2176
Новий рік в цифрах: хто витратив найбільше?
На календарі третє січня, шампанське випито, салат олів’є теж перекочував із святкової тарілки до шлунка, а разом із тим – і гроші із рідного гаманця теж кудись помандрували. Хто і скільки потратив цього року на новорічні свята?
Бідніші тратять більше
За даними дослідження аудиторської компанії Deloitte, цієї зими кожен українець приготувався витратити в середньому 4155 грн (519 дол.) на святкування Нового року. Але варто враховувати, що це стосується мешканців Києва, Харкова, Львова, Одеси та інших великих міст. За іншими даними, середня сума новорічних витрат українців не перевищила 2000 грн (250 дол). Для порівняння, наші близькі сусіди поляки витратили на святкування Нового року близько 220 дол. на всю сім’ю. Тобто, загалом на святкування Нового року у них пішло близько 3,2 млрд дол. Інші наші сусіди – росіяни – виділили 490 дол. зі свого бюджету на Новий рік.
Цікаву пару для порівняння становлять середні витрати сім’ї в Греції та в Німеччині. Якщо перша витратила в середньому 623 долари, то друга – 551 дол. Це при тому, що економіка Німеччини оплачує більшу частину грецької кризи. В Іспанії, з її 25% рівнем безробіття, на новорічні свята тим не менш виділили 783 дол.
Багато вирішили потратити і в Ірландії – 1193 дол. на сім’ю, та в Люксембурзі – 1139 дол., що теж дещо парадоксально, адже Ірландія не так давно вимушена була просити про фінансову допомогу ЄС і не може рівнятися зі стабільною економікою Люксембургу.
Європа економить
Весь світ цього року вразив масштабний феєрверк в Дубаї, який потрапив у Книгу рекордів Гіннеса. 450 тисяч феєрверків злітали в небо протягом шести хвилин. Про те, у яку суму обійшовся славетний рекорд, організатори скромно мовчать.
Для порівняння, у Гонконгу “висадили в повітря” $ 250 тисяч – саме в таку суму обійшовся феєрверк в гавані Вікторія. Пускові установки поставили на дахах житлових будинків і офісів і рівно о дванадцятій вся гавань була залита світлом від феєрверку.
В той же час, Європа на ці свята економить: Люксембург відмовився від проведення традиційного різдвяного параду, заощадивши таким чином 70 тисяч євро. Влада одного з найбільших міст Польщі – Лодзя – взагалі не виділили ні єдиного злотого на свято. А в Брюселі відмовилися від музично-світлового шоу на центральній площі зі встановленням світлової ялинки. В минулому році воно обійшлось в 45 тис. євро й до того ж викликало протести у мешканців – футуристичну конструкцію, що нагадувала ялинку, охрестили “Аптекою”, а мерії міста закидали, що від справжньої ялинки там відмовилися через острах образити мусульман. За статистикою, їх там проживає близько 22%. В цьому році звичайна ялинка повернулась на площу і коштувала в рази дешевше – близько шести тисяч євро.
Головна ялинка України мала обійтися казні в 950 тис. грн (118,85 тис дол.). Але, як з’ясувалося потім, фірма, яка виграла тендер на встановлення ялинки, від контракту відмовилась. Як пояснив ЗМІ консультант “Альянс Сек’юріті Холдінгу”, причиною став не тільки Майдан, а й те, що частина деталей ялинки була відсутня, а частина навіть не взята на баланс у КМДА.
Втім, таку відмінність в цифрах можна пояснити і різницею в традиціях і ментальності різних народів: німці завжди мали славу найзаощадливіших людей, а філософія греків “сьогодні можна витратити все, а завтра Бог ще дасть” також знана. Примітна й інша тенденція – якщо раніше великі витрати на гуляння із розмахом виставлялись на широкий огляд публіки, як знак благополуччя і достатку, то тепер їх намагаються не виставляти перед очі скручених кризою і тому заздрусних сусідів.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
