високоточні системи ураження», — наводить він приклади.
«Так, поступово український парламент таки дозволить і приватизацію ОПК. Тож дуже важливо зберегти в державній власності конструкторські бюро, що працюють у провідних галузях. Тим більше, що, скажімо, в космічній та літакобудівній галузях ми маємо досить сильні позиції й співпрацюємо з кількома країнами», — каже Валентин Бадрак.
ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»
Олександр Прилипко:
«Пан Лавров пропонує Україні допомогти залагодити конфлікт. Якщо комусь доводилося позичати гроші у бандитів, він зрозуміє, краще піти старцювати. Але подивимося на російську «допомогу» неупереджено. Чим, наприклад, вона обернулася для Кавказу? Пригадаймо, як Грузія втратила частину своєї території, як ділили Нагірний Карабах, як «заспокоїли» Чечню кадировським правлінням. А тепер ближче до нас. Війна в Молдові тривала, доки з Придністров’я не вивели 14-ту армію, й у Криму очевидно: якщо стоїть російський флот, буде там і хирлява оздоровниця з надхмарними цінами. Ні, російську допомогу може дозволити собі лише Америка. У неї грошей більше й армія сильніша. У боргах не залишиться й Аляску не віддасть».
Андрій Муравський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
