5416
Все буде ПДВ?
— Світ
Трансформація системи оподаткування може серйозно зачепити легендарний ПДВ. Міністерство доходів пропонує радикально зменшити цей податок – до 9 відсотків – і доповнити його фактичним податком з обороту. А в “сіру зону” потрапляють пільги. Передбачається, що більша частина звичних послаблень залишиться в минулому.
Нам не страшний ПДВ?
Незважаючи на літнє політичне затишшя, український уряд продовжує демонструвати законодавчу працездатність. У другій половині липня в Міністерстві доходів і зборів вирішили обговорити з народом перспективи стягування ПДВ. І документ, що обіцяє загальне благоденство, справляє враження цікавого поєднання “пряників” і “батогів”.
Суперечки про переваги та недоліки непрямого оподаткування в Україні тривають десятиліттями. Прихильники податку на додану вартість люблять наводити численні приклади успішного ПДВ-існування в багатьох державах – причому в багатьох країнах тієї ж Європи ставки вище давньої української планки в 20 відсотків. Противники регулярно вимагають “Зробити з ПДВ що-небудь” – як варіант, скасувати зовсім або замінити податком з обороту. Щось середнє, як з’ясувалося, і планують зробити в Міндоходов – і ПДВ залишити, і свого роду податок з обороту ввести. І все це – в ім’я реформеного майбутнього.
У доданому до законопроекту обгрунтуванні, його “рейтингова” суть не приховується. Автори документа прямо визнають, що причиною інтересу до ПДВ-темb стала не тільки необхідність слідувати п’ятирічній програмі економічних реформ, а й бажання “підвищити показники України” в рейтингу Doing Business. “Затвердження зазначеного регуляторного акта дасть державі можливість підвищити міжнародні рейтинги України і позитивно вплине на оцінки ефективності податкової реформи платниками податків”, – сподіваються у міністерстві. І на перший погляд пропоновані новели виглядають досить привабливо.
Основна ініціатива, з якою 23 липня виступили в Міндоходів – серйозне зниження ставки ПДВ. На сьогодні вона становить 20 відсотків, а з 2014 року очікувалося зниження до порогу в 17 відсотків. А якщо нові поправки набудуть чинності, то ПДВ в Україні впаде до 9 відсотків. Але зниження податкових надходжень “батьки” проекту не чекають. Навпаки, в міністерстві вважають, що дохід бюджету збільшиться на 22 мільярди гривень. А досягти цього ефекту, ймовірно, збираються через покращення адміністрування, розширення бази оподаткування та запровадження додаткового збору.
У тому випадку, якщо ідеї Міндоходів схвалять у парламенті, з 1 січня 2014 року крім зниженого ПДВ його платникам належить узяти на себе зобов’язання платити свого роду податок з обороту, іменований в законопроекті “додатковою ставкою податку”. Очікується, що додаткова (вона ж – окрема) ставка складе 1-2 відсотки “від бази оподаткування”. Додаткові два відсотки будуть включатися в ціну на “загальних підставах”. А на один відсоток держава розраховує у разі застосування нульової ставки ПДВ. Правда, за винятком таких варіантів експорту, при яких другою стороною операції виступає нерезидент, зареєстрований в країнах, де податок на прибуток нижчий за український на п’ять і більше відсотків – у повній відповідності духу нещодавно прийнятого закону про трансфертне ціноутворення.
У решті ж законопроект обіцяє покращення і місцями спрощення адміністрування традиційно проблемного ПДВ. Серед основних цілей пояснювальна записка називає: спрощення форми та порядку заповнення податкової звітності; уніфікацію первинних документів бухгалтерського обліку з податкової накладної; зближення правил визначення доходів і витрат та правил нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ “шляхом скасування правила “першої події” та впровадження методу нарахувань”. Але навіть якщо “документальна” сторона справи спроститься, горезвісний податковий кредит запрацює, як передбачається, а до механізмів відшкодування ПДВ зникнуть всі питання, чи високо платники податків оцінять “ефективність податкової реформи”? Адже з урахуванням “додаткової ставки” безпосереднє зменшення ПДВ-виплат зажадає перевірки на практиці, а від пільг уряд вже хоче відмовлятися.
Для податку розрахуйся!
Принципове, здавалося б, зменшення ставки податку на додану вартість повинно було б торкнутися кожного українця, який виявляється мимовільним його платником. Але, по-перше, як згадувалося вище, принциповість зниження ще вимагає доказів. По-друге, серед головних цілей проекту вказувався і такий багатообіцяючий пункт як “скорочення переліку пільг, які припускають звільнення від обкладення податком на додану вартість”.
Список пільг запропонований документ і справді перелицьовує радикально. Автори законопроекту оперують поняттями нульової ставки, особливого режиму оподаткування та “не є об’єктом оподаткування”, але принципи їх використання істотно змінюються.
Як і раніше, “нульовий ПДВ” використовується переважно в окремих митних випадках – від реімпорту до “duty free”. З особливим режимом дещо складніше – якщо поправки набудуть чинності, головними сферами його застосування стануть видавнича справа та сільське господарство. Очікується, що ті, хто працюють в цих галузях отримають можливість не платити ПДВ відразу до бюджету, а “залишати в розпорядженні для відшкодування суми податку, нарахованої постачальнику на вартість товарів/послуг, за рахунок яких було сформовано податковий кредит”. При цьому 90 відсотків позитивної різниці, що утворюється (між зобов’язаннями та податковим кредитом) можуть використовуватися для власних потреб, але з організаційними застереженнями, а 10 відсотків – відійдуть державі. І це при тому, що раніше в міністерстві досить впевнено говорили про нульовий ПДВ для того ж сільського господарства.
Однак цікавіше за все справи йдуть з частково скасованими пільгами. На сьогодні, згідно 197 статті Податкового кодексу, від ПДВ звільнено безліч напрямків – від благодійності та діяльності соціальних служб до забезпечення роботи різних сфер, будь-то поставки золота для потреб НБУ або вилов риби зареєстрованими в Україні суднами. Але нова редакція закону може цей список серйозно скоротити.
Згідно оновленим планам Міністерства доходів до числа “пільговиків” потрапить не так вже багато операцій, крім майже стандартного “біляфінансового” пакету. Не повинні “в загальному” вважатися об’єктом оподаткування безкоштовні освітні послуги, що надаються державними та комунальними навчальними закладами – від виховання у садочках та занять у гуртках до підготовки аспірантів (раніше перелік цих послуг докладним чином уточнювався). Приблизно те ж саме стосується безкоштовних же медичних послуг. ПДВ не повинен нараховуватися на утримання в інтернатах дітей, інвалідів, людей похилого віку; соціальні послуги, що надаються бездомним; харчування дітей у навчальних закладах та пацієнтів у лікарнях. Позбавленим від податку теоретично має бути утримання ув’язнених – від харчування до “культурно-освітніх заходів”; реабілітаційних закладів, організацій “соціального” характеру. Як і раніше, абсолютно вільним від такого оподаткування хочуть залишити реєстрацію актів цивільного стану. Не планують стягувати ПДВ і на безкоштовну приватизацію або передачу майна у державну/комунальну власність (аж до конфіскату). Вільним від податку на додану вартість повинен бути “дипломатичний” імпорт – крім тих випадків, коли, наприклад, пільгово ввезену машину не захочуть продати на території України. Те саме – з міжнародною технічною допомогою і “гуманітаркою”, а також, наприклад, – з ввезенням палива для потреб учасників міжнародних військових навчань, як, втім, і з транзитним переміщенням пасажирів і товарів. В іншому – стан справ ризикує виявитися куди сумнішим.
З урахуванням вищенаведеного списку, майбутня “пільгова” картина в Україні вимальовується цікавим чином. Якщо поправки набудуть чинності в нинішньому вигляді, ПДВ-реалії одним махом накриють масу сфер, раніше від них вільних. Причому мова може зайти не тільки про те, що податком буде обкладатися, наприклад, ввезення енергозберігаючого обладнання або інші специфічні дії, на які поширювався режим особливого сприяння. У багатьох випадках радикальне скорочення пільг навряд чи порадує переважну більшість українців. Адже раніше в цей список входили і благодійна допомога (“безподаткові” можливості для якої залишаються – але в скороченому форматі), і проїзд у міському транспорті (крім таксі), і похоронні послуги різного роду, і, що примітно напередодні Дня хрещення Київської Русі, “надання релігійними організаціями культових послуг та предметів культового призначення”…
До недавніх пір головні ПДВ-побоювання експертів стосувалися, в першу чергу, прийнятого під завісу парламентської сесії “закону про векселі”. Думка про те, що держава буде відшкодовувати ПДВ зобов’язаннями заплатити “як-небудь пізніше”, схвилювала багатьох. Тепер же не виключено, що пропонована Міндоходів редакція Податкового кодексу відверне увагу від особливостей роботи з векселями міцно і надовго. Сама по собі ідея про скорочення ставки ПДВ і поліпшенні його адміністрування звучить благородно. “Доповнення” звичного збору новим – вже спірно. А ось масштабне розширення бази оподаткування за рахунок пунктів, до яких багато українців опиняться дуже чутливими – це досить оригінальний спосіб “забезпечити дотримання прав, законних інтересів і рівних умов”. І якщо поправки набудуть чинності, лепта кожного в порятунок української економіки істотно збільшиться. Ось тільки навряд чи цей “кожен”, починаючи з церков, легко погодиться з такою місією. І навіть якщо самі гострі нововведення (а, скоріше навіть, відсутність старих норм) зникнуть у процесі “всенародного обговорення”, “осад” від таких ідей може залишитися надовго. І фірмова хвиля спірних ініціатив з видобутку грошей у населення ніяк не висихає.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
