2285
Росія розпалює війну з мігрантами - Foreign Policy
— Світ
Путінський уряд усвідомлює важливість імміграції. Однак тепер «маятник режиму» хитнувся в інший бік: шукається спосіб примирити потреба в економічному зростанні з політичною вигодою розпалювання неприязні до іноземців в суспільстві.
Спочатку Кремль взявся переслідувати геїв, а тепер – «чорних», стверджує Foreign Policy, випереджаючи статтю аспірантки Оксфордського університету Ганни Алексєєвої.
Нещодавно Обама запросив для зустрічі активістів російської ЛГБТ-спільноти, нагадує Алексєєва. Однак, на думку автора, інша кампанія масової дискримінації не потрапила в програму зустрічі Обами з активістами. «Ця кампанія спрямована проти іноземних громадян, які перебувають в Росії нелегально», – пише Алексєєва. В останні тижні затримані тисячі іммігрантів, це елемент більш широких зусиль з «викорчовування», як формулює автор, нелегалів.
Автор наводить цифри: за кількістю іммігрантів (близько 11 млн) Росія на другому місці після США. Приплив робітників-мігрантів підсилює побоювання, що етнічні росіяни опиняться в меншості у власній країні. «Ці побоювання підігріваються чиновниками та ЗМІ, які часто зображують іммігрантів як беззаконну загрозу здоров’ю та безпеці населення», – пише автор.
На цьому тлі мер Собянін почав «відверту програму етнічного профілювання», йдеться в статті. Поліція перевіряє документи у «небілих осіб» (формулювання Алексєєвої). Ті, хто не зміг пред’явити документи на першу вимогу, були затримані і тепер чекають депортації.
Алексєєва зауважує: «Іронія в тому, що поточні рейди не мають ніякого зв’язку з першим інцидентом, який став поштовхом до них» (вона нагадує про напад дагестанців на поліцейського 27 липня). Але в контексті «слов’янського націоналізму», як вважає автор, росіяни схильні об’єднувати дагестанців і чеченців, хоча ті формально не є іммігрантами, в одну категорію з громадянами Таджикистану, Узбекистану та Киргизії. Ворожість загострюється зважаючи на демографічний спад серед слов’янських народів Росії.
«Гучні випадки насильства з боку «чорних» – як іноді презирливо називають уродженців Північного Кавказу та іммігрантів – проникли в суспільну свідомість і підігріли гнів, спрямований проти іммігрантів», – пише автор, нагадуючи про інцидент у Кондопозі у 2006 році.
Паралельно в Росії розквітли рухи неонацистів і радикальних націоналістів, зауважує автор. Напади на представників «небілих» меншин стали звичайним явищем і часто залишаються безкарними. Судячи з даних про смертність, «в 2011 році бути таджицьким іммігрантом в Росії було настільки ж небезпечно, як афроамериканцем на півдні США в 1930 році», – йдеться в статті.
Мігранти живуть в поганих умовах (на думку автора, це пояснюється «частими відмовами здавати квартири робочим-мігрантам»). Образи і залякування – звичайне явище, «ponayekhali tut» – звичайний вираз, продовжує автор. Іноді, наприклад у день народження Гітлера, образи можуть переростати у відкрите насильство.
«Незважаючи на його націоналістичну риторику, уряд зіткнеться з кількома великими перешкодами при реальному здійсненні своїх погроз у довгостроковій перспективі», – пише автор. Робоча сила в дефіциті через демографічну кризу.
Оскільки попит на робочу силу високий, заходи уряду з обмеження припливу мігрантів мало що дають. Багато знаходять лазівки в законах або просто трудяться нелегально.
«Поки чиновники лають нелегальних іммігрантів і говорять про масову депортацію, багато людей в коридорах влади годуються на чорному ринку, створеному нелегальними іммігрантами», – пише автор, пояснюючи, що мережа посередників постачає іммігрантів «незаконними дозволами за завищеними цінами». За словами директора ФМС Ромодановського, посередники створили тіньову економіку з оборотом майже в 1 млрд доларів. «Як і всяка прибуткова індустрія в Росії, цей тіньовий ринок неминуче має зв’язки з урядом», – стверджує автор.
Путін часто говорить про необхідність вжити заходів до нелегальних посередників. Але автор вважає: якщо судити з недавньої антикорупційної кампанії, «найбільше, що станеться, – низка чисто символічних і вузькоспрямованих атак». Так, у Москві в недавній період заарештовано 6 нелегальних посередників («досить, щоб акцентувати питання, не розгойдуючи човен надто сильно», – коментує автор).
Однак, щоб довести своє повернення до лав наддержав і втриматися в числі країн БРІК, Росії потрібне швидке економічне зростання. На думку автора, уряд усвідомлює важливість імміграції: тому порукою стратегія, затверджена Путіним у червні.
Однак тепер «маятник режиму» хитнувся в інший бік, зауважує автор: «шукається спосіб примирити потребу в економічному зростанні з політичною вигодою розпалювання неприязні до іноземців в суспільстві».
Однією з причин жорстокого поводження з іммігрантами автор вважає віру в винятковість Росії – «переконання, що російська мораль унікальна і, отже, бездоганна». За словами автора, ця ідея виникла в Київській Русі, пропагувалася Православною церквою і широко виявлялася у твердженнях комуністів ХХ століття. Сучасним прикладом автор вважає висловлювання спортсменки Олени Ісінбаєвої «на захист нових гомофобських законів Росії» (формулювання Алексєєвої).
Західні критики відповіли закликами бойкотувати Олімпіаду в Сочі. Автор зауважує: «За іронією долі, ця Олімпіада, як і всі недавні будівельні мега-проекти в Росії, готується на спинах робітників-мігрантів, багатьох з яких роботодавці експлуатують».
За матеріалами: Inopressa
Поділитися новиною
