1830
Китай включив Україну в глобальний план з надання юаню статусу резервної валюты
— Валюта
Україна почне розплачуватися за китайський імпорт юанями ще до кінця поточного року. Як заявив днями перший віце-прем’єр України Сергій Арбузов, угоду про валютний своп між Україною і Китаєм запрацює найближчим часом. Це означає, що суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності двох країн зможуть розраховуватися один з одним у гривнях і юанях, а не американських доларах, як це відбувається зараз. Угода була підписана ще в червні 2012 року. За її умовами Нацбанк погодився закупити 15 млрд. юанів (або близько $ 2,36 млрд.) за 19 млрд. грн. «Зараз йде процес обговорення з представниками бізнесу. Українська сторона веде консультації зі своїми банками, китайська – зі своїми. Вже є побажання як наших банків, так і їхніх клієнтів, працювати в національних валютах. Думаю, вже в цьому році повинні піти перші операції», – заявив Арбузов.
Обмін національними валютами з Україною – частина плану Піднебесної з просування юаня в розряд конвертованих, а потім і резервних валют. Пекін підписав аналогічні угоди більш ніж з двома десятками країн. Так, сума операції своп між Національним банком Білорусі і Народним банком Китаю склала 20 млрд. юанів, а угода між Бразилією і Піднебесною взагалі перевищила $ 30 млрд. (190 млрд. юанів). Один з найбільших контрактів (створення трирічного свопу обсягом у 200 млрд. китайських юанів, еквівалент $ 33 млрд.) підписано в червні з британським Центробанком. Лондон уклав цю угоду також не без далекого прицілу, бажаючи стати найбільшим світовим вузлом валютної торгівлі – головним міжнародним центром з торгівлі юанем за межами материкового Китаю та Гонконгу.
На перший погляд, свою вигоду від аналогічної операції отримає і Україна. «Своп зроблено, щоб зменшити тиск на курс гривня/долар. Україна зможе розраховуватися з Піднебесною юанями (в еквіваленті на $ 2,3 млрд.), замість того щоб витрачати золотовалютні резерви НБУ», – коментує економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Економія ВКВ зараз як не можна актуальна для нашого Центробанку. У серпні запаси НБУ зменшилися на $ 1 млрд. – до $ 21,65 млрд., що стало мінімумом з 2006 року.
Правда, резерви в цьому випадку зростуть лише формально. Збільшення їх об’єму не дозволить Нацбанку вільно тринькати ВКВ на підтримку курсу. Оскільки юань не є вільно конвертованим, його досить складно обміняти на долари. Поповнення китайською валютою також не полегшить Центробанку завдання розрахунків за валютними боргами. До кінця року Україні належить повернути ще $ 1,5 млрд., що може викликати подальше зменшення резервів.
Експерти вважають, що імпортери також будуть дуже обережні з юанем. Більшість з них як і раніше будуть віддавати перевагу долару. «Сфера застосування юаня в Україні обмежена. Якщо підприємство-імпортер отримає на свій рахунок юані, то зможе їх використовувати або для розрахунків з китайським контрагентом, або для продажу через крос-курс на міжбанку. Зрозуміло, що в таких умовах їм більше цікаво оперувати вільно конвертованими валютами, які популярні у нас в регіоні (долар, євро, рубль)», – зазначає виконавчий директор дослідницького агентства CASE Україна Дмитро Боярчук. До того ж, враховуючи, що імпорт з Китаю в 2012 році більш ніж в чотири рази перевищив наш експорт (на $ 6,12 млрд.), куплених юанів може не вистачити навіть для того, щоб перекрити річний дефіцит торгівлі товарами між нашими країнами.
В українському уряді плекають оптимістичну надію, що, збільшивши постачання товарів до Піднебесної, Україна може вийти в торгівлі з Китаєм в нуль. «Якщо будуть реалізовані проекти в ключових галузях для співпраці, Україні вдасться поліпшити сальдо торгівлі з Китаєм, звівши його до нуля», – заявив Арбузов. Під час недавньої зустрічі віце-прем’єрів України і КНР йшлося про співпрацю у сфері літакобудування з подальшою поставкою літаків на ринок Піднебесної. Серед інших проектів – поставки в КНР сільгосппродукції (ячменю та сої), транспорту та ін.
Правда, такі передбачення виглядають мало реалістичними навіть з урахуванням деякого поліпшення в показниках товарообігу двох країн. За даними Держстату, за сім місяців поточного року вітчизняний експорт у Китай виріс на 50,4%, імпорт з КНР в Україну – на 11,4%. Проте зовнішньоторговельний дефіцит все ще залишається величезним. Згідно з інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в 2012 році імпорт в 4,5 рази перевищував експорт з Китаю, у першому кварталі 2013 року – в 3,6 рази. «Негативне сальдо в 2012 році дорівнює $ 6 млрд., у першому кварталі 2013-го – $ 1,6 млрд. Для того щоб вивести в нуль цей показник, необхідно в кілька разів збільшити експорт до Піднебесної, що в середньостроковій перспективі не представляється можливим навіть з урахуванням оптимістичних прогнозів уряду», – вважає Олександр Михайленко, фінансовий аналітик «Альпарі».
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
