6442
Українці перекваліфікуються в «липових» програмістів?
— Особисті фінанси
Нові податкові пільги для програмістів містять лазівку, якою можуть скористатися підприємці, далекі від ринку високих технологій
У Верховній Раді лежить законопроект № 2063 від 21 січня 2013 р., який передбачає радикальне зниження податку на дохід програмістів. Його автори – народні депутати Валерій Омельченко, Віктор Янукович, Сергій Гриневецький та Сергій Гордієнко.
На перший погляд, документ створений з найкращими намірами і враховує роботу над помилками попередніх «покращень» у цій сфері. Причому, це далеко не перша спроба влади створити умови сприяння для численної армії вітчизняних програмістів. Але найчастіше такі спроби виходять ринку боком.
Так, на початку цього року набрав чинності закон № 5091-VІ, який на 10 років знизив для софтверних розробників ставку податку на прибуток до 5% і скасував ПДВ. Втім, українська галузь високих технологій залишилася незадоволена проведеною реформою. Програмісти продовжують стверджувати, що основний податковий тягар лягає не на їхній прибуток, а саме на фонд оплати праці. І вони очікують, що прийняття законопроекту № 2063 вирішить їхню головну проблему.
Серед іншого законопроект № 2063 пропонує ввести до Податкового кодексу України (ПК) положення, відповідно з яким заробітна плата працівників суб’єкта індустрії програмної продукції оподатковуються за ставкою 5% податку на доходи фізичних осіб. «Таким чином, суб’єкт індустрії ПЗ за кожного працівника… незалежно від розміру нарахованої заробітної плати буде платити до бюджету податок на доходи фізичних осіб не менше 344,1 грн. (в умовах 2013 року)», – пояснюють у прес-службі Міністерства доходів і зборів.
Один з авторів законопроекту про податкові пільги для розробників ПЗ (№ 2063) нардеп Віктор Янукович розраховує, що довгоочікуваний в софтверній індустрії нормативно-правовий акт буде виставлений на голосування на третій сесії Верховної Ради, яка триватиме з 3 вересня 2013 по 17 січня 2014. Про це Віктор Янукович повідомив у коментарі «proIT»: «Зараз законопроект знаходиться на розгляді в комітетах Верховної Ради. Голосування, сподіваюся, відбудеться на найближчій сесії».
Зараз, за словами авторів законопроекту, надмірні існуючі навантаження на фонд оплати праці для галузі ПЗ змушує шукати схеми «оптимізації» оподаткування, зокрема, шляхом залучення суб’єктів малого підприємництва. На думку Міністерства доходів і зборів, зниження податкового навантаження буде сприяти відмові IT-компаніями від використання «сірих» схем, що дозволить їм створювати легальні штатні робочі місця: «Галузь матиме можливості виконувати масштабні міжнародні проекти під ключ, а не працювати на підряді у світових грандів програмного забезпечення. Легальне ведення IT-бізнесу сприятиме збільшенню інвестицій в галузь і її розвитку», – стверджують у прес-службі міністерства.
Самі софтверні розробники не заперечують статус-кво, що склалося. Враховуючи, що близько 80% їхніх витрат припадає на оплату праці, багато компаній діють за «сірою» схемою, оформляючи своїх програмістів як суб’єктів підприємницької діяльності (СПД).
Втім, на практиці виявилося, що для деяких великих компаній, тісно пов’язаних з розробкою, впровадженням і супроводом ПЗ, тема податкових пільг малоцікава. Такі компанії, як «Інком», «БМС Консалтинг» та IT-Solutions, відмовилися давати коментарі з цього приводу.
Примітно, що самі програмісти, що працюють як СПД, до законопроекту № 2063 ставляться в кращому випадку без ентузіазму. Антон Парамонов, засновник Асоціації підтримки та розвитку програмування в Донецькій області, каже, що програмісти передусім цікавляться проектом, над яким доведеться працювати, а затим – розміром зарплати і тільки потім запитують про тип працевлаштування. «Такі соціальні речі, як оплачувана відпустка, лікарняний і т.п. юридично в компаніях не закріплені, але вони діють на підставі усних домовленостей. Якщо компанія нормальна, вона всі ці умови виконує. А те, які податки будуть платити з їхньої зарплати, програмістів мало цікавлять. Питання пенсії їх зараз мало хвилюють», – говорить Антон Парамонов.
Але є й інший «табір» програмістів «СПДшників», які не сприймають перспективу ліквідації СПД переходу в «білий» штат роботодавця. «У деяких софтверних компаніях керівник проекту отримує на своє СПД весь зарплатний фонд своїх підлеглих. А, враховуючи рівень зарплат наших програмістів, мова йде про сотні тисяч гривень на місяць на одного керівника. Зрозуміло, що багато «СПДшників» вміло користуються цим, затримуючи зарплату і прокручуючи гроші на депозитах або у власному «побічну» бізнесі. Банки та посольства теж прихильно реагують на такі суми руху по рахунку. Зрозуміло, що вигоди від переходу в штат для таких «СПДшників» дуже ефемерні, і вони будуть всіма силами опиратися», – пояснює ситуацію джерело proIT в компанії Luxoft.
Крім цього, існує ризик, що, крім компаній-розробників ПЗ, податкові пільги залучать нечистих на руку підприємців з абсолютно інших галузей економіки. У тексті «Особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» Податкового Кодексу України міститься до болю знайома «лазівка» – якщо компанія займається «консультуванням з питань інформатизації» і ця діяльність дає їй 70% доходу, вона має право отримати податкові пільги.
Як відомо, саме під «консультаційні послуги» в нашій країні традиційно маскують всілякі «відкати» і «розпили», оскільки перевірити, хто, кого, як і в чому «консультував», практично неможливо. «Консультації – це просто чудово! Припустимо, у мене є власний невеликий «свічковий заводик». Я перейменовую всі посади в «консультантів з написання ПЗ» і подаю документи на пільгове оподаткування. А за фактом весь персонал продовжує виконувати свої старі обов’язки. Ви скажете – це неможливо? Можливо все! Пару років тому «бацька» Лукашенко заборонив в Білорусі приватних охоронців. На наступний день всі охоронці вийшли на роботу з бейджиками «менеджер зі зв’язків громадськістю»! Те ж саме буде і у нас після прийняття цього закону. Я впевнений, ті, хто вміє рахувати гроші, вже зараз прораховують бізнес-плани нових «програмерських» контор», – ділиться думкою скептик з компанії Luxoft.
Як свідчать учасники ринку, закон 5091-VI, що діє з 1 січня 2013 р., не чинив практично ніякого позитивного впливу на ринок високих технологій. Після низки правок він перетворився на закон, який розробники ПЗ намагаються обходити десятою дорогою. Залишається тільки сподіватися, що задуманий з благими намірами законопроект № 2063 не спіткає подібна доля.
За матеріалами: proIT.com.ua
Поділитися новиною
