1600
Як банки переживають політичну кризу
— Фондовий ринок
Стан банківської системи під час революції є одним з найболючіших питань – для всіх сторін. Серед сценаріїв розвитку подій згадувалося введення мораторію на зняття вкладів через можливий ажіотаж серед населення.
Ризик був озвучений, в тому числі, екс-членами правління НБУ та чинним членом Ради Національного банку. «Чи впливає сьогодні революція на події навколо банків? Так, ми пам’ятаємо, що мораторій вводився короткостроково під час Помаранчевої революції. Також ми пам’ятаємо, що мораторій був введений на шість місяців у 2008 році – без якихось революцій. На мою думку, це взагалі служить найбільш крайнім інструментом, і жодних сигналів до його застосування поки що немає», – говорить глава правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук.
Так, в 2004 році мораторій був введений строком на два місяці – через паніку в Східних регіонах країни, яка викликала 5%-ий відтік вкладів з системи. У 2008 році, під час кризи, відтік коштів з банківської системи тільки за жовтень становив 10 %. Одним із заходів впливу стало піврічне обмеження на дострокове розірвання депозитів.
Реакція клієнтів
Що відбувалося минулого тижня? «На початку революції була спроба зняття гривні населенням, але знята гривня відразу конвертувалася в долари, і в підсумку оберталася в банках», – повідомив директор з корпоративного бізнесу ПАТ «Промінвестбанк» Владислав Кравець. Чому?
Forbes опитав клієнтів українських банків, чи стикалися вони з проханнями почекати видачі коштів, лімітами за сумами, валютними або іншими операціями. Насамперед, з кінця листопада у клієнтів кількох банків виникли проблеми з придбанням валюти.
У відділеннях аргументували такі ліміти двома причинами. В одних банках пояснювали, що не можуть продати валюти більше, ніж купили. В інших йшлося про внутрішні директиви щодо заборони на продаж валюти. Опитані Forbes люди, які зіткнулися з проблемою з купівлі валюти, називали такі банки, як ОТП, Укрсоцбанк, «Фінанси і кредит», Ощадбанк, ПриватБанк.
При цьому банки погоджувалися конвертувати зняті гривневі вклади у валютні. Побоюючись девальвації, населення побачило в цьому вихід. «Люди активно переходили у валютні депозити – за моїми оцінками, йдеться про переходи в розмірі $100 млн на день. Система на це реагує не дуже добре – ліквідності на міжбанку немає, ставки за овернайтом виросли, а 9 грудня вони були на рівні 35-40% річних», – перераховує голова наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат.
Також були випадки з затримкою видачі коштів. Наприклад, минулого тижня з такою ситуацією зіткнувся один з клієнтів ПриватБанку, який бажав зняти депозит у розмірі кількох тисяч доларів. Його попросили почекати, оскільки до банку мали доставити відповідну суму. Очікування затяглося на тиждень. У самому Приватбанку Forbes запевнили: це була ситуація на рівні відділення. Зазначимо, що за результатами опитування Forbes йдеться про поодинокі приклади.
Банкіри пояснюють, що одразу після саміту у Вільнюсі НБУ рекомендував їм пригальмувати можливий відтік вкладів і спекуляції з валютою. У Раді НБУ на запитання Forbes щодо обмеження з валютних операцій або інших операціях пояснили, що до подібних можливих рішень вони відношення не мають. Голова НБУ Ігор Соркін у своєму зверненні від 2 грудня заявив, що НБУ не вводив ніяких лімітів на зняття валюти або на інші банківські операції.
Однак три опитаних нами банкіра говорять про проблеми із гривневою ліквідністю, які тривали до 10 грудня – тоді НБУ видав рефінансування в розмірі 2 млрд гривень одному з державних банків. Співрозмовники Forbes, які побажали залишитися неназваними, пояснюють це необхідністю виплачувати зарплати бюджетникам.
Важелі впливу
Економісти не беруться прогнозувати, як може розвиватися ситуація навколо системи найближчими днями. «На перший погляд, банки, які пережили кризу 2008 року, знайшли спосіб, як пристосовуватися до досить жорстких ситуацій», – вважає керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.
На думку Бураковського, доходи населення зростають тільки номінально, і одне це може стати причиною виведення частини депозитів – і без політичної кризи. Владислав Кравець також звертає увагу на корпоративний сегмент, стан і реакція якого залежатиме від стабільності в економіці . «Вплив на банківську систему залежить від того, наскільки буде витримуватися внутрішній і корпоративний портфель банків, і яким буде якість цих портфелів. Від поточної ситуації ніякого впливу на ці портфелі немає», – запевняє Владислав Кравець.
Експортне лобі, яке може виграти від зміни курсу і подій у банківському секторі, не перший рік перебуває у не виграшній позиції. За даними НБУ, в жовтні експорт товарів становив $5,7 млрд, що на 10,6% нижче показника жовтня 2012-го. «Сильна девальвація вигідна експортерам, але ситуація з ними досить непроста. Уряд проводить зовнішні валютні запозичення і моментально випускає на ринок валюту, щоб стабілізувати платіжний баланс», – констатує Бураковський. Так , за даними НБУ, в жовтні 2013 р. дефіцит зведеного платіжного балансу становив $0,5 млрд.
Лідери опозиції не активні в закликах до вилучення коштів з системи – на відміну від періоду Помаранчевої революції, коли протестуючим пропонували забирати кошти з банків олігархів. Так, минулого тижня на демонстраціях лугали гасла заблокувати роботу держбанків, але ці ініціативи були перервані аргументами фінансистів. «У своїх поясненнях ми порівняли подібні заклики з ідеєю заблокувати роботу «Київводоканалу». Нас почули», – розповідає Оністрат.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
