849
Українська реформа охорони здоров'я працює над поверненням медицини в XIX століття - В.Медведчук
— Казна та Політика
Лідер Громадського руху “Український вибір” Віктор Медведчук у своєму блозі зазначив, що медик – це ключова професія майбутнього, але цей факт принципово ігнорує українська реформа охорони здоров’я, яка працює над поверненням медицини в XIX століття.
“Знову звертаюся до теми реформи охорони здоров’я, так як існуюча в нашій охороні здоров’я ситуація впливає на життя українців в самому прямому сенсі цього слова. Це та область, де прорахунки і промахи чиновників можна порахувати в конкретних людських життях, хоча про це, зі зрозумілих причин, завжди замовчують “, – зазначив Медведчук
У чому не можна відмовити американській політичній системі, на думку В.Медведчука, так це в тому, що прийняттю того чи іншого рішення у них завжди передує вивчення експертної думки. “Так, для того, щоб сформулювати необхідне замовлення на університетські спеціальності, статистичне управління міністерства праці США замовило підготувати прогноз по найбільш затребуваних професій в наступному десятилітті. Як з’ясувалося, вчені вважають, що однією з найбільш затребуваних професій в майбутньому стане професія лікаря. Помітне зростання потреби в медичних послугах пов’язане з тим, що населення США старіє і, відповідно, більше хворіє. Ця тенденція не обійде стороною і Україну, в якій динаміка старіння населення випереджає й американську, і європейську, і загальносвітову. Якщо зараз число осіб старше 60 років у нашій країні становить 20%, то до 2050 року таких громадян буде не менше 35%. В середньому літня людина має 4-5 хронічних захворювань. І, природно, вимагає проходження лікувально-терапевтичного курсу не менше разу на рік. Якщо ми ще згадаємо плани українського уряду значно підвищити пенсійний вік, то літні люди будуть мати потребу не просто в лікуванні, а в постійній підтримці працездатності і в збереженні хоча б відносно пристойної фізичної форми. Інакше вони не зможуть працювати, що ще більше підвищує рівень вимог до системи вітчизняної охорони здоров’я”, – зазначив лідер Руху.
На цьому тлі, на думку Медведчука, дуже дивно бачити з боку влади абсолютно безтурботне ставлення до медичній сфері, виражене авантюрної і непродуманою реформою.
“Я не буду говорити про те, як сприймається реформа в професійному медичному середовищі. Те, що я чув, – це аж ніяк не втішні відгуки. Але реформу скептично сприймають навіть самі чиновники, наприклад, попередній глава МОЗ Ілля Ємець (хоча який він чиновник – швидше лікар, кардіохірург). Він її, до речі, цілеспрямовано саботував. З новим керівництвом справа “зрушила” з місця: йде “оптимізація” числа лікувальних установ, економляться бюджетні гроші, переставляються доданки в надії отримати якийсь інший результат і в кінцевому підсумку бажане видається за дійсне. Скажіть, подібний підхід має якесь відношення до тих викликів, які стоять перед Україною щодо захисту здоров’я її громадян вже в найближчі десятиліття?
Нові технології, небачений раніше розвиток засобів комунікації дозволяють лікарям ставити діагноз майже по Інтернету (якщо не ставити, то, принаймні, його перевірити, звернувшись до більш кваліфікованих фахівців або за довідковими даними будь-якого обсягу). Сьогодні з’являються унікальні можливості для того, щоб на голову підвищити медичну грамотність населення, допомогти лікарям зробити охорону здоров’я куди більш ефективною. У нас же чомусь всі надії покладають на інститут сімейних лікарів. Сімейний лікар – це XIX століття. Сімейний лікар – це герой оповідань Булгакова, коли до найближчого земського центру знадобилося три дні на санях їхати. Світовий розвиток останніх століть базується на все більш поглибленому поділі праці, і медицина завжди йшла в цьому тренді. З’являлося все більше лікарських спеціальностей, діагностика ставала все більш точною, а медична допомога – все більш кваліфікованою. Навіщо нам повертатися на два століття назад?”, – Зазначив Медведчук.
Єдине, на його думку, що виправдовує нинішніх керівників, так це те, що вітчизняною медициною вони не користуються і просто не знають ні її реального стану, ні актуальних потреб.
“Ну тоді хоч про американську нехай почитають”, – додав він.
За матеріалами: УНН
Поділитися новиною
