1328
Меркель-3
— Світ
22 вересня на виборах у Німеччині перемогла партія чинного федерального канцлера Ангели Меркель. Блок ХДС/ХСС набрав 41,5% голосів, що є одним з найбільших успіхів партії за всю її історію. Серед іншого, це означає і третій термін для Меркель.
Матуся вдома
Блок ХДС/ХСС на минулих виборах набрав 41,5% голосів. Такої приголомшливої перемоги у німецьких консерваторів не було 23 роки. Правда, це не означає, що ХДС/ХСС може сама сформувати правлячий кабінет. На дворі не часи канцлера Конрада Аденауера, коли консерватори отримали понад 50% голосів виборців. Втім, роз’єднаність супротивників ХДС/ХСС гарантує партії консерваторів крісло канцлера. Це консерватори розуміють. Саме тому свій успіх на виборах у ХДС/ХСС святкували шумно. Меркель, коли дізналася про результати, пустилася в танок. “Працювати ми будемо із завтрашнього дня, а сьогодні – святкувати”, – заявила Меркель, яку соратники прозвали “матуся”, дізнавшись про перемогу своєї політсили. А коли присутні зажадали працювати не “завтра, а післязавтра”, Меркель погодилася. “Давайте пити пиво”, – сказала вона і почала святкувати перемогу. Святкувати є що. По-перше, за результатами виборів “слабка ланка” в коаліційному уряді Меркель – Вільна демократична партія Німеччини – остаточно “пролетіла” з попаданням до парламенту. Ця ліберальна політсила прославилася гучними скандалами, і кидала тінь на своїх союзників з ХДС/ХСС. І тепер вперше за свою історію вона не пройшла до бундестагу. По-друге, вибори показали зростання критичних по відношенню до Євросоюзу настроїв, частину яких розділяла і сама Меркель. Примітно, що до парламенту майже пройшла політсила, що вимагає виходу ФРН з єврозони і Євросоюзу. По-третє, партія Меркель вже знає, з ким буде укладати союз. У бундестаг пройшло всього чотири політсили, і дві з них – непримиренні вороги ХДС/ХСС. Мова йде про “Лівих” і “Зелених”, союз консерваторів з першими неможливий в принципі, а з другими буде вельми непросто домовитися. Для налагодження зв’язків залишаються соціал-демократи, у яких вельми негативне ставлення до “Лівих” – фактичних спадкоємців НДР-івської Соціалістичної єдиної партії Німеччини і політиків, які вийшли з СДПН, і неоднозначне ставлення до “Зелених”. Соціал-демократична партія Німеччини набрала 25,7% голосів. Безумовно, говорити про те, що всі без винятку соціал-демократи підтримають Меркель – самовпевнено. Все-таки, бундестаг – не Верховна рада і депутати там мають право на власну думку, яка часто навіть збігається з позицією їхніх виборців. Тим не менш, партійна дисципліна у німецьких депутатів сильна. І якщо СДПН піде на союз з ХДС/ХСС (а це – швидше за все, варто згадати, що соціал-демократи входили в коаліцію з партією Меркель під час першого уряду бундесканцлерін в 2005-2009 роках), можна говорити про те, що новий кабінет Меркель матиме значну підтримку своїх ініціатив у парламенті.
У той же час, навряд чи “Зелені” і “Ліві” зможуть створити об’єднану опозицію. Таким чином, Меркель навряд чи буде сильно докучати опозиція, тим не менш, нового-старого канцлера навряд чи чекає безтурботне майбутнє. А поки Меркель приймає поздоровлення. Серед посилаючих привіти і президент України Віктор Янукович. “Досягнутий успіх став переконливим свідченням високої підтримки німецьким товариством вашої діяльності на чолі уряду ФРН і політики реформ, спрямованої на забезпечення стійкого економічного розвитку на благо німецького народу і Об’єднаної Європи”, – йдеться в його привітанні. Від Меркель Янукович очікує підтримки євроінтеграційних прагнень України. “Очікую, що на саміті ініціативи “Східне партнерство” в листопаді цього року ми підпишемо Угоду про асоціацію між Україною та ЄС та спільно почнемо якісно новий етап у наближенні України до Європейського співтовариства”, – зазначає український президент. Але чи здійснять на Віллі Брандт Штрассе мрії Банкової?
Не в пріоритеті
Німецькі виборці і політики суттєво відрізняються від українських. У той час, як других цікавить мир у всьому світі і зовнішньополітичний вектор розвитку держави, через що переломлюються списи в численних дискусіях, першим головне розібратися з внутрішніми проблемами. На минулих виборах саме соціальні питання і займали левову частку в політичній рекламі та дебатах. Для питань зовнішньої політики ФРН практично не залишалося часу в промовах політиків і місця в партійних програмах. Безумовно, повністю ігнорувати зовнішньополітичні питання німецькі політики не стали. Проте місця конкретно для України там не виявилося. У свою чергу, експерти полярно оцінюють перемогу Меркель для України. Оптимісти вважають – перемога бундесканцлерін Україні на користь. “Політика Німеччини залишиться колишньою – дуже зваженою і стриманою. Нам потрібно очікувати від Німеччини тільки підтримки, адже ця країна з більшою увагою ставиться до України, ніж інші країни і краще її знає”, – цитує “Сегодня” директора Центру міжнародних і порівняльних досліджень Анатолія орла.
У той же час, інший експерт – політолог Олег Бондаренко – нагадує: “Президент Янукович вкотре підвів Ангелу Меркель, до останнього моменту залишаючи їй надію на передвиборне (до 22 вересня) звільнення Юлії Тимошенко з негайною відправкою її на лікування берлінськими лікарям. Але не тут-то було. Пані канцлер залишилася з носом, і я не думаю, що вона це легко забуде”. З ним солідарний німецький політолог Олександр Рар. “Європейський союз, він готовий підписати з Україною це історичну угоду. І поляки, і шведи, і чехи – всі хочуть, і німці теж хочуть, але є питання Юлії Тимошенко”, – зазначає він. Але є й особисте ставлення Меркель. “Особистісний чинник полягає в тому, що пані Меркель ніби як просила президента України Януковича, дійсно, в особистих розмовах зробити цей крок назустріч Юлії Тимошенко і з гуманітарних умовам її просто випустити. Я думаю, що тут є приватне обурення про те, що на такому рівні, за закритими дверима, неможливо було домовитися по цьому важливому питанні з президентом Януковичем. Тому я не виключаю, що саме пані Меркель може стати перепоною до підписання договору вже на брюссельському рівні”, – зазначає німецький політолог. До слів експертів можна додати слова самої Меркель, сказані в квітні цього року. Тоді Меркель заявила, що Україні належить здійснити ряд серйозних реформ. “Ідеться загалом про правову систему в Україні і питаннях дотримання прав людини і громадянських свобод”, – заявила бундесканцлерін, підкресливши, що Україна не готова до підписання угоди про асоціацію.
Крім того, Бондаренко вказує і на економічні причини скептицизму щодо України з боку Німеччини. “Так, німецькі виробники в результаті підписання угоди з Україною можуть отримати додаткові можливості по реалізації своєї продукції на українському ринку. Але при цьому можуть серйозно ускладнитися стосунки з Росією, яка є незрівнянно більш важливим для Німеччини партнером”, – відзначає експерт.
У будь-якому, випадку, поки український вектор для Меркель не в пріоритеті. Для початку їй потрібно сформувати правлячу коаліцію. Незважаючи на неминучість союзу з СДПН, не всі експерти впевнені, що переговорний процес буде легким. “Я думаю, що Ангела Меркель спочатку спробує домовитися з соціал-демократами. Якщо не вийде – буде шукати компроміс з зеленими. Одне можу сказати – переговори будуть складними”, – підкреслює політолог Ренате Кехер. Після цього Меркель знову з головою порине у вирішення економічних проблем Німеччини. У таких умовах говорити про те, що Україні буде відведено якесь особливе місце в політиці кабінету Меркель, не доводиться. Не варто скидати з рахунків і несподіваний успіх радикальних євроскептиків, які нехай і не пройшли до бундестагу, але можуть задати тон німецькій зовнішній політиці на найближчий час. Це означає, що Києву не слід сподіватися на допомогу з Берліна.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
