3987
Україна - це економічний лузер: нудні перспективи українських банків у наступному році
“Стабільність вже сьогодні”, яку обіцяв у своїй програмі Віктор Янукович, в радість не всім. Зокрема, нарікали на неї представники банківського сектору під час круглого столу в Києві. Стабільність порівнювали із болотом, а Україну – з економічним лузером, з якого втікають іноземні банки. Але серед іншого банкіри і відмітили зростання фінансової грамотності українців: і банки, і їх клієнти винесли свої уроки з кризового 2008 року, що стало в нагоді тепер, в 2013 році.
Майдан – не загроза
Масові акції протесту на Майдані Незалежності в Києві, та й по всій країні загалом, не вплинули на функціонування банків в Україні. Про це завила Директор департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду Національного банку України (НБУ) Наталія Іваненко. “Події, які відбуваються, ніяким чином не вплинули на стабільність банківської системи, банківська система працює стабільно і має достатній запас міцності”. – запевнила вона.
“Ніяких драматичних подій в банківській системі та на грошово-кредитному ринку не відбувається. Ситуація цілком контрольована”, – підтвердив її слова Олександр Арсенюк, заступник директора генерального департаменту грошово-кредитної політики Національного банку України. “Голова Національного банку в понеділок зробив заяву, що НБУ готовий в разі потреби збільшити свою присутність на всіх сегментах ринку для того, щоб у разі необхідності підтримати ринок. І Національний банк вже вжив певні заходи, але я хочу підкреслити – ці заходи були вжиті не через те, що якісь вже були тенденції, а як випереджувальні, просто щоб показати, що ми готові, щоб підтримати ситуацію”, – заявив Арсенюк.
Долар на тлі суспільних хвилювань повів себе капризно – вчора він піднявся на міжбанку до 8,28 грн. Рейтингове агентство Moody`s виступило із заявою, що мітинги і гостра політична ситуація можуть викликати підвищення попиту на іноземну валюту, що може погіршити і без того не бездоганну ситуацію із ліквідністю в країні, а також зробить дорожчим обслуговування держборгу України. Крім того,за словами агентства, Національний банк України для стабілізації валюти може спробувати ввести обмеження на вилучення депозитів і обмін валюти.
Однак самі банкіри запевнили, що жодних обмежень на зняття коштів не вводять і до будь-яких непередбачуваних ситуацій готові. Голова правління “Райффайзен Банк Аваль” Володимир Лавренчук розповів, що банки багато чому навчились під час кризи 2008-2009 років: “Спеціально для таких випадків ми тримаємо “подушку” 6-7 млрд. грн, щоб без проблем роздати вклади і продати валюту і не провокувати паніку. Ми це питання вже пройшли”.
Однак банкіри відмітили цікаву тенденцію останніх днів. Вкладники приходили в банки, знімали кошти і майже одразу клали їх назад. “Довіряй, але перевіряй, так би мовити. На тлі таких “тестів на міціність” заяви про те, що довіра простих громадян до банків відродилась, стрімко тьмяніють.
Чому від нас тікають іноземні банки
Зменшення долі іноземних банків в Україні можна прогнозувати на рівні до 10%. Про це розповів голова правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимир Лавренчук. Порівнюючи з попередніми роками, присутність іноземних банків зберігалась на рівні 30%, потім поступово опустилась до 20%.
“Цьому є багато причин, українських і міжнародних. Якщо треба знаходити капітал або зменшуватися в розмірах, то очевидно, що банк зменшується там, де менші перспективи. Очевидно, що всі отримали збитки під час 2008-2009 років, це була велика причина переглянути стратегії. Поправити ситуацію можна за рахунок нових кредитів. Але не зважаючи на всі заклики, на зміни ставок кредитів – їх не буде більше”, – розповів Лавренчук.
“Є три моделі видачі кредитів. Перша модель – видача кредитів під заставу. Фактично сьогодні банки не видають кредити під заставу, і не будуть видавати завтра, тому що ми поки не вилізли із судів тих заставних, а по друге, ми маємо досвід, що більшість документів на право власності на ці застави не є достатніми і гарантованими. Ми наперед знаємо, що багато об’єктів є спірною власністю. Ми не можемо говорити про заставу взагалі, поки не покращимо це становище”, – каже банкір. Видавати кредити без застави можна, вважає він, але для цього у банків немає “хороших фінансів”.
“Хороших фінансів немає через кризу, і друге, їх не можна визначити, тому що баланс і звіти не показують тіньову економіку. А вона за оцінками сягає близько 50% всієї економіки. Тому і під фінансову звітність нових кредитів багато не буде. Третє – це видати кредит, з тим щоб гроші не повернули. Але так не буде банківського сектору. Четвертого я не знаю. Що треба зробити, щоб підняти кредит? Треба, щоб можна було видавати під заставу. Треба, щоб були прозорі підзвітності і фінанси. І треба, щоб їх повертали. Заклики до збільшення кредитування – вони правильні, але вони не мають, на жаль, підстав для того, щоб ми (банки – ред.) і відповідали своїй місії, і мали свої прибутки”, – підсумував Лавренчук.
Позитивні ж дані від Нацбанку про те, що від початку року обсяг кредитних операцій зріс на 65 млрд. грн, або на 9% (у порівнянні з відповідним періодом попереднього року), банкіри сприйняли по-своєму: більшість цих кредитів були надані в економіку країни, тобто банкам стає нікого кредитувати, окрім як самої держави.
“Де той сектор, де той попит, який з нетерпінням хоче подальших і довгих стосунків з комерційними банками? Таких клієнтів все менше і менше. Оце найбільша проблема. Банки не можуть багатіти статутним чи регуляторним капіталом”, – розповів старший радник “Альфа-Банку” Роман Шпек. “Покращення в економіці не відбувається. Підприємств нових не відкривається, рахунків у банках не з’являється, нових покупців на наші послуги теж не з’являється”, – вважає він, додаючи, що в такій ситуації стабільність ситуації не грає на руку банкам, не даючи їм розвиватися.
“Україна – це економічний лузер. Ми програли, фактично, змагання: хто не йде вперед – той відстає. А ми не просто не йдемо вперед – ми йдемо назад. І сьогодні в нас стоїть питання – і ні туди, ні сюди. З одного боку стабільність, а з іншого – зростання немає“, – дотримується тієї ж думки радник голови правління “Приватбанку” Віктор Лисицький.
Рости в себе
Незважаючи на всі заяви, майбутнє банкіри бачать таким же “стабільним” і впевнені, що Нацбанк і далі буде тримати ситуацію під контролем. “Все так звичайно, що аж навіть дещо нудно”, – пожартував Лисицький з “Приватбанку”. А як шлях розвитку вони бачать ріст “в самих себе”.
“Нам є куди вглиб рости, всередині самого банківського сектору, у нас низьке проникнення продуктів”, – вважає голова правління «Ощадбанку» Антон Тютюн. “Простий приклад – зарплатна картка, за нею ще дуже багатоє продуктів, це і безготівкові розрахунки в магазинах, смс-банкінг, кредитна лінія, і пішло-поїхало. Тобто з урахуванням відсутності органічного росту, разом з економікою, у нас є ресурси для росту внутрішнього”. Також Тютюн відмітив, що інтернет-банкінг треба розглядати як окрему тенденцію, яка в перспективі може також призвести до зростання.
Вочевидь, для якісних змін і подальшого розвитку банківського сектору Україні треба таки зрушитись із теплої і насидженої мертвої точки. Біда в тому, що найближчі кілька років це навряд чи станеться – хто ж стане ризикувати “стабільністю вже сьогодні” напередодні президентських виборів-2015?
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
