2222
Нове життя німецьких бункерів: від бетонних стін до ексклюзивного житла
— Нерухомість
Мало хто може похвалитися тим, що живе в бункері часів Другої світової війни. У Німеччині девелопери перетворюють колишні бомбосховища на сучасні житлові комплекси. В одній з таких будівель побувала кореспондент DW.
Неширока вулиця Парізер-штрассе в західній частині Дюссельдорфа, на перший погляд, нічим не примітна. Але варто пройти кілька кроків від автобусної зупинки, як на узбіччі виростає сіра кам’яна махина, подекуди вкрита зеленими острівцями моху.
Це – одне з майже 2000 бомбосховищ часів Другої світової війни, які розкидані по всій Німеччині. Такі будівлі, які втратили своє стратегічне призначення, все частіше привертають увагу девелоперів і любителів ексклюзивної нерухомості. За останні 15 років більше десятка надземних бункерів у ФРН знайшли нове життя, перетворившись на сучасні житлові комплекси.
Дороге задоволення
Усередині бункера темно і холодно. Голос гулко відбивається від шорстких бетонних стін. На верхній сходинці крутих сходів, що ведуть у підвал, – напівстертий напис “Heil Hitler”.
“Жахливо, чи не так?” – каже Герд Шмітц (Gerd Schmitz), керівник проекту в будівельній фірмі “741 Projektentwicklung”, яка купила бункер у 2010 році. Скоро від похмурих картин з минулого не залишиться і сліду. До 2015 року тут має з’явитися п’ятиповерховий житловий комплекс з 24 ексклюзивних квартир, побудований за останнім словом архітектурної моди.
Перебудова коштує недешево – 17 мільйонів євро. Сума включає в себе купівлю споруди та будівельні роботи. У компанії сподіваються, що інвестиція окупиться швидко: майже половина майбутніх апартаментів вже розкуплена, говорить Шмітц.
Ціни на житло в майбутньому комплексі починаються з 3000 євро за квадратний метр. Найдорожчими будуть пентхауси з видом на Рейн на верхньому поверсі будівлі. Тут квадратний метр коштує 6800 євро. Герд Шмітц не сумнівається, що квартири розійдуться швидко. В умовах стабільно зростаючих цін на житлову нерухомість у Німеччині багато хто розглядає житло як вигідну інвестицію, стверджує він.
Покупців також приваблюють район, де розташований бункер, і хороше транспортне сполучення з центром міста, розповідає Шмітц. Більшість з них – немолоді німці, які збираються вийти на пенсію і хочуть переїхати в Дюссельдорф, де живуть їхні діти.
Тернистий шлях
Ідея перебудови надземних бункерів у Німеччині не нова. Першопрохідцем у цій справі став архітектор Райнер Мільке (Rainer Mielke), який ще 15 років тому спорудив собі житло на даху бомбосховища в Бремені.
“У мене був суто особистий інтерес”, – говорить Мільке. У 1993 році вони з дружиною переїхали в Бремен і зняли невелику квартиру неподалік від збереженого з воєнних часів надземного бомбосховища. Родині хотілося мати власне житло, але будинки в місті були архітектору не по кишені. Рішення проблеми прийшло несподівано.
“Щоранку по дорозі на роботу я проходив повз бункер, – розповів архітектор в інтерв’ю DW. – І тоді подумав, що це, загалом-то, непогана споруда з гарним фундаментом і я міг би обладнати квартиру прямо над нею”.
Але все виявилося не так просто. Щоб здійснити задумане, Мільке знадобилося цілих п’ять років. У федеральному відомстві з нерухомості, яке володіло бункером, з підозрою поставилися до пропозиції архітектора продати йому споруду. “Перш ні у кого не виникало ідеї оселитися в бункері. До того ж це було непросто. На той момент його все ще сприймали як захисну споруду на випадок війни, і тому бункер мав залишатися вільним”, – згадує Райнер Мільке.
Через п’ять років йому все ж вдалося добитися свого. Чиновники погодилися продати бомбосховище – але з умовою, що архітектор звільнить його у випадку війни.
Зростання попиту – ще попереду
Сьогодні бажання жити в колишньому бункері вже ні у кого не викликає здивування. Німецькі чиновники й самі не проти продати споруди, що стоять без діла. “Влада зрозуміла, що на цьому можна непогано заробити. Раніше вигоду ніхто не прораховував”, – зазначає Мільке.
Архітектурно-будівельна фірма mielke+freudenberg, яку Мільке заснував у 2000 році разом з колегою Клаусом Фройденбергом (Klaus Freudenberg), купила у держави і перебудувала дев’ять бункерів у Бремені, Ганновері і Гамбурзі. Ціни на таке житло варіюються від 3500 євро до 4500 євро за квадратний метр і залежать від розташування об’єкта, каже архітектор.
Райнер Мільке очікує, що інтерес покупців буде зростати: “Жити в бункері – це завжди незвичайно, завжди є люди, які хочуть чогось незвичайного і ексклюзивного”.
Ці екстравагантні росіяни
Мільке і Шмітц не відкидають, що житлом в колишніх бомбосховищах зацікавляться і громадяни Росії, які активно купують нерухомість у Німеччині. Однак запити у таких клієнтів можуть виявитися вельми екстравагантними.
Мільке, наприклад, зі сміхом згадує одного колишнього ймовірного клієнта, який хотів придбати бункер у Бремергафені. Росіянин, який звернувся пару років тому в його компанію, дуже хотів обладнати квартиру всередині бункера, але вирішив повністю відмовитися від вікон. “Він говорив “ні-ні, мені не потрібні вікна”, – згадує архітектор. – Йому здавалося, це здорово, що ніхто не може зазирнути в квартиру з вулиці”.
Угода не вдалася: в Німеччині не дають дозвіл на будівництво житла без вікон, говорить Мільке. При цьому архітектор не заперечує креативності росіян: “Можливо, він перебудував цей бункер сам. Мені здається, що він його все ж купив”.
Сергій Вільгельм
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
