1718
«На цей ринок потрібно не дихати»
— Світ
В останні місяці російська влада серйозно взялася за регулювання ринку інтернет-торгівлі. Поки що ніяких рішень не прийнято, проте ініціатив – безліч. Так, повідомлялося, що чиновники збираються заборонити безмитне ввезення через кордон товарів на суму понад 150 євро на місяць або обкласти торгівлю в інтернеті спеціальним податком. Митники, за відомостями поштових операторів, вже ввели нові жорсткі вимоги до посилок з-за кордону (у Федеральній митній службі це, втім, спростовують). Про те, що в найближчі місяці загрожує російським споживачам, звиклим купувати багато товарів в зарубіжних інтернет-магазинах, «Лента.ру» поговорила з президентом Національної асоціації дистанційної торгівлі Олександром Івановим.
На думку Олександра Іванова, обмеження в сфері онлайн-торгівлі вводяться за ініціативою не тільки чиновників, а й великих інтернет-компаній. Бізнес намагається позбутися конкурентів, а влада за допомогою нових заходів розраховує навести порядок на ринку і отримати додаткові кошти в скарбницю. Проте все це може призвести до серйозного збитку для компаній, що займаються інтернет-торгівлею.
«Лента.ру»: Коли онлайн-торгівля почалася в Росії? З якого моменту про неї можна говорити як про масштабне явище?
Олександр Іванов: Наприкінці 1990-х років в Росії з’явилася компанія, яка називалася «Інтернет-рішення». Маленька пітерська компанія, вони пробували щось продавати через інтернет. Було дуже забавно. Зараз ця компанія називається Ozon. І все ж можна говорити, що онлайн-торгівля у нас стала більш-менш помітним явищем лише наприкінці 2000-х. Приблизно у 2008-2009 роках з’явилися компанії, які реально почали щось продавати, стали помітними гравцями.
Як ви оцінюєте останні ініціативи влади в галузі інтернет-торгівлі, наприклад, доставку посилок строго за місцем реєстрації та передбачуване підвищення мит на товари із зарубіжних магазинів?
Я думаю, що це проба пера. Там, розумієте, яка штука: вся ця історія, після якої чиновники почали говорити про посилення контролю, вся ця маячня з самого початку заснована на брехливих цифрах і великій кількості пересмикувань. У нас люблять порівнювати, що верхня межа безмитної ціни 1000 євро, а за кордоном, наприклад, у Німеччині – 150 євро.
І у нас хочуть зробити 150…
Але це принципово неправильний підхід, тому що 150 в Німеччині – це вартість однієї посилки. Отримуй таких посилок хоч мільйон на день. Якщо товар коштує, умовно кажучи, 155 євро, то тоді вже треба платити мито. А у нас що таке 1000 євро? Це вартість усіх посилок за місяць. Можна на місяць отримати одну посилку за тисячу, або дві по 500 євро, але якщо три по 500, то вже треба платити мито. Тобто поняття незрівнянні. Тому коли у нас кажуть: давайте зробимо як за кордоном, це обман.
Потім, кажуть про те, що компанії заробляють на онлайн-торгівлі в Росії скажені гроші, є якісь надлишки, давайте їх, так би мовити, підстрижемо. Ніяких грошей немає. Всі ці чутки про скажені заробітки поширюють стартапери серед інвесторів. Ви подивіться: у жодного з наших розпіарених інтернет-магазинів операційного прибутку немає. Вони всі збиткові і живуть тільки на нові вливання від інвесторів. Їм вигідно говорити, що ринок у нас гігантський. Їх збитковість – не погано і не добре, це така модель бізнесу, за якою живуть в тому числі і західні гіганти на зразок Amazon.
А наскільки вони можуть перебільшувати обсяг ринку?
Це ми зараз легко перевіримо. Господа аналітики кажуть, що ринок закордонної інтернет-торгівлі у нас становить чотири мільярди доларів. Іноді фігурує цифра в чотири мільярди євро – їм, мабуть, все одно. У 2011 році з-за кордону до Росії прийшло 5,6 мільйона відправлень, в 2012-му – 22,5 мільйона відправлень. За минулий рік поки що є лише попередні цифри, якщо судити за непрямими показниками, то має бути 35-38 мільйонів відправлень.
Якщо дивитися на дані 2012 року, то десять відсотків від цього обсягу – приватні посилки, вони не відносяться до торгівлі. Далі беремо відкриті джерела і дивимося: у eBay за цей період було 9,5 мільйона посилок і оборот у розмірі 400 мільйонів доларів, у Aliexpress десять мільйонів посилок і 240 мільйонів доларів обороту. Виходить, що через дві компанії проходить 19,5 мільйона – майже весь потік товарів із зарубіжних інтернет-магазинів в Росію (так званий крос-бордер), і це насправді так. Сукупний оборот цих компаній – 0,64 мільярда. Це ніяк не чотири мільярди доларів.
Тобто разом з іншими учасниками ринку виходить максимум мільярд доларів?
Я думаю, немає навіть мільярда. Мінімальний сукупний оборот – 700 мільйонів, максимальний – 900 мільйонів доларів. Там стригти немає чого насправді. А заробляє на цьому всьому за рахунок тарифу «Пошта Росії», через яку проходять посилки. У eBay середній чек – близько 42,5 долара, у Aliexpress – 24 долари. Ці цифри порівнянні з цінами на доставку, тобто в середньому людина платить за товар певну суму і ще стільки ж за доставку. У підсумку російська скарбниця приростає, але не за рахунок мита, а за рахунок оподаткування «Пошти Росії» та інших компаній, які займаються доставкою.
З чим пов’язано посилення контролю саме зараз? З зростанням обороту ?
Ні, не з цим. Знаєте, є таке чудове висловлювання – «жирні коти». У нас з’явилася асоціація, яка об’єднує «жирних котів» в онлайн-торгівлі. Хоча, може, термін і не зовсім правильний, тому що вони збиткові, як і всі інші. Ці гравці спочатку взялися наводити порядок, зібралися сертифікувати всі інтернет-магазини. Тепер вирішили дурницями не займатися, і в них такі плани: по-перше, заборонити поставки від закордонних конкурентів, щоб купували тільки у них (наступного дня після інтерв’ю Товариство захисту прав споживачів «Громадський контроль» оголосило, що обмеження в галузі російської інтернет-торгівлі готуються з подачі Асоціації компаній інтернет-торгівлі, і закликало росіян до бойкоту eBay і KupiVIP.ru, що входять до АКІТ – прим. «Стрічки.Ру»), по-друге, заборонити паралельний імпорт, який дає можливість цінової конкуренції. Також вони хочуть скасувати право покупця на повернення товарів і домогтися від «Яндекс.Маркета», щоб він не індексував «погані» інтернет-магазини, а індексував тільки їх.
Кошти, які будуть отримані за рахунок упорядкування інтернет-торгівлі, планується направити на реалізацію програми «Житло для російських сімей». З такою пропозицією в грудні 2013 р. виступив президент Росії Володимир Путін. Зокрема, ці гроші можуть піти на підведення комунікацій до нових ділянок будівництва, заявляв міністр будівництва і ЖКГ Михайло Мень. Він уточнював з посиланням на дані Міністерства фінансів, що упорядкування інтернет-торгівлі принесе бюджету 20-40 мільярдів рублів. Фактично це кошти, які зберуть з громадян у вигляді 30-відсоткового мита за онлайн-покупки в іноземних магазинах, що перевищують суму 150 євро на місяць.
Тобто зараз великі російські інтернет-магазини намагаються просто відрізати зарубіжних конкурентів, щоб вони не заважали?
Взагалі, так, але справа-то в тому, що вони тут не особливо мішаються. Ось, наприклад, ми нещодавно проводили опитування серед кількох тисяч споживачів, і з’ясувалося, що за останні два роки кількість інтернет-покупців збільшувалася на 30 відсотків щороку. 75 відсотків з цих новачків робили першу покупку в закордонному інтернет-магазині. І потім кожен дев’ятий з цих 75 відсотків щось купував в Рунеті. Іншими словами, покупці не залишаються в зарубіжних магазинах, наші компанії отримують нових клієнтів, практично нічого не роблячи.
А чому так відбувається? Чому йдуть із зарубіжних магазинів в російські?
Що шукає покупець? Він шукає, де дешевше. Ось він заходить на китайський сайт, купує гаджет за 100 доларів, а потім з’ясовується, що сервісу немає, гарантійних зобов’язань немає і взагалі він тільки китайською розмовляє. Ось на цьому російські покупці і обпеклися. У Росії клієнти знають, що вони легко можуть повернути товар, який не сподобався без пояснення причин, і це головна конкурентна перевага вітчизняних онлайн-магазинів перед закордонними. За кордон – наприклад, в Китай – повертати дико незручно.
Ви скептично згадуєте про обмеження на надходження товарів з-за кордону, а адже вашій асоціації, яка об’єднує російські магазини, це могло б бути вигідно. Менше конкуренції…
Ні, в обмеженнях для нас немає ніякої вигоди. Вітчизняний і зарубіжний ринки – це покупці з різною психологією, різні товарні групи. Якщо покупець хоче отримати свій товар швидко, то він його візьме в російському магазині. А якщо хочеться подешевше, то можна ту саму річ замовити в Китаї, але ще тижнів три доведеться почекати. Це розмежування добре проглядається на прикладі Німеччини, де 1,8 мільярда посилок – внутрішня пошта, ще 300 мільйонів посилок – міжнародна. Але у них логістика на високому рівні: по країні посилку в будь-який куточок за один день доставляють. У нас поки що такого немає, пошта може по Москві посилку доставляти довше, ніж з Китаю. Але з часом логістику налагодять і у нас буде те ж саме.
Ви говорили, що жорсткість у сфері інтернет-торгівлі – це скоріше приватна ініціатива, але й у держави має бути якийсь інтерес, інакше ті ж митники не пропонували б усі ці нововведення.
У влади тут є інтерес. Зараз митниця відкрито визнає, що адміністрування норми в 1000 євро дуже погане. Якщо вам прийшла посилка вартістю 1100 євро, то мито візьмуть. Якщо ви отримали три посилки по 500 євро, то, швидше за все, вас не помітять. Немає системи відстеження, а норма важлива, і вона повинна запрацювати. Багато ініціатив – а давайте не будемо доставляти на роботу, а давайте перевіримо банківську картку – швидше за все, пов’язані саме зі спробами поліпшити адміністрування цієї норми.
Як ви вважаєте, чи можна якось змусити зарубіжні магазини відкривати офіси в Росії?
Я думаю, що, як тільки норма в 1000 євро буде зрозуміло адмініструватися, у іноземних компаній з’явиться інтерес прийти сюди. Для великих гравців крос-бордер – це спосіб помацати ринок. Як тільки норму почнуть прозоро адмініструвати, зарубіжні компанії зрозуміють, що в Росії є клієнти, які готові платити більше 1000 євро, але вони не беруть товари через мита. Тоді магазини захочуть прийти за цими клієнтами в Росію.
До чого така активна діяльність з посилення інтернет-торгівлі може в підсумку привести, на вашу думку?
Ні до чого хорошого. Ринок збільшується дуже погано, повільно. Його зараз чіпати зовсім не треба, на цей ринок потрібно навіть не дихати. Якщо називати речі своїми іменами, він зростає саме за рахунок крос-бордера. Це основний драйвер зростання. Крім того, у нас яка найголовніша проблема в країні? Доставка. Зарубіжна торгівля може дозволити логістичним компаніям, у тому числі і «Пошті [Росії]», встати на ноги. Це найкраще, що можна зробити для ринку інтернет-торгівлі. Якщо не душити його обмеженнями, це буде блискуча історія.
Вів бесіду Сергій Козловський
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
