2410
Скільки кредитів роздала Росія і навіщо вона це робить?
Росія претеворюється на справжнє втілення “рогу достатку” – протягом останнього місяця вона заявила про виділення 15 мільярдів доларів кредиту Україні, 450 млн – Білорусі, Сербії – спершу 800 млн, а згодом ще 500 млн. А вчора офіційна Москва заявила, що надасть величезний кредит Угорщині. Що це за нечуваний атракціон щедрості – створення іміджу райського острівця, де гроші ніколи не закінчуються, аби привабити побільше можливих членів до Євразійського союзу чи повернення до старої доброї радянської практики, коли в обмін на дипломати з доларами забезпечувалася лояльність до Москви?
Угорщина – 10 млрд євро
У РФ вирішили надати Угорщині держкредит у розмірі 10 мільярдів євро. Кошти призначені на будівництво двох нових енергоблоків АЕС “Пакш”. Міністр фінансів Росії Антон Силуанов повідомив, що сума кредиту може скласти дев’ять з невеликим мільярдів євро, а термін його погашення – 21 рік.
За словами Силуанова, при визначенні умов кредиту російська сторона виходила з того, за які кошти аналогічний кредит міг би бути наданий самій Росії. Міністр визнав, що поки в російському бюджеті кредитних коштів для Угорщини немає. «Це можливо зробити за рахунок того, що щорічно якісь кредитні ресурси не вибираються. Ми за рахунок перерозподілу цілком можемо вкластися починаючи навіть з 2014 р.» , – сказав Силуанов.
“Цей кредит для нас вигідний. Це не тільки завантаження наших підприємств, в подальшому – обслуговування (АЕС). Це гарна інвестиція, яка вигідна і угорській стороні, і, звичайно ж, нам”, – додав він.
По суті ця угода означає, що Росія продовжить забезпечувати левову частку енергетичних потреб Угорщини найближчими роками, адже сьогодні вона вже покриває приблизно три чверті від всього обсягу нафтових і газових потреб країни. АЕС “Пакш” керується державною енергетичною компанією MVM, яка минулого року купила головного імпортера російського газу до Угорщини – німецьку компанію Eon.
Варто відзначити і внутрішню політичну гру – угорський прем’єр Віктор Орбан раніше критикував попередні уряди за провал спроб диверсифікувати постачання енергії і знизити залежність від Росії. А тепер угоди з Росією по енергетиці могли б допомогти Орбану знизити ціну на електрику всередині країни. А це прем’єр зробив однією з основних обіцянок своєї кампанії до виборів, які мають відбутися до травня.
Білорусь – 450 млн доларів
А перед Новим роком президент Росії Володимир Путін пообіцяв, що надасть Білорусі кредит в 2 млрд дол. Щоправда, поки угоду підписали про надання 450 млн доларів. Основні умови – виконання зобов’язань по сплаті відсотків і погашення основного боргу за раніше наданими держкредитах, а також кредитами, отриманими з Антикризового фонду ЄврАзЕС. Повертати кредит Білорусь муситиме 14 рівними піврічними частками 15 січня і 15 липня кожного року, перший платіж повинен бути здійснений 15 січня 2017 р. Глава Мінфіну РФ Антон Силуанов запевнив, що кредит Білорусії буде виданий не за рахунок коштів ФНБ (фонд національного добробуту – ред.)
Лукашенко запевнив Путіна, що виділені кошти “не проїдять” і вони будуть працювати і на Росію. “І уряд Росії, і президент тим більше Росії, які вміють добре рахувати гроші, просто так нічого не роблять”, – зазначив він.
Сербія – 1 млрд 300 млн доларів
Також в минулому році Росія ощасливила Сербію – ні багато, ні мало, на 500 мільйонів доларів. Хоча першопочатково Сербія просила 1 млрд доларів. Кошти призначалися на покриття бюджетного дефіциту Сербії. Кредит надали на 10 років під 3,5% річних двома траншами: $ 300 млн і $ 200 млн. Це не перша позика росіян сербам – на початку січня 2013 року сторони підписали угоду про російський кредит на $800 млн. Ці кошти планувалося використати на вдосконалення сербських залізниць: будівництво нових залізничних колій, ремонти, закупівля тепловозів і так далі.
Кіпр – реструктуризація кредиту
Також Росія проявила чуйність до проблем в Єврозоні і погодилася продовжити термін кредиту, який видала Кіпру три роки тому. Президент Путін назвав це внеском на допомогу Кіпру: “Ми надали Кіпру держкредит в обсязі 2,5 мільярда євро, і на прохання Єврокомісії ми прийняли рішення реструктурувати цей борг. Це наш реальний внесок у вирішення кіпрської проблеми», – сказав Путін.
Умови реструктуризації кредиту він не уточнив. Але умови, що обговорювалися Росією і Кіпром на переговорах у березні минулого року, а саме – пролонгація кредиту на п’ять років і зниження ставки до 2,5% з 4,5%, рівносильні списанню 10% боргу.
Росія вже не раз заявляла, що готова допомагати Кіпру, але зі свого боку розраховує на узгоджені дії всіх зацікавлених сторін. Мається на увазі, що рішення про введення додаткового податку на вклади («стрижка» депозитів) було прийнято без урахування думки Росії. Про це заявляв глава російського Мінфіну Антон Силуанов. Різка реакція Росії була обумовлена тим, що вкладниками кіпрських банків є в тому числі громадяни Росії. За оцінками економістів Moody’s, в кіпрських банках їм належать депозити на $18,3 млрд.
Україна – 15 млрд доларів
Україна в минулому році отримала так званий інвестиційний кредит – Російський уряд ухвалив рішення розмістити частину свого Фонду національного добробуту (ФНД) в Україні в розмірі $15 млрд. По суті це означає покупку цінних паперів українського уряду на частину резервів з цього фонду. Наприкінці 2013 року російський уряд купив українських єврооблігацій на $3 млрд. Зараз російська сторона пропонує надати решту кредиту не в доларах, а через частину спеціальних прав запозичення (SDR) Міжнародного валютного фонду, загальна сума яких на даний момент становить $9 млрд. Цей платіжний засіб має тільки безготівкову форму і тому обмежує сферу застосування, але його можна використовувати для розрахунків за кредитами МВФ.
Прем’єр-міністр України Микола Азаров також запевний, що фінансову допомогу Росії “не проїдять” і вона дозволить “кредитувати нашу економіку, знижувати ставки за кредитами”. Однак, з огляду на те, що бюджет минулого року не був виконаний і по дохідній, і по видатковій частині і був зведений у кінцевому висновку з дефіцитом 55 млрд. гривень – виникають причини сумніватися. До того, Кабмін сам офіційно визнав – стипендії студентам та зарплати бюджетникам у грудні виплатили виключно завдяки російському кредиту.
Російський уряд вирішив скоротити бюджетні видатки щонайменше на 5% у 2014-2016 роках. Причиною послужило те, що російська економіка зростає повільніше, ніж очікувалося. “Цілком зрозуміло, що зайвих грошей не буває, а тим більше у таких умовах. Тому нам доведеться піти на скорочення видаткової частини бюджету на щонайменше 5% по всіх статтях, крім захищених”, – заявив російський прем’єр Дмитро Медведєв. А в МВФ прогнозують, що Росія через п’ять років матиме дефіцитний бюджет. А це значить, що в наступні роки з роздаванням кредитів Путіну доведеться себе обмежувати. Проте вже зроблені Москвою “вклади”, які зовні виглядають вельми привабливими і економічно вмотивованими, принесуть з часом свої геополітичні прибутки. І грошима, і політичними поступками.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
