1936
Японські компанії масово тікають з Китаю - в сусідні країни Азії
— Світ
Японські компанії знижують інвестиції в Китай і виводять звідти свої виробничі потужності в сусідні країни Азії. Головними причинами цього тренда стало затяжне загострення двосторонніх політичних відносин та подорожчання китайської робочої сили. Основну увагу японського бізнесу тепер переключено на Індонезію, Філіппіни, М’янму і В’єтнам.
Японські інвестиції в країни Південно-Східної Азії в першій половині цього року збільшилися на 55%, до $ 10,29 млрд. Зокрема, зростання вкладень в Філіппіни склало 80%, В’єтнам – 34%, Індонезію – 19%. У той же час приплив японського капіталу в Китай впав на 31%, до $ 4,93 млрд, свідчать дані Організації сприяння розвитку зовнішньої торгівлі Японії.
У 90-і роки на тлі інвестиційного буму багато японських компаній перенесли свої виробничі потужності до Китаю. Офіційний Пекін заохочував таку практику, яка забезпечувала появу сотень тисяч робочих місць і нових технологій. Однак на вигідні двосторонні економічні відносини в останні роки все більше стали впливати політичні чвари. У серпні 2012 року між КНР і Японією розпочався новий виток протистояння навколо спірних островів Сенкаку (кит. Дяоюйдао). По Китаю прокотилася хвиля антияпонських виступів, в пресі розгорнулася кампанія із закликами бойкотувати товари з сусідньої країни. У результаті багато японських компаній були змушені на якийсь час зупинити виробництво на своїх заводах у КНР. Тільки автомобільні концерни, включаючи Toyota, Honda, Nissan, зазнали збитків у $ 250 млн. Ситуація досі нестабільна: за перші шість місяців цього року падіння виробництва в Китаї у Honda склало 3,7%, у Toyota – 10,4%.
Посилення антияпонських настроїв вже відштовхнуло багатьох потенційних інвесторів. Так, компанія Showa, що поставляє комплектуючі для Toyota і Nintendo, вирішила відкрити свій перший завод за кордоном в Таїланді, а не Китаї. “До останнього я запитував себе, чи не буде Китай кращим вибором, оскільки є більш великим ринком і у наших клієнтів набагато більше заводів саме там. Проте врешті-решт я вирішив, що треба йти туди, де люди люблять тебе, а не ненавидять”, – пояснив The Wall Street Journal президент компанії Казумаса Хірано.
Для виведення підприємств із Китаю останнім часом з’явилася і чисто економічна причина – подорожчання робочої сили. Згідно з підрахунками ConvergEx, мінімальна зарплата в Китаї зросла до 80 американських центів на годину, у той час як, наприклад, на Філіппінах цей показник становить 61 цент. Найбільш швидкими темпами ростуть заробітки китайських робітників у розвинених приморських провінціях, де зосереджена левова частка іноземних виробництв. У цих регіонах мінімальна годинна плата наблизилася до 1 дол, за даними китайського порталу China Briefing.
Саме високі витрати на фонд оплати праці змусили японського виробника кімоно Tokyoin покинути КНР, хоча ще шість років тому тут розташовувалися всі його підприємства. У 2009 році компанія відкрила свій завод в Індонезії, а в минулому році – у В’єтнамі. Зараз у Китаї виробляється всього 10% товарів Tokyoin, але зі швидким відкриттям підприємства в М’янмі ця частка ще зменшиться.
“У багатьох компаній вже є заводи в Китаї, однак ті, хто збирається будувати нові фабрики, тепер кажуть, що віддають перевагу іншим країнам, наприклад В’єтнам, щоб диверсифікувати ризики”, – зазначила економіст Організації сприяння розвитку зовнішньої торгівлі Японії Акіра Кажіта. Японські компанії все більше приваблює зростаючий ринок країн Південно-Східної Азії (населення регіону становить 600 млн чоловік), де неухильно збільшується частка середнього класу. Такої стратегії вже стали дотримуватися японські автомобільні гіганти. У серпні Honda почала будівництво нового заводу в Таїланді, який збільшить її потужності на 50%, а Toyota в липні оголосила про інвестування $ 230 млн у підприємство в Індонезії.
За матеріалами: РБК daily
Поділитися новиною
