523
Гляди, й картопля подешевшає
— Кредит&Депозит
Росія погодилася виділити Білорусі черговий кредит – цього разу мова йде про два мільярди доларів. Порівняно з тією позикою, яка лише кілька днів тому була наданна Україні, цей кредит виглядає невеликим. Однак у купі з мільярдами, вже наданими в тому чи іншому вигляді Мінську, набирається сума, порівнянна з річним товарообігом між країнами.
Домовленість про кредит була досягнута під час зустрічі президентів двох країн Володимира Путіна і Олександра Лукашенка, що відбулися 25 грудня в Москві. Угода була укладена несподівано і оточена ореолом загадковості: всі подробиці, включаючи точну суму, досі не оголошені. Зі слів міністра фінансів Росії Антона Сілуанова відомо лише, що як мінімум частина кредиту (450 мільйонів доларів) виділена під 4 відсотка на десять років. Виходить, що в очах Москви Білорусь більш надійний позичальник, ніж Україна: останній кредит був наданий під п’ять відсотків річних. Цікаво також, що якщо Путін оголосив про кредит в два мільярди, то міністр економіки Олексій Улюкаєв розповів лише про суму в півтора мільярда доларів. Можливо, мова йде про два різні кредити на різних умовах, але поки що додаткові деталі не повідомляються.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко пояснив вигоду позики для кредитора тим, що у виготовленні комплектуючих для білоруського виробництва задіяно 10 мільйонів росіян, а значить, все, що добре для Мінська, добре і для Москви. «Тож ці гроші не будуть просто так проїдені», – додав Лукашенко.
Росія далеко не вперше допомагає Білорусі грошима – навіть якщо вважати тільки п’ять посткризових років. РФ показала, що незважаючи на всі торгово-економічні суперечки, які часом носили вельми запеклий характер, напризволяще вона Лукашенко не залишить.
Багато в чому це пояснюється стратегічним військовим співробітництвом з Білоруссю, яка є одним з небагатьох військових союзників Росії. Віднедавна до військової стратегії додається також фактор Митного союзу та Євразійського економічного співтовариства. До інтеграції на пострадянському просторі в Москві ставляться серйозніше, ніж до будь-якої іншої зовнішньополітичної теми, і піар-кампанію ЄврАзЕС готові вести, навіть ризикуючи чималими коштами.
За даними Мінекономрозвитку Росії, рівно третину експорту з Білорусіїдо Росії становлять машини та обладнання. Ще 27,8 відсотка – продовольство і сільськогосподарська сировина. 10,5 відсотка складає продукція хімпрому, решта припадає на металургію, текстиль та інші товари. Основною статтею білоруського імпорту з Росії є паливно-енергетична сировина, що становить майже 60 відсотків.
Білорусі навіть на тлі інших колишніх республік СРСР приділяється особлива увага. Вперше масштабну фінансову допомогу Мінську Кремль надав у 2008 році, коли економіка самої Росії перебувала у важкому стані через наслідки глобальної фінансової кризи. Тоді РФ виділила республіці два мільярди доларів на два транші. Цікаво, що однією з умов позики називався перехід сусідів на російські рублі, який виконаний не був.
Пізніше Білорусь запросила нову, ще більш масштабну позику на сході. Йшлося про кредит уже в російській валюті на суму в 100 мільярдів рублів. У цьому їй відмовили, проте в 2011 році в країні вибухнула найгостріша валютна криза, і питання про підтримку встало знову. Тоді Москва скористалася двома непрямими каналами фінансової допомоги. По-перше, Лукашенку були виділені 3 мільярди доларів по лінії фонду ЄврАзЕС, контрольованому Росією. 2,5 мільярда вже перераховані, зараз залишився тільки один транш, але його передача застопорилася через справу гендиректора «Уралкалію» Владислава Баумгертнера, який був арештований в серпні в Мінську.
По-друге, через державний Сбербанк Росія в 2011 році допомогла «Білоруськалію», що тоді ще знаходився в альянсі з «Уралкалієм». Банк видав компанії мільярд доларів під заставу акцій нафтопереробного заводу «Нафтан», причому гроші пішли не на фінансування діяльності виробника калійних добрив, а в золотовалютні резерви Білорусі. Два роки тому Мінськ гостро потребував валюти через фінансову кризу і девальвації «зайчика» і був не проти заради виходу з кризи скористатися навіть такими сумнівними схемами.
Одними кредитами російська допомога Білорусі не обмежується. Всім відомо, що Москва фактично субсидує білоруську економіку, надаючи їй вуглеводні за найнижчими цінами, які найчастіше виявляються навіть нижчі внутрішніх. Скажімо, газ Мінськ отримує за ціною в 163 долари за тисячу кубометрів. Для порівняння, Україна навіть за пільговою новою угодою платить за ту ж тисячу кубів 260 доларів.
Що стосується поставок нафти, то вони для Білорусі, мабуть, ще важливіші, ніж закупівлі російського газу. Якщо останній йшов виключно на внутрішнє споживання, то за рахунок нафти Мінськ непогано заробляв, продаючи нафтопродукти за кордон. Наприкінці 2010- початку 2011 років між країнами розгорівся нафтовий конфлікт, схожий за формою з тим, що виникав між Росією і Україною через газ. Мінськ люто протестував проти підвищення цін і введення експортних мит, від яких нафта з РФ була до того моменту звільнена.
Зрештою питання з цінами вдалося утрясти, а поставки без мит були обмежені рівнем внутрішнього споживання Білорусії. Втім, в кінці 2012 року спалахнув новий скандал, який тлів протягом багатьох місяців: уряд Росії звинуватив Білорусь в експорті нафтопродуктів під виглядом розчинників, причому мито, яке при вивезенні потрапляло в білоруську скарбницю, РФ не повертолася. Розчинники з-за кордону Митного союзу надходити перестали, але немає жодних гарантій, що конфлікт навколо них не спалахне в будь-який момент з новою силою.
У підсумку виходить, що обсяг вуглеводневих субсидій Білорусі досягає, за деякими підрахунками, близько 10 мільярдів доларів на рік. Так було в 2012-му, і, швидше за все, в поточному році ситуація не зміниться. З урахуванням виданих та майбутніх кредитів, а також пільг на постачання молока (за рахунок різниці у фінансовій політиці Білорусь постачає до РФ дешеве молоко, яке вже зараз займає чверть ринку), загальну суму допомоги за останні кілька років можна виміряти в 40-50 мільярдів доларів.
Ця сума цілком порівняна із загальним товарообігом Росії і Білорусі за 2012 рік (45 мільярдів доларів). Якщо ж порівняти взаємозалежність економік і обсяг підтримки, можна сказати, що якийсь аналог має лише допомога провідних країн Євросоюзу державам на кшталт Греції чи Португалії, що опинилися в кризі. З тією лише різницею, що економічної катастрофи Мінськ начебто не переживає, а ВВП в країні останнім часом зростає.
Дмитро Мігунов
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
