4128
Як позначиться введення податку з обороту на бізнесі
Торік підприємство «Торговий дім «Сумський» з виручкою 36,4 млн гривень заплатило до бюджету 420 000 гривень у вигляді ПДВ. Якщо реалізувати ідею міністра доходів і зборів Олександра Клименка і ввести в Україні двохвідсотковий податок з обороту (одночасно знизивши ПДВ до 9%), обсяг податків, які заплатив би «Сумський», виріс би вдвічі – ще на 498 000 гривень.
Через таке зростання відрахувань до бюджету податок з обороту буде шкідливий для економіки, вважають представники бізнесу. Деякі економісти впевнені у зворотному. Група вчених з Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), Інституту фінансового права, Інституту стратегічних досліджень та Спілки податкових консультантів представили Федерації роботодавців України своє дослідження – про те, що чекає український бізнес, якщо все ж впровадити в життя ідею податкової реформи Клименко. «Коли Міндоходів запропонувало реформу, воно не надало свої розрахунки ефекту від її впровадження, а бізнес не провів їх зі свого боку. Ми вирішили вивчити це питання самостійно», – пояснює один з авторів дослідження, президент «Союзу податкових консультантів України» Леонід Рубаненко.
У своєму дослідженні економісти намагалися відповісти на ряд питань.
1. Яким галузям податок з обороту та знижений ПДВ піде на шкоду, для яких не змінить ситуацію радикально, а яким принесе вигоду – не на словах, а згідно із реальними підрахунками?
2. Як повинна виглядати податкова реформа, щоб принести найменшу шкоду економіці?
3. Як вона позначиться на надходженнях державних і місцевих бюджетів, і чим можна компенсувати недобір?
Кому реформа піде на користь
Перше питання викликає найбільші побоювання. Через особливості податку з обороту при його стягненні з бізнесу буде спостерігатися каскадний ефект – тобто чим більше ланок на шляху товару від першого виробника до кінцевого покупця, тим більшими будуть податки, вважають економісти Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій, Рікардо Джуччі і Роберт Кірхнер. Це ніяк не сприяє вузькопрофільним виробництвам, додає Тетяна Єфименко, голова Академії фінансового управління при Мінфіні.
Група експертів на чолі з МЦПД вирішила перевірити цю тезу на реально працюючих підприємствах: взяли базу Держстату, фінансові результати конкретних підприємств і прорахували зміну податкового навантаження для них в результаті впровадження комплексної податкової реформи. «Ці розрахунки досить репрезентативні, оскільки в їх підготовці брали участь як представники українських think tanks, так і державних науково-дослідних інститутів», – підкреслює глава секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський.
До чого прийшли? «За нашими підрахунками, у разі введення подвійного ПДВ (9% + 2%) податковий тиск збільшиться для тих бізнесів, частка доданої вартості в яких менше 19,8%», – говорить Рубаненко. Таких галузей – не більше десяти, стверджує звіт: хімічна промисловість та нафтопереробка, металургія, будівництво, торгівля, фінансовий сектор, операції з нерухомим майном і торгівля. «Причому мова – не про оптових продавців, і не про «нормальний» роздріб, а лише про тих, хто займається посередництвом у чистому вигляді, не маючи ні складу, ні штату, ні розвиненої мережі торгових представництв», – додає Рубаненко.
Для решти реформа піде в плюс, а не в мінус: податковий тиск на них навіть знизиться. Хоча інший автор звіту, директор МЦПД Володимир Панченко обмовляється: дослідження лише виставлено на обговорення з бізнесом, і його результати ще можуть коригуватися надалі.
Правда, саме цей десяток галузей мають найбільшу вагу в економіці. У результаті підрахунку ефекту реформи для майже 700 напрямків діяльності виявилося, що середній показник доданої вартості у них становить 16,39%, зазначає Рубаненко. А значить, і в середньому по економіці податкове навантаження на бізнес буде рости, говориться в звіті. Щоб нівелювати цей ефект, пропонується одночасно знижувати єдиний соціальний внесок для підприємств. Згідно з проектом закону, вже розробленим Міндоходів, він повинен зменшитися вдвічі – до 18%.
Побічні ефекти
Але і тоді у реформи все ж буде кілька проблемних наслідків.
По-перше, введення податку з обороту при зниженні ПДВ обернеться здешевленням імпорту. «Від видобувного виробництва до кінцевого споживача більшість матеріалів в Україні проходить 4-5 оборотів. Імпортні товари, що ввозяться в Україну, в основному це високотехнологічна продукція, і вона проходить на 2-3 обороти менше. А значить, і кумулятивний ефект для імпорту буде меншим», – йдеться у звіті. У цілому ціни на імпортні товари в результаті реформи знизяться на 7,5% – при тому, що ціна українських товарів, швидше за все, залишиться без змін або навіть зросте.
По-друге, держава не зможе повністю компенсувати втрати бюджетної системи у разі впровадження реформи в її нинішньому вигляді. Наприклад, навіть у разі детінізації відразу 25% зарплат втрати Пенсійного фонду від зниження ЄСВ до 18% досягнуть 54,4 млрд гривень. Перекривати цю нестачу доведеться за рахунок зовнішніх джерел – наприклад, позик МВФ (у розмірі $ 2,25 млрд), говориться у звіті.
Тому дослідники пропонують Міндоходів переглянути підходи і внести кілька правок у своє бачення реформування податкової сфери України.
1. Не вводити податок з обороту на експорт. Виняток зробити лише для експорту в низькоподаткові юрисдикції – для нього такий податок має становити 1%.
2. Доопрацювати умови реформи для кількох галузей – хімічної, легкої промисловості та інших потенційних потерпілих, в яких рівень доданої вартості в Україні нижче необхідного в 19,8% порогу, вважає Рубаненко.
3. Не так значно знизити ставку ЄСВ, як це пропонують в міністерстві Клименко. «Ми вважаємо, що оптимальним на першому етапі було б зниження ЄСВ не вдвічі, а лише на 7-8 процентних пунктів – тобто в середньому до 29%», – говорить Панченко. У такому випадку ефект для бізнесу буде відчутним, а втрати бюджету не будуть непоправними.
4. Ввести кілька додаткових компенсаторів для виробників. Наприклад, для вирівнювання цін на українські та імпортні товари ввести податок на купівлю валюти юрособами. «Це збільшить витрати імпортерів, а ті включать їх у вартість завезеної продукції», – пояснює Рубаненко. Крім того, експерти пропонують підвищити ставки фіксованого сільгоспподатку, на видобуток залізної руди, і ввести багатостраждальний акциз на пиво.
5. Викласти всі зміни в податковій сфері в одному проекті закону, а не в різних, як відбувається зараз, адже це створює ризики, що одні її елементи будуть прийняті раніше, а інші – значно пізніше, підкреслює Панченко.
6. У разі детінізації заробітних плат і зростання надходжень ЄСВ надалі знизити податок з обороту з 2% до 1,5%.
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
