2826
Фатальний рубіж: чому збільшення стелі держборгу США важливе для всіх?
— Казна та Політика
Американські політики неодноразово тримали в напрузі світову громадськість, погоджуючи чергову стелю держборгу. Чому ліміту запозичень надають таке значення і навіщо його потрібно підвищувати – розбиралася DW.
“Війна – батько всіх”, – ця цитата грецького філософа Геракліта якнайкраще описує походження поняття “стеля держборгу” в бюджетному законодавстві Сполучених Штатів. Воно з’явилося в 1917 році, незабаром після того, як країна вступила в Першу світову війну. Встановлення ліміту було покликане контролювати витрати бюджету, пов’язані з участю США у військових діях.
Чи варта гра свічок?
З тих пір мало що змінилося: стеля держборгу – це максимальний обсяг коштів, які американське міністерство фінансів може позичати. Як тільки розмір боргу перевищує цю позначку, держвитрати автоматично урізаються, щоб знову збалансувати бюджет.
За останні сто років стеля держборгу підвищувалася більше 75 разів. Але якщо ліміт запозичень можна підвищити в міру необхідності – чи доцільно його введення? Хольгер Шмідінг (Holger Schmieding), головний економіст Berenberg Bank у Лондоні, вважає встановлення стелі держборгу цілком виправданим. Обмеження розміру запозичень змушує американських політиків регулярно замислюватися про те, чи готові вони брати на себе нові боргові зобов’язання, пояснює він.
Тим часом Ірвін Колльер з Вільного університету Берліна дотримується протилежної точки зору. “Конгрес і так сам визначає обсяг видатків бюджету та розмір надходжень. Тому додаткове встановлення кордону не має сенсу”, – стверджує американський економіст, який очолює в університеті Інститут північноамериканських досліджень імені Джона Ф. Кеннеді.
Контроль від Берліна до Брюсселя
Схожий механізм контролю є і в Німеччині – так зване “боргове гальмо”, покликане обмежити розмір державної заборгованості. А з 1 січня 2013 року і в країнах ЄС діє подібний інструмент – фіскальний пакт, ініційований Німеччиною і Францією з метою забезпечення суворої бюджетної дисципліни в країнах валютного блоку.
Прийняття документа, який підписали 25 країн-членів ЄС, стало відповіддю на боргову кризу в зоні євро. Якщо дія договору виправдає себе в Євросоюзі, межі його застосування можуть бути згодом розширені, вважає Ханс-Петер Бургхоф (Hans-Peter Burghof), економіст Університету Хохенхайма. Однак якщо бюджетні кошти закынчуються – будь то Берлін, Брюссель чи Вашингтон – необхідно шукати джерела доходу. “Коли доходить до крайності, вибору загалом-то не залишається, окрім як збільшити межу запозичень, щоб держава залишалася платоспроможною”, – підсумовує Бургхоф.
Головне – спокій
Що б не говорили критики, для США збільшення стелі держборгу має велике значення. Економісти неодноразово попереджали: якщо конгресмени не погодять новий ліміт запозичень, наслідки будуть плачевними – причому не тільки для американців. Якщо у Сполучених Штатів закінчаться гроші, мінфіну доведеться різко скоротити витрати, і ніхто не знає, які статті витрат будуть урізані. “Тут немає ніякої системи. Оплата рахунків відбуватиметься в довільному порядку”, – міркує Ірвін Колльер з Вільного університету Берліна.
Більшість експертів сходяться на думці: нездатність Сполучених Штатів обслуговувати свою бюджетну заборгованість або дефолт – найгірше, що може статися. Нездатність США платити за своїми фінансовими зобов’язаннями протягом пари днів – це ще півбіди, каже Хольгер Шмідінг з Berenberg Bank. “Але якщо ситуація затягнеться, Сполученим Штатам загрожує втрата довіри і серйозні фінансові санкції”, – додає економіст.
Однак малоймовірно, що події будуть розвиватися за похмурим сценарієм. Найкраще свідчення тому – спокій найбільших рейтингових агентств. Так, глава агентства Moody’s оцінив можливість дефолту найбільшої світової економіки як “найменш ймовірну”. Він також висловив сподівання в інтерв’ю телеканалу CNBC, що конгресменам вдасться домовитися до 17 жовтня, коли, за розрахунками американського казначейства, в бюджеті практично не залишиться коштів. Аналогічної думки дотримується і Колльер: “Швидше за все, стелю держборгу піднімуть на три або шість місяців, далі буде видно”.
Дірк Кауфман, Ірина Філатова
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
