2107
Тенета сплелися за спиною у киян
— Казна та Політика
Найбільші торговельні мережі України звинувачені у змові щодо встановлення надмірно високих цін на продовольчі товари. Оскільки члени «картелю» контролюють близько 80% продуктового рітейлу країни, репресії можуть бути жорсткими. Або, як нерідко трапляється на Україні, пошумлять, та й забудуть.
Антимонопольний комітет України провів розслідування на ринку продуктового рітейлу. Результати невтішні: найбільші торговельні мережі за попередньою змовою завищували ціни на продукти, вимагали від постачальників великої відстрочки платежів за товар, нав’язували партнерам непотрібні їм послуги. Але поки українці сподіваються на те, що порушників покарають, юристи попереджають: довести провину рітейлерів буде дуже непросто.
Під підозру АМКУ потрапили відразу 18 мереж. Влада стверджує, що картель завищував ціни на продовольчі товари в 2010-2011 роках. Розгляд почався ще у травні минулого року, і ось зараз у відомства нібито є докази завищення цін великими роздрібними компаніями, серед яких «Сільпо», «Фора», «АТБ-маркет», Auchan, «Фуршет», Metro C&C та інші. Всі разом вони контролюють близько 80% роздрібного ринку Києва.
Докладних офіційних коментарів АМКУ у цій справі не дає. З повідомлення газети «Комерсант-Україна» відомо лише, що комітет звинувачує рітейлерів в тому, що ті правила, які вони спільно придумали і яких негласно дотримуються, призвели до зростання роздрібних цін і утискають права постачальників товарів.
У повідомленні відомства йдеться, що, згідно з даними Держстату, протягом 2010-2011 років індекс споживчих цін виріс лише на 13,5%. У той же час в роздрібних мережах Києва ціни в той період зросли на 22-38%. Вартість деяких продуктів і зовсім різко підскочила тоді на 50-70%.
Чому це сталося? У АМКУ пояснення просте: рітейлери нав’язували постачальникам оплату додаткових послуг (реклама, бонуси, проведення соціальних акцій), ті погоджувалися з їх умовами, але збільшували на 5-10% вартість свого товару. Всіх все влаштовувало. Крім того, мережі домовлялися між собою про те, що будуть синхронно піднімати ціни на одні й ті ж ключові продовольчі товари.
Були також питання щодо відстрочки платежів при оплаті продукції: деколи вона могла досягати 120 днів. Фактично постачальники без всяких відсотків кредитували своїх партнерів, даючи їм можливість «прокручувати» свої гроші.
Самі рітейлери, зрозуміло, звинувачення на свою адресу заперечують. «Ми не перевищували торгові націнки. Всі зміни цін, які мали місце бути, були пов’язані із зміною закупівельних цін у постачальників», – кажуть у прес-службі компанії АТБ. Приблизно такі ж коментарі дають і інші фігуранти документа АМКУ. Не хочуть сваритися з партнерами і все заперечують і самі постачальники. Офіційно вони заявляють про те, що ніколи не стикалися з проблемами, про які говорять чиновники.
Хоча в неофіційних бесідах той факт, що мережі іноді домовляються один з одним про «особливі умови торгівлі» на якийсь час, визнають практично всі менеджери. Змова взагалі розхожа стратегія розвитку на українському роздрібному ринку. На один тільки маркетинг постачальникам харчових продуктів доводиться викладати сотні тисяч доларів на рік. Плюс постачальникам доводиться регулярно «підгодовувати» товарознавців і закупівельників великих магазинів: гроші йдуть і на право розміщення свого товару на «хороших» полицях, і на те, щоб весь асортимент фірми був на прилавку, і на те, щоб в окремо взятих конкретних магазинах не було продуктів конкурентів.
Українське законодавство передбачає покарання за картельну змову у вигляді штрафу. Він може становити до 10% від річної виручки торгової мережі.
Юристи, втім, кажуть, що АМКУ у розкритті цієї справи і доказі провини рітейлерів доведеться дуже сильно попотіти. Справа в тому, що прямих доказів існування змов, копій документів про це у регулятора немає.
А звинувачувати за підозрою у змові можна кого завгодно: хоч перукарні, у яких в однакових районах практично однакові ціни на послуги, попереджають експерти.
Не виключено, що в цьому питанні є і тонкий політичний розрахунок. Імідж правлячої Партії регіонів у зв’язку з останніми соціальними скандалами на Україну серйозно постраждав, і, щоб його відновити за кілька місяців до виборів мера Києва, в хід можуть піти будь-які засоби. Скарги на дорогі продукти харчування – одні з найпоширеніших в українській столиці. Тому в якості популістського підживлення електорату торгові мережі дійсно можуть визнати винними в суді. Акурат під вибори.
У червні цього року, до речі, прецедент уже був. Антимонопольний комітет оштрафував асоціацію «Меблідеревпром» та її чотирнадцять учасників на 419 млн гривень (близько $ 52 млн) за «антиконкурентні узгоджені дії». А в січні комітет зумів домогтися зниження цін на паливо від великих мереж АЗС.
Тоді АМКУ звинуватив нафтотрейдерів у завищенні цін на нафтопродукти за рахунок надмірних торгових надбавок.
Максим Швейц
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
