Все буде Шанхай — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Все буде Шанхай

Казна та Політика
5493
Підсумки розвитку економіки України за перше півріччя 2013 року нічого нового, як на перший погляд, не принесли.
Традиційно в мінусі промисловість, бо зовнішній попит не сприяє Україні.
У великому плюсі сільське господарство, бо прийшла пора збирати урожай.
Давно відгриміло “Євро-2012”, тому суттєво впало будівництво.
Але одне дивує особливо, і це одне може визначати всю подальшу економічну долю держави на короткострокову і середньострокову перспективи.
Східний вектор
За повідомленням Держстату, за січень-травень 2013 року серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Китаю на 65,9%, Італії – на 9,8%, Туреччини – на 4,5%. Одночасно експорт скоротився до Єгипту на 27,8%, Росії – на 13,7%, Казахстану – на 12,6%, Польщі – на 10,9%.
Такого різкого скачка експорту української продукції, як до Китаю, та імпорту з цієї країни не було з жодною державою за всі роки незалежності. Якщо ситуація буде розвиватися подібним чином, то на найближчі роки центр українських зовнішньоекономічних відносин може бути перенесено в Шанхай.
Імпорт товарів серед найбільших країн-партнерів збільшився лише з Китаю та Польщі: на 25,1% та 14,4% відповідно.
Загалом зовнішні тенденції світового розвитку не є сприятливими для України. Динаміка світової економіки в останні роки істотно загальмувалася. Темпи відновлення світового ВВП, досягнувши у 2010 році 5,2%, у 2011 році сповільнилися до 3,7%, а у 2012 році – до 3,1%.
Темпи зростання розвинених країн знизилися з 1,6% у 2011 році до 1,3% у 2012 році, а країн, що розвиваються, – з 6,2% до 5,1% відповідно.
Динаміка економіки США у четвертому кварталі 2012 року знову сповільнилася. Економіка зони євро скоротилася на 0,5%. З великих країн зростання вдалося домогтися лише Німеччині – 0,7%. При цьому в четвертому кварталі 2012 року у Німеччині теж зафіксований спад на 0,6%. Це змушує замислитися.
Уповільнення зростання в розвинених країнах багато в чому пов’язане з необхідністю консолідації бюджетів. У Євросоюзі дефіцит знизився з 4,4 до 3,8% ВВП. Німеччині у 2012 році вдалося ліквідувати дефіцит і звести бюджет з профіцитом 0,1% ВВП. У США дефіцит бюджету зменшився з 10,1% до 8,5% ВВП.
Однак боргове навантаження на економіки розвинених країн продовжувало збільшуватися. Борг країн єврозони у 2012 році зріс з 88,1% до 93,1% ВВП, борг США виріс з 103,1% до 107,6% ВВП.
Серед розвинених країн стійке позитивне сальдо поточного рахунку зберігає Німеччина – 6,3% ВВП. У Китаї послідовно скорочується профіцит поточного рахунку: з 10,1% ВВП у 2007 році до 2,3% у 2012 році.
Сподіваюся, економіку єврозони вдасться стабілізувати у другій половині 2013 року, але в цілому за рік зростання ВВП залишиться негативним. На мій погляд, починаючи з 2014 року економіка країн спільної валюти зможе поступово збільшувати динаміку відновлення: з 0,9% у 2014 році до 1,7% у 2016 році.
Лідером відновлення з 2013 року буде Німеччина. У 2014 році до неї приєднається Франція. Згодом, ближче до закінчення прогнозного періоду, – Італія та Іспанія.
Основними ризиками уповільнення глобальної економічної динаміки у найближчі три роки будуть високе боргове навантаження на економіки розвинених країн, поглиблення кризи в зоні євро і ситуація у бюджетній сфері США.
Ефективність європейських стабілізаційних механізмів може бути меншою, ніж очікується. Спад європейської економіки може тривати у 2014 році, а після виходу з рецесії темпи відновлення єврозони до 2016 року можуть залишатися нижче 1%.
Протягом кількох років можуть зберігатися висока невизначеність і ризики значного зниження темпів зростання американської економіки. У разі реалізації цих ризиків зростання економіки США може сповільнитися до 0,8% у 2013 році з подальшим пожвавленням динаміки у 2016 році до 1,5% ВВП.
Як і раніше, зберігаються ризики, пов’язані з обмеженням розширення внутрішнього попиту і зниженням віддачі від інвестицій в Китаї.
Економічне зростання в країнах СНД та Україні буде випереджати зростання світової економіки.
Проте зберігатиметься сильна залежність від економічної динаміки ЄС, Росії, Китаю, ступеня і глибини інтеграції економік в загальний економічний простір, здатної пом’якшити можливий негативний вплив кон’юнктури світових ринків.
Поки ми залишаємося країною, орієнтованою на експорт, всі ризики світової кризи будуть виявлятися і в Україні.
Чого чекати Україні
У зв’язку з погіршенням світового попиту проблеми в реальному секторі будуть серйозні. Висока ймовірність, що за підсумками 2013 року в промисловості буде спад, сільське господарство демонструватиме непоганий позитивний результат.
Враховуючи всі внутрішні і зовнішні фактори, зростання ВВП за 2013 рік становитиме 0,5-1%. Це буде добрий результат – більшість країн покажуть падіння.
Передусім потрібно підтримувати сільське господарство і внутрішній попит, стимулювати зростання внутрішнього ринку. Природно, в цій ситуації уряд буде змушений шукати способи корекції бюджетного дисбалансу, нові механізми для забезпечення економічного розвитку та збалансування фінансового стану.
У першому півріччі 2013 року несприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура визначала зменшення обсягів виробництва орієнтованих на експорт галузей промисловості, а високий внутрішній споживчий попит сприяв розвитку галузей, орієнтованих на внутрішній споживчий попит.
Індекс промислової продукції у січні-червні 2013 року порівняно з відповідним періодом 2012 року становив 94,7%. Загалом низхідний тренд розвитку промислового виробництва був зумовлений комплексом чинників.
Вони пов’язані із значними фінансовими проблемами у низці країн єврозони, Росії та Близького Сходу, посиленням рецесійних тенденцій, що негативно позначилося на динаміці зовнішнього попиту, та збереженням структурних диспропорцій.
Тобто на ситуацію у промисловості негативно впливало посилення конкуренції з боку іноземних виробників, передусім Китаю, РФ та Туреччини, формування низької цінової динаміки на світових товарних ринках, відсутність кредитної підтримки та жорстка монетарна політика.
Серед інших негативних чинників – продовження зниження попиту і цін на сталь, що спричинило падіння обсягів виробництва металургії, а також утилізаційний збір на автомобілі, введений Росією 1 вересня 2012 року. Як наслідок, виробництво легкових і вантажних автомобілів в Україні суттєво знизилося.
Призупинення Росією дії сертифіката на продукцію Кременчуцького сталеплавильного заводу позначилося на показниках вагонобудівної галузі.
Конкурентоспроможність української хімічної продукції знизилася через перевищення ціни на газ для України над цінами для Білорусії. Це призвело до зниження обсягів виробництва хімічної промисловості. Рентабельність випуску нафтопродуктів залишалася низькою через високу ціну на нафту та імпортне мито.
Позитивна динаміка інших галузей визначалася високим внутрішнім попитом. Високий внутрішній споживчий попит, підтриманий стабільним підвищенням реальних зарплат, забезпечив зростання роздрібної торгівлі.
Додатковим фактором високих темпів його зростання було зниження цін на деякі групи товарів та послуг, що сприяло посиленню споживчих настроїв населення.
Таким чином, останні підсумки роботи промисловості України ще раз підтверджують факт надзвичайно відкритості національної економіки та її залежності від кон’юнктури світового ринку. Що б хто не говорив, але економіка України, як і раніше, не була готова до такого спаду.
Обмежене кредитування реального сектора та високі процентні ставки за позиками стали каталізаторами уповільнення економічного зростання.
Ці явища посилюються девальваційними тенденціями на валютному ринку багатьох країн світу, тоді як курс гривні відносно долара утримується на фіксованому рівні впродовж тривалого періоду.
Це негативно впливає на конкурентоспроможність вітчизняної продукції та супроводжується втратою ринків збуту – і зовнішніх, і внутрішніх. Зараз як ніколи актуальна теза, проголошена президентом у щорічному посланні до Верховної ради, про доцільність прив’язки гривні до “кошика валют”.
У 2013 році на розвиток промисловості також впливають негативні процеси, що супроводжуються відновленням рецесійних тенденцій в окремих країнах Європи та формуванням низької цінової динаміки на українські товари у світі.
Найбільшу глибину падіння демонструють галузі переробної промисловості, в тому числі переробки сільськогосподарської продукції.
У січні-червні 2013 року підприємства України виконали будівельних робіт на 23 млрд грн. Індекс будівельної продукції у січні-червні 2013 року порівняно з відповідним періодом 2012 року становив 80,8%.
Нове будівництво, реконструкція і технічне переозброєння становили 82,8% від загального обсягу робіт, капітальний і поточний ремонти – 9,6% та 7,6% відповідно.
Уже дев’ятий місяць росте сільськогосподарське виробництво. У січні-червні 2013 року його індекс порівняно з відповідним періодом 2012 року становив 115,4%. Це найвищий показник зростання обсягу аграрного виробництва за останні п’ять років. Індекс аграрних компаній становив 127,5%, господарств населення – 106,4%.
За перше півріччя 2013 року індекс обсягу виробництва продукції рослинництва порівняно з відповідним періодом 2012 року становив 167,1%, у тому числі в аграрних підприємствах – 212,5%, у господарствах населення – 132%.
Суттєве зростання обсягу виробництва продукції рослинництва порівняно з минулорічним зумовлено прискореними темпами збирання ранніх зернових та інших сільськогосподарських культур і збільшенням їх середньої врожайності.
У першому півріччі 2013 року індекс обсягу виробництва продукції тваринництва порівняно з відповідним періодом 2012 року становив 105,2%, у тому числі в аграрних підприємствах – 110,3%, в господарствах населення – 101,5%.
За розрахунками, за останній рік чисельність поголів’я великої рогатої худоби збільшилася на 3,3%, у тому числі корів – скоротилася на 0,7%. На 4,6% зросло поголів’я свиней, на 5,1% – овець і кіз, на 6,7% – птиці всіх видів.
Робота сільського господарства у цей період визначалася стабільним попитом з боку населення і переробних підприємств, фінансовою підтримкою виробників з боку банків, збільшенням обсягів дотацій і компенсацій за реалізовану тваринницьку продукцію переробним підприємствам.
Загалом розвиток аграрного сектора спроможний потужно вплинути на економічну динаміку України – зважаючи на значні перспективи його капіталізації та прогнозовані довгострокові підвищувальні тренди на ринках аграрної продукції.
В умовах відкритості національної економіки світові тенденції щодо наростання дефіциту продовольства та зростання цін можуть розглядатися як потужний виклик для українського аграрного виробництва.
Ці тенденції стимулюватимуть приплив інвестиційних ресурсів у галузь, пожвавлять виробництво та експорт, стануть підґрунтям для розкриття вітчизняного аграрного потенціалу як національної конкурентної переваги.
Реформування в аграрній сфері повинне полягати у запровадженні прозорого та конкурентного ринку земель сільськогосподарського призначення.
Основні акценти слід змістити в бік формування ринкових інститутів, які дозволять оптимізувати діючі форми організації виробництва з погляду ефективності реалізації ними економічних, соціальних та екологічних функцій.
Оборот роздрібної торгівлі за січень-червень 2013 року становив 397,6 млрд грн, що в порівнянних цінах на 11,2% більше обсягу січня-червня 2012 року.
За січень-травень 2013 року експорт товарів становив 27 193,4 млн дол, імпорт – 29 626,2 млн дол. Порівняно з відповідним періодом 2012 року експорт становив 96,5%, імпорт – 87,3%. Від’ємне сальдо – 2 432,8 млн дол. У січні-травні 2012 року цей показник теж був від’ємним – 5 732,4 млн дол.
Основу товарної структури українського експорту становили чорні метали та вироби з них – 26,8% від загального обсягу експорту.
Мінеральні продукти становили 13,7%, продукти рослинного походження – 11,1%, механічні та електричні машини – 10,2%, продукція хімічної промисловості – 7,9%, транспортні засоби – 7,3%, жири та олії – 5,9%, готові харчові продукти – 5,6%.
Значна експортна орієнтованість української економіки на тлі песимістичних оцінок світової торговельної кон’юнктури спонукає до цілеспрямованої політики підтримки експортної активності та конкурентоспроможності українських підприємств.
За січень-червень 2013 року підприємства транспорту перевезли 356,1 млн тонн вантажів, що становило 93,5% від обсягу перевезень у січні-червні 2012 року. Вантажообіг становив 177,8 млрд т/км або 89,9% від обсягу січня-червня 2012 року.
Вантажообіг залізничного транспорту зменшився на 9,9%.
Основні завдання влади
Уряду повинен взяти до уваги, що спад промислового виробництва 2012 року та шести місяців 2013 року закладає передумови адаптаційної перебудови економіки України для функціонування в умовах значного послаблення впливу експорту.
Змістом такої перебудови мусить стати зменшення питомої ваги традиційних експортних секторів промисловості, переорієнтація ресурсів на забезпечення потреб внутрішнього ринку та освоєння нових зовнішніх ринків продукції з вищим рівнем доданої вартості, в тому числі – у сегменті послуг.
У 2013-2014 роках важливо забезпечити низку системних зрушень в економічному розвитку і суспільному житті. Особливе значення слід приділити питанням зміни пріоритетів регіонального розвитку, підтримки регіонів аграрної спеціалізації.
Зміни у сфері стратегічного планування регіонального розвитку повинні зміцнити взаємодію місцевої і державної влади в питаннях реалізації регіональної політики.
В умовах нестабільності світових ринків та кризи у світовій економіці потрібно припинити дискусії про територіальну реформу. Варто підвищити ефективність надання адміністративних послуг на регіональному та міжрегіональному рівнях.
Потрібно також суттєво підвищити якість і дієвість державного управління.
В умовах монолітності влади поширеною практикою стала демонстрація активності окремих структур державного управління без належного обґрунтування, всебічного дослідження та прорахунку можливих наслідків управлінських рішень, формалізм при виконанні поставлених завдань.
Зокрема, такі проблеми притаманні реформам у регуляторній сфері, сферах охорони здоров’я і соціального захисту.
Зважаючи на важливість політики, орієнтованої на забезпечення макроекономічної стабільності та відновлення економічного зростання на засадах модернізації, стратегія реформ потребує уточнення пріоритетних завдань, виходячи з глобальних викликів, особливостей розвитку українських економіки та суспільства.
Імперативом розвитку економіки у 2013 році повинне стати відновлення позитивних показників зростання. Прогнозовані повільні темпи відновлення світової економіки не дають підстав очікувати допомоги ззовні.
У зв’язку з цим формування сприятливих умов інвестування у 2013 році є необхідною умовою подальшого стійкого зростання промислового виробництва.
Крім того, потрібно максимально сконцентруватися на виконанні завдань “Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки”, розробленої під керівництвом першого віце-прем’єра Сергія Арбузова, з метою запровадження нових підходів до модернізації пріоритетних галузей.
Богдан Данилишин, міністр економіки в уряді Юлії Тимошенко
За матеріалами:
Українська правда
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас