1968
Дізнався, продав, у в'язницю
— Кримінал
На початку липня керівник Федеральної служби з фінансових ринків Дмитро Панкін повідомив, що ФСФР вперше вдалося довести факт неправомірного використання інсайдерської інформації при ринкових угодах на російському фондовому ринку. Йдеться про скупку цінних паперів вітчизняного косметичного концерну «Калина» перед продажем останнього англо-голландській компанії Unilever. Не виключено, що навіть з доказами, зібраними ФСФР, інсайдери уникнуть відповідальності – знайти і покарати їх надзвичайно складно. У зв’язку з цим «Лента.ру» вирішила подивитися, як розслідують інсайдерські справи в країнах з набагато більшим досвідом контролю за біржовими угодами.
У ФСФР після майже двох років розглядів виявили, що інсайдом займалися кілька осіб, які готували угоду між «Калиною» і Unilever, у тому числі один з менеджерів російського концерну. Крім того, інсайдерською інформацією скористалося іноземна юридична особа, що купувала акції «Калини» на позабіржовому ринку. Імена інсайдерів і назву юрособи у ФСФР не повідомили.
Скільки інсайдери заробили на придбанні цінних паперів «Калини», невідомо. Панкін повідомив лише, що в інтересах інсайдерів були здійснені угоди з акціями “Калини” на сотні мільйонів рублів. Сума основної угоди, в ході якої Unilever придбала 82 відсотки акцій російської компанії, склала 17,4 мільярда рублів. При цьому за кілька місяців наприкінці 2011 року, протягом яких готувалася покупка, акції «Калини» подорожчали в 2,5 рази, з 1400 до 3600 рублів за штуку. Різке зростання акцій насторожило ФСФР: у лютому поточного року журнал «Профіль» писав, що операція з «Калиною» знаходиться на замітці у регулятора як можливий випадок застосування інсайду.
Малоймовірно, що інсайдерам з «Калини» загрожує кримінальна відповідальність: у Росії вона почне застосовуватися тільки з кінця липня 2013 року. В інших країнах в аналогічних випадках справи закінчуються або великими штрафами, або тюремними термінами. «Лента.ру» вирішила подивитися на найцікавіші справи в історії інсайдерської торгівлі і з’ясувати, яке покарання понесли шахраї.
Перший в США
Самим першим випадком інсайдерської торгівлі в США вважається діяльність колишнього помічника міністра фінансів Вільяма Дьюера (William Duer). У міністерстві Дьюер пропрацював лише рік (з 1789-го по 1790-й), проте встиг зібрати досить службової інформації, щоб самому брати участь у біржовій торгівлі. Спочатку угоди були успішними, але в результаті «Банківської паніки 1792» (можливо, першої великої фінансової кризи в американській історії) Дьюер розорився і в 1799 році помер у борговій в’язниці.
Самий суворий
За пару століть, що минули з першої «інсайдерської справи», в США були встановлені десятки рекордів з тривалості тюремних термінів за інсайд. Один з останніх належить власникові хедж-фонду Galleon Group Раджу Раджаратнаму (Raj Rajaratnam). У жовтні 2011 року суд засудив його до 11-річного тюремного ув’язнення, а також штрафу на десять мільйонів доларів і виплати компенсацій за збитки майже на 59 мільйонів. Слідство встановило, що Раджаратнам використовував службову інформацію для здійснення угод з акціями великих американських компаній, у тому числі Goldman Sachs, Intel і IBM. На цих транзакціях він заробив близько 72 мільйонів доларів.
Рік по тому рекорд Раджаратнама по суворості вироку за інсайд був побитий колишнім адвокатом Меттью Кладжером (Matthew Kluger). Він отримав 12 років в’язниці за передачу інсайдерської інформації брокеру Гаррету Бауеру (Garrett Bauer). Обидва вони змогли заробити більше 37 мільйонів доларів, у тому числі 11 мільйонів – на угоді з придбання Oracle компанії Sun Microsystems. Бауер був засуджений до 9-річного тюремного терміну.
Інсайдер з WSJ
У 1985 році журналіст з The Wall Street Journal Фостер Уінанс (R. Foster Winans), який вів у газеті колонку «Що чути на Уолл-стріт», був визнаний винним у поширенні інсайдерської інформації. Суд встановив, що Уінанс передавав двом брокерам дані про компанії, які він збирався згадати в своїй колонці. Завдяки цій інформації заробіток брокерів склав 690 тисяч доларів, а частка Уінанса оцінювалася в 31 тисяч. За розголошення відомостей колумніст отримав півтора роки в’язниці.
Менеджер з Enron
У США до справ про інсайд відносять і справу колишнього виконавчого директора корпорації Enron Джеффрі Скіллінга (Jeffrey Skilling). У першу чергу він звинувачувався в шахрайстві, але також Скіллінга визнали винним у інсайді (в одному випадку, хоча звинувачувався він відразу в десяти). У 2006 році він був засуджений більш ніж до 24 років в’язниці і штрафу в 45 мільйонів доларів.
Справа Enron стала загальною назвою як приклад махінацій з бухгалтерськими документами. Колись Enron була однією з найбільших енергетичних компаній США, проте в 2001 році оголосила про банкрутство. Після цього з’ясувалося, що протягом багатьох років менеджмент корпорації підробляв звітність, щоб завищити прибутки і приховати мільярдний борг. Інсайдерська інформація, очевидно, допомогла Скіллінгу скоротити свої втрати, граючи на ринку.
«Японський Enron»
У 2007 суд в Японії присудив рекордний штраф за інсайдерську торгівлю місцевому бізнесменові Йосіакі Муракамі (Yoshiaki Murakami). Сума штрафу склала 1,15 мільярда ієн (на той момент близько дев’яти мільйонів доларів); Муракамі також отримав два роки в’язниці.
На думку суду, інвестфонд бізнесмена незаконно заробив понад 25 мільйонів доларів на акціях Nippon Broadcasting. Незадовго до угоди Муракамі дізнався, що на частку в Nippon Broadcasting претендує компанія Livedoor. Останню в ЗМІ іноді називали «японський Enron» через те, що на початку 2006 року вона стала причиною обвалу японських фондових ринків: за два дні індекси втратили шість відсотків на новинах про обшуки в офісі Livedoor. Обшуки пройшли по справі про підтверджені фінансові махінації в компанії. Капіталізація самої Livedoor скоротилася більш ніж наполовину.
Самий безглуздий
У 2004 році один з найвідоміших тоді банкірів Австралії Рене Рівкін (Rene Rivkin) був визнаний винним в інсайдерській торгівлі акціями авіакомпанії Qantas перед її злиттям з Impulse airlines. Він був засуджений до дев’яти місяців ув’язнення і довічної заборони на брокерську діяльність. Виконання вироку було відкладено, оскільки Рівкіну робили операцію з видалення пухлини мозку. У 2005 році він покінчив життя самогубством. Прибуток брокера від інсайдерської торгівлі паперами оцінювалася приблизно в 350 доларів.
***
У грудні 2012 року творець найбільшої в історії США фінансової піраміди Бернард Медофф написав листа до CNBC, в якому попередив, що інсайдерська торгівля на фінансових ринках буде існувати вічно. Мейдофф, який відбуває зараз 150 років тюремного терміну за шахрайство, підкреслив, що і раніше подібні порушення мали місце, просто помічали і карали їх рідше.
Сказане Мейдоффом справедливо і для Росії, де до недавнього часу інсайд офіційно не вважався злочином: закон «Про протидію неправомірному використанню інсайдерської інформації та маніпулюванню ринком» був підписаний тільки в 2010 році, а набув чинності восени 2011-го. Для того щоб справа ФСФР, що стосується акцій «Калини», стала резонансною, потрібно, щоб вона закінчилася конкретним покаранням – без нього інсайд так і буде залишатися прибутковим тіньовим бізнесом, на якому можна, не побоюючись за наслідки, заробляти десятки і сотні тисяч доларів.
Ірина Рябова
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
