2830
Мобільність: двигун кар'єри з вадою
— Особисті фінанси
Мобільність – ознака нашого часу і одна з ключових вимог роботодавців до сучасних фахівців. Але в цьому понятті криються як шанси, так і небезпека.
Сьогодні не тільки в Німеччині компанії віддають перевагу фахівцям, котрі виявляють гнучкість у виконанні завдань, готовність до частих відряджень і навіть зміни місця проживання через роботу. Але ця вимога, яка в першу чергу зачіпає молоде покоління співробітників, пов’язана як з шансами кар’єрного зростання, так і шкодою для здоров’я.
Валізний настрій
Як показало репрезентативне опитування, проведене Інститутом соціальних досліджень YouGov на замовлення німецького інформаційного агентства dpa, 48 відсотків жителів Німеччини, тобто майже кожен другий готовий упакувати свої речі і відправиться на інший кінець країни заради вигідної посади. А приблизно чотири людини з десяти без довгих роздумів поїхали б навіть за кордон у разі привабливої пропозиції.
За даними дослідників, відмінності в думках в основному залежать від віку. Найбільш мобільними виявилися, звичайно ж, молоді люди. “Коли людина молода, вона повиненна бути готова докласти зусилля, щоб знайти хорошу роботу”, – пояснює голова дослідницького інституту YouGov Хольгер Гайслер (Holger Geissler) журналістам dpa.
І молоді люди це розуміють: серед опитаних у віковій категорії від 18 до 24 років три чверті згодні на переїзд. А серед людей у віці від 45 до 54 років – тільки 44 відсотки.
Цікаво, що чоловіки частіше готові проявити гнучкість. З них 57 відсотків згодні переїхати жити в інше місце, якщо там робота буде краще. І лише 39 відсотків опитаних жінок пішли б на цю міру.
Кар’єра чи здоров’я?
Сьогодні мобільність – невід’ємна частина трудових буднів для багатьох фахівців. “Люди стають все більш мобільними, – каже Енцо Вебер (Enzo Weber), вчений з нюрнберзького Інституту дослідження ринку праці. (Nürnberger Institut für Arbeitsmarktforschung). – Щоб переконатися в цьому, варто лише поглянути на переповнені потяги! Мобільність – не тільки вимога роботодавців, а й прагнення самих співробітників”. Така ціна збереження балансу між кар’єрою і сім’єю.
Але щоденне подолання великих відстаней, постійне відчуття перебування в дорозі можуть відбитися на здоров’ї. Проаналізувавши дані за 2012 рік, німецькі лікарняні каси АОК і Techniker Krankenkasse дійшли висновку, що тривалість шляху від дому до роботи прямо пропорційна числу пропущених по хворобі днів. У того, хто довгий час добирається до місця роботи, ризик психічних розладів на 20 відсотків вище.
А чи є вибір?
Соціолог Герлінда Фогль (Gerlinde Vogl), один з кураторів дослідницького проекту “Мобільність і робота”, стверджує, що майже 45 відсотків працюючих німців відносяться до категорії так званих “маятників” (Berufspendler). Число тих, хто щодня долає більше 50 кілометрів заради роботи, починаючи з 90-х років минулого сторіччя постійно зростає. На поїздку в одну сторону вони витрачають у середньому по 74 хвилини, і так п’ять днів на тиждень.
“Маятниками” стають представники все більшого числа професій і посад, – підкреслює соціолог з Фонду імені Ханса Беклера (Hans-Böckler-Stiftung), близького до німецьких профспілок. – Сьогодні, наприклад, нікого не здивує, якщо бухгалтер відправляється за кородон, щоб пояснити співробітникам дочірньої компанії, як працює нова комп’ютерна програма”.
За словами дослідника, раніше відрядження було інструментом заохочення, за нею нерідко слідувало підвищення по службі. Сьогодні ж ділові поїздки стали нормою. А хто не готовий постійно бувати в роз’їздах, повинен мати серйозну причину для відмови. “Не випадково у трудових договорах сьогодні нерідко навіть не вказується постійне місце роботи”, – зазначає Герлінда Фогль.
Вона критикує таку політику роботодавців, що не дозволяє вибирати, хоче людина залишатися мобільною чи ні. “Наприклад, інженер на початку своєї кар’єри їздить у відрядження, набирається досвіду, підвищує свою кваліфікацію. Коли він обзавівся сім’єю і не хоче більше далеко і надовго їхати, він міг би працювати на місці: навчати нових співробітників, передавати свій досвід. Але роботодавець не дозволяє. І інженеру не залишається нічого іншого, як шукати інше місце роботи. Виходить, що втрачають від цього і молоді співробітники, і компанії”, – коментує соціолог.
Юлія Руденко
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
