Торговельні центри та ресторани змусять платити за використання музики — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Торговельні центри та ресторани змусять платити за використання музики

Особисті фінанси
1209
Ресторани, маркети і торгові центри хочуть змусити платити за використання музики. Ліга авторських і суміжних прав подала позови до суду на ряд популярних закладів. За відмову заплатити їм загрожує штраф у 23 тис. грн за одну пісню, а в цілому може набігти і 100 тис.
У лізі також вважають, що брати гроші треба було б також з маршрутників і таксистів. У магазинах і ресторанах кажуть: платити готові, але тільки тоді, коли їм скажуть, куди йдуть гроші.
За законом, за прокручування диска з піснями заклад повинен відраховувати гроші правовласнику. Права на музику в Україні має близько десяти компаній, в Росії – п’ять-шість. За словами начальника юридичного відділу ліги Олександра Нікина, з ресторанів беруть 20 грн за посадочне місце на місяць, з маркетів – від 100 до 300 грн на місяць. Якщо заклади не погоджуються, то через суд штраф може скласти 23 тис. грн лише за одну пісню. Але, як правило, після суду заклади йдуть на мирову. «Ми приходимо з відеокамерами і знімаємо відео, де чутно, яка музика звучить в ресторані або магазині. Потім це надаємо як доказ. Наприклад, мережа «Ашан» взагалі не включає у себе музику – у них така практика. У багатьох «МакДональдсах» теж музики немає після наших претензій. А мережі «Челентано», «Кофе Хауз», «Арома», «Муракамі», «Кофе Тайм» давно платять», – каже Нікін.
У ресторанах не в захваті від ситуації, що склалася. «Наприклад, одна мережа піцерій, втомившись боротися з лігою, запустила у себе замість музики звуки природи. Що можна взяти з квакання жаб і співу птахів? Також за музику, якій більше 50 років, і народну музику платити не потрібно (як і за трансляцію радіо. – Авт.). Звичайно, ресторани на це піти не можуть, і змушені платити. Хоча ніхто ще не довів, куди йдуть ці гроші і чи доходять вони до тих виконавців. Думаю, що поки ця організація не отримувала гідної відсічі від рестораторів», – каже керівник Асоціації рестораторів України Ольга Насонова. У супермаркетах такої ж думки: «Головне, що ми не отримуємо чіткої відповіді на питання: куди йдуть наші гроші», – говорить керівник Української торговельної асоціації Ігор Кишко.
У лізі запевняють, що все перераховують правовласникам і готові надати звіт. Але, наприклад, відомий продюсер і власник однієї з таких компаній Юрій Фальоса каже, що отримують вони копійки. «Ми боремося за ці гроші. Звичайно, це наш хліб, і ті, хто використовують пісні, повинні за них платити», – каже музикант.
У лізі вважають, що платити повинні були б і маршрутники з таксистами за те, що крутять диски пасажирам, але кажуть: поки на них тиснути не будуть. «Ми беремо гроші з тих, хто використовує музику для комерції. Головні тут ресторани та нічні клуби. У ТРЦ і супермаркетах, за даними досліджень, без музики покупці будуть витрачати на покупки на 10% часу менше. А в таксі і маршрутках ви поїдете і так», – каже Нікін. Правда, в Росії, беруть податок на музику навіть з вокзалів та поїздів. «В Україні з держструктур гроші за музику беруть в окремих випадках. Наприклад, з готелю «Козацький». А судитися із залізницею навряд чи будемо», – кажуть у лізі.
За матеріалами:
Вісті
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас