1639
Після кризи 2008-го ціни зросли на третину
— Казна та Політика
Особливості інфляційного рахунку
Для початку давайте розберемося, що таке накопичена інфляція. Ось читаєте ви: “Інфляція склала 6%”. А якщо два роки поспіль 6% – це скільки, 12? Звісно, ні!
Скажімо, якийсь товар коштував сто гривень. Через рік при інфляції 6% він коштуватиме 106 грн. А ще через рік? Знову збільшуємо його ціну на 6%, але не початкову, а ту, що вийшла за підсумками першого року. Тобто 106 грн. плюс 6% – це вже 112,36 грн. Далі більше: через три роки – 119,10 грн. і т. д.
До кризи 2008 року ціни в Україні росли швидко, що пояснювалося активним підйомом економіки. Мовляв, коли у всіх багато грошей, торговці на цьому наживаються. Але і після кризи, коли в Європі та Америці ціни пішли вниз, інфляція у нас хоч і знизилася, але все одно залишалася високою.
Торік інфляція в Україні вийшла на історичний мінімум – принаймні відтоді як ми стали незалежною державою. Чиновники пояснюють це своєю геніальною політикою, але скептики думають по-іншому. Справа в тому, що промислове виробництво сповільнюється, а разом з ним загасає і економічне зростання.
Їжа дорожчає найшвидше
Те, що під час кризи ціни росли просто катастрофічними темпами, ми всі знаємо й так. Тому не будемо псувати статистику сумним 2008 роком і підрахуємо накопичену інфляцію з 2009 року. Виходить чимало – майже 38%!
При цьому продукти харчування подорожчали на 29%, і це без урахування кризового 2008-го, коли тільки за рік ціни на їжу злетіли без малого на 36%!
Втім, економісти стверджують, що ціни на їжу росли і минулого року, коли статистика показала продуктову дефляцію. Та й кожен з нас на собі відчуває, що гаманець важче не стає, і навіть навпаки: витрати повільно, але впевнено збільшуються.
- Головне – як рахувати, – каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. – У горезвісному споживчому кошику Держкомстату дещо інший набір продуктів, ніж у візку, який ми регулярно наповнюємо в супермаркеті. Від того наші власні відчуття розходяться зі статистичними цифрами.
Як правило, продуктова інфляція завжди вища, ніж рівень цін “взагалі”. Пояснюється це просто. Уявіть, що комусь спало на думку брати гроші за повітря. У цьому випадку воно було б дуже дорогим, адже без нього ніяк! І його купували б по будь-якій ціні. Ось так і з їжею. Малозабезпечені люди не купують квартир і автомобілів, але від хліба, круп, картоплі і макаронів відмовитися не можуть. Так чому б не підняти ціни на товар, який купуватимуть, незважаючи ні на що!
Блага з нізвідки
Ну а що із зарплатою? Досить подивитися на цифри, щоб зрозуміти: її зростання значно випереджає інфляцію. Якщо скласти відсотки, то вийде, що з 2009 року номінальна зарплата (тобто без урахування зростання цін) збільшилася більш ніж на 70%. Якщо інфляція і “відкусила” у неї половину, все одно зовсім не погано.
Звичайно, тут є нюанси. До кризи зростанню зарплат було цілком об’єктивне пояснення: підйом економіки. А от у 2009-му все виглядало досить сумно. Зростання закінчився, а ВВП просів майже на 15 відсотків! У бюджеті зяяла дірка, так що зарплати за підсумками першого післякризового року піднялися всього на 5%. Але вже з 2010-го пішли в хід соціальні програми, і номінальні доходи українців різко пішли вгору.
Але економіка так швидко не піднімається. Нагадаємо, що у відповідь на урядовий прогноз зростання ВВП 3,4% в 2013-му практично відразу ж відреагували учасники щомісячного опитування Reuters. Представники 15 банків і компаній остудили запал нашого уряду і запевнили, що Україні не варто сподіватися більш ніж на 2,5%. З початку 2013-го кілька разів висловлювали свою думку експерти МВФ, і їхні прогнози невтішні: за підсумками 2013-го ми, швидше за все, вийдемо в нуль. Вітчизняні експерти додають: це – в кращому випадку.
У проекті бюджету-2014 закладено зростання економіки на рівні 3%, але і цей показник виглядає для економістів досить оптимістично.
- Досягти такого зростання вдасться хіба що за рахунок низької бази порівняння, – каже Василь Юрчишин. – Зараз економіка знаходиться в нижній точці, і в 2014-му буде підніматися. Проте все ж 3%-ного зростання вона може і не досягти, адже внутрішніх факторів для цього просто немає.
Загалом, у наявності парадокс. З одного боку, зарплати в Україні мізерні, і з цим ніхто не сперечається. З іншого – навіть їх (зрозуміло, виходячи з вітчизняних економічних реалій) ми не заробили, так що нам як і раніше доводиться сподіватися на щедрість держави.
В ТЕМУ
Працюємо понаднормово, не сподіваючись на заохочення
Дві третини українців щотижня залишаються на службі понаднормово, і лише 4% стверджують, що ніколи не працювали понад норму. Такі результати показало дослідження, проведене порталом rabota.ua.
При цьому в 67% випадків понаднормова робота ніколи не оплачується! Втім, українці часто і не чекають ніяких додаткових матеріальних благ. “В яких ситуаціях ви готові працювати без компенсації в надурочний час?” – Запитав портал у наших співгромадян і ось які відповіді отримав:
- Якщо щось недороблено в робочий час з моєї вини – 52%
- У разі форс-мажору – 52%
- Якщо це необхідно для досягнення мети – 51%
- Якщо просять колеги або начальник – 25%
- Якщо наполягає начальство – 14%
- На знак солідарності з колективом – 12%
- Для імітації бурхливої діяльності – 5%
Топ-7 галузей з найвищими зарплатами, грн./місяць*
Авіаційний транспорт – 10 538
Фінансова та страхова діяльність – 6 456
Інформація та телекомунікації – 4 640
Професійна, наукова і технічна діяльність – 4 582
Транспорт, складське господарство – 4 182
Держуправління та соціальне страхування – 4048
Промисловість – 3895
- Дані Держкомстату України за липень 2013 року.
А ЯК У НИХ
У Росії інфляція нижче
У наших сусідів ціни після кризи зросли на 28%. Причому продуктова інфляція склала 37%, а номінальні зарплати зросли на 76%. Так що тенденції схожі, розбіжності лише в цифрах, та й то вельми невеликі.
При цьому, як показало дослідження міжнародної консалтингової компанії Hay Group, розрив у зарплатах начальників і підлеглих досяг у Росії небаченого рівня -12,5 рази! Для порівняння: у США та ЄС шеф отримує в середньому лише в 3,5 рази більше, ніж його працівник.
У нас подібне дослідження не проводилося, проте можна бути впевненим, що результати були б аналогічними. Причина криється в загальній звичці не нарощувати прибуток компанії, а класти доходи собі в кишеню. Мовляв, раптом завтра фірму закриють, так хоч сьогодні поживу як людина.
Наталія Мічковська
За матеріалами: Комсомольска правда в Україні
Поділитися новиною
