705
Світова економіка: ключові питання 2014 року
— Світ
Відомий британський економіст Гейвін Дейвіс у своєму блозі на сайті Financial Times описав три ключових для світової економіки в 2014 році питання:
Як довго залишилося до початку циклу жорсткості монетарної політики в США?
Як буде діяти Європейський Центральний Банк (ЄЦБ), якщо недавнього зниження ставок до близьконульового рівня виявиться недостатньо для успішного стимулювання економіки?
Чи зможе Китай впоратися зі своїм кредитним пузирем і м’яко здійснити ребалансування економіки, не втрачаючи нинішніх темпів зростання?
Відповіді на ці питання будуть визначальними для світу найближчими роками. Природно, це стосується і залежної від зовнішньоекономічної кон’юнктури України.
Жорсткість монетарної політики в США
Ключовим питанням для монетарної політики є оцінка потенційного ВВП – рівня виробництва товарів і послуг, досяжного при повному залученні всієї доступної робочої сили і засобів виробництва. Це, до речі, не означає 100% зайнятості чи залучення всіх доступних промислових потужностей – існують певні “природні” рівні безробіття і простоювання потужностей, викликані зміною робочих місць, ремонтами, логістикою і тому подібними факторами.
Якщо спостережуваний на сьогодні рівень ВВП виявляється нижче такої оцінки економічного потенціалу, це означає, що економіка виробляє менше, ніж могла б. У цьому випадку має сенс стимулювати економічну активність за допомогою м’якої монетарної політики – низьких відсоткових ставок і дешевих грошей. У зворотному випадку, коли поточний ВВП вищий потенційного, економіка, навпаки, перегрівається, що призводить до інфляції та ризику виникнення фінансових пузирів. Тоді монетарну політику, навпаки, необхідно посилити.
Втім, в США, до останнього часу, питання щодо посилення монетарної політики було не надто актуальне через відносно слабке економічне зростання і скорочення державних витрат. Однак, в 2014 році очікується зростання ВВП, що перевищує 3% – набагато вище, ніж очікуваний Управлінням Конгресу США по бюджету зростання потенційного ВВП на 2%, – а держвидатки знизяться всього на 0,4% ВВП, проти 1,5% ВВП в 2013 році.
Втім, те саме Управління Конгресу з бюджету оцінює різницю між поточним і потенційним рівнями ВВП у 6% (поточний ВВП на 6% менше потенційного), що означає, що економічне зростання все ще може бути прискорене за рахунок додаткового стимулювання . Однак, деякі економісти – в тому числі, і у Федеральній резервній системі (ФРС – центральному банку США ) – заперечують це твердження. Вони припускають, що через депресивний стан ринку праці частина працівників випала з активної участі в економічному житті, і що повернути багатьох з цих людей до повноцінної зайнятості вже не вдасться. У цій ситуації, оцінка потенційного ВВП може виявитися завищеною і замислюватися над посиленням монетарної політики необхідно буде вже зараз.
Поки що це є поглядом меншості і ФРС, швидше за все, буде утримувати монетарну політику м’якою як мінімум до кінця 2015 року.
З іншого боку, певне посилення спостерігається вже зараз – поступове згортання відноситься до нестандартних заходів програми закупівлі фінансових активів, відомої як “кількісне пом’якшення”.
За подіями, що супроводжували цей процес, можна судити і про те, як впливає монетарна політика США на світ, що розвивається, і Україну зокрема. Кількох заяв керівника ФРС Бена Бернанке, зроблених наприкінці весни минулого року, виявилося достатньо для того, щоб обвалити валюти країн, що розвиваються, від Росії і ПАР до Індії та Малайзії. Саме з цього моменту (третього кварталу) Україна повернулася до від’ємного сальдо платіжного балансу.
Фактично, монетарна політика США поширюється далеко за межі американських кордонів, впливаючи на фінансові умови, в яких існують безліч країн, в першу чергу – тих, що розвиваються. Коли ФРС піде-таки на жорсткість монетарної умов, це відіб’ється на багатьох економіках, включаючи, безумовно, і Україну.
Монетарна політика в Єврозоні
Європейські проблеми протилежні американським – економіка все ще вкрай слабка і тривають сперечання про те, чи не призведе ця слабкість до дефляції, тобто падіння цін. Ситуацію посилює зростання євро, що зміцнювалося з другої половини 2012 року, що призвело до зниження конкурентоспроможності європейських компаній.
Намагаючись протистояти цій тенденції, ЄЦБ восени знизив свою основну відсоткову ставку до мінімально можливого рівня – 0,25%. Якщо цього виявиться недостатньо для ефективного стимулювання економіки – що дуже ймовірно – у розпорядженні банку залишаться лише нестандартні заходи, типу того ж “кількісного пом’якшення”.
Поки що, активний опір Німеччини та Бундесбанку (німецького Центробанку), який періодично оприлюднює думку, що Єврозоні не загрожує дефляція, не дозволяє досягти консолідації думок, необхідної для застосування додаткових інструментів стимулювання. Можливо, до цього підштовхнуть чергові ускладнення на фінансових ринках. Однак, до того моменту недостатньо м’яка монетарна політика буде негативно впливати на темпи зростання економік Європи. Це стосується і України, для якої країни ЄС є одним із ключових торговельних партнерів.
Ребалансування економіки Китаю
Відмова Китаю від експортно-орієнтованої моделі економіки, в якій надшвидкі темпи зростання забезпечуються загальним стимулюванням інвестиційної активності – ймовірно, головний процес (історичного масштабу) у сучасній світовій економіці. На думку Дейвіса, з трьох піднятих ним питань саме це є основним навіть в найближчій перспективі.
Однак, незважаючи на всю доленосність змін, що відбуваються в Китаї, для України цей процес може виявитися менш значущим, ніж здається.
Саме завдяки непомірному роздуванні китайського попиту на металургійну продукцію – головним чином, з боку будівельного сектора, що стрімко розростається, – на цьому ринку стався бум, який створив для України в 2000-х кілька років дуже швидкого зростання і який підтримав нашу економіку під час рецесії 2009 року. Однак, з середини 2011 року – коли почалося ребалансування економіки Китаю – цей попит став відігравати зворотну роль. Його стиск призвів до падіння цін на метали і різкого погіршення умов на українських експортних ринках. Саме китайський фактор, що наклався на структурні проблеми української економіки і некомпетентність влади, призвів до рецесії, що спостерігається зараз в Україні.
При цьому, незалежно від того, наскільки успішно Китай буде переходити до економіки, зав’язаній на внутрішньому споживанні, попит на метали навряд чи відновиться, оскільки він зав’язаний не на споживанні, а на інвестиційній активності, яку китайська влада для успішного ребалансування має перестати стимулювати. Відповідно, чи буде “посадка” китайської економіки “м’якою” або “жорсткою”, не так вже принципово для України. Нова ж розкрутка попиту в будівництві – що стимулювало б попит на метали – зараз практично виключена. Навпаки, темпи зростання цін на китайську нерухомість, що продовжують залишатися високими, говорять про те, що інвестиційну активність в цьому секторі будуть придушувати й надалі, що може додатково погіршити ситуацію на світових ринках металів.
Павло Кухта
За матеріалами: lb.ua
Поділитися новиною
