7860
Що відбувається з банками в наш час
Про банківську систему дуже багато хто любить поговорити. Воно й зрозуміло, вона на увазі, нею користуються багато. Тому багатьом хочеться сказати пару слів, що таке банк і для чого він потрібен. А банк теж не такий простий як здається, і якщо він і не змінює назву або місце розташування, то це не означає, що він не змінюється. Ох як і змінюється! І криза, що називається, внесла свої корективи в нашу банківську систему. Тепер багато чого з того, що була раніше, немає, але є нове і ще більш цікаве і привабливе.
Хоча наші банки і ділять на дуже великі, великі, середні і дрібні, але більш правильно їх було б поділити по-іншому.
Перша група – кептивні банки. Це ті банки, які видають кредити тільки компаніям, пов’язаним з власником банку або компаніям, які залежать від власника банку. Деякі з цих банків активно залучають депозити від населення, і майже всі гроші направляють на видачу кредитів «потрібним» юрособам. При цьому ставки вони пропонують за депозитами високі, що трохи бентежить наших людей. А навіщо бентежитися? Що тут такого, що один з таких великих кептивних банків залучає валюту під 10% річних. Він потім валютні кредити видає на компанії-експортери власника банку під 10,1%. Дешеві виходять кредити для власника і тому для нього 11% річних у валюті – це не багато. Як правило, дохід такі власники в банках не тримають, а якщо і залишають гроші, то тільки для покриття поточних витрат. Тому частину зібраних через депозити грошей ці кептивні банки кидають на ринок міжбанківських кредитів і валютних свопів, і такі «етажерки» вибудовують, що просто дух захоплює. Ось з цих «етажерок» і годуються потихеньку, мають свій невеликий прибуток до відсотка, який власник банку «дарує» з бізнесу.
Друга група – банки, які дуже люблять кеш-кредити. Це раніше було модно і вигідно видавати іпотечні кредити. І навіть іпотечні центри банки робили, і іпотечні кредити активно видавали. Тепер все навпаки. Іпотечні кредити не в моді. Не вигідно поки ними займатися, а от кеш-кредити – інша справа. Зараз це наймодніше кредитування населення. І саме населення ці самі кеш-кредити любить. Тільки за квітень місяць фізичні особи взяли в банку споживчих кредитів на 10,7 млрд. грн. Рік тому сума виданих нових споживчих кредитів була на рівні 6,2 млрд. грн. Всього ж за період з квітня 2012 по квітень 2013 ця сума склала майже 100 млрд. грн. Попит на такого роду кредитування зростає. Велика частина цих кредитів – це кредити до одного року. Швидко взяв кредит, швидко купив потрібний товар і швидко погасив кредит. Середня сума споживчого кредити не перевищує 6 тис. грн. Зате ставки по такого роду кредитами високі, хоча і знижуються. Середні відсотки по споживчих кредитах за підсумками квітня 2013 склали 29,2%, що на 2 п.п. менше, ніж у березні поточного року. Такого роду бізнес будується на активній рекламі депозитів від населення і саме гроші, залучені від населення, йдуть на видачу кредитів населенню. Виходить, що одні українці дають кредити іншим українцям під високий відсоток, а банк виступає посередником. Але не простим посередником. Забезпечує, щоб відсотків по кеш-кредитам вистачило на виплату великих відсотків по депозитах для фізосіб. І цей кругообіг грошей не переривався.
Третя група – банки, які чекають. Це як правило банки, які стоять на продаж. І вони якщо й залучають депозити, то з однією метою: погасити кредити «мамці» або іншим корпоративним кредиторам. Дуже часто баланс таких банків фіксує зростання депозитного портфеля фізичних осіб та зменшення кредитного портфеля, тому що нові кредити вони фактично не видають, а намагаються максимально погасити старі. Ці банки найактивніші гравці ринку міжбанківських кредитів і валютних свопів, так як для них це єдине джерело доходу, і якщо вони не зароблять на валюті та міжбанку, не буде грошей взагалі. Бо немає нічого гірше, коли банк стоїть на продаж. І роботи толком немає, і не продадуть ніяк. Є і банки, які продавати в найближчому майбутньому не збираються, але й розвивати їх власники теж не квапляться. Бо коли їх купували або створювали були інші плани і мрії, а тепер і банк є, і не можна сказати, що він поганий, але що робити з ним далі – немає чітких цілей. Тому і ці банки депозити залучають, хоча великих відсотків не обіцяють, абияк перекредитовують старих клієнтів, може навіть трохи видають кредити новим, але в цілому намагаються не рости і не поспішати. Більшу частину часу вони зайняті або удосконаленням технологічного процесу, або навчанням персоналу. Складно сказати, яка може бути доля цих банків: може і для них знайдеться з часом завдання по силами і бажанням, але зараз вони «чекають»
Ось такий у нас банківський ринок. Є, звичайно, і держбанки, це інший світ та інші банківські цінності. Що ж до приватних банків, то саме так вони і живуть і розвиваються. Навіть коли створюють нові банки, то теж їх ділять або на кептивні або на ті, які створені під кеш-кредити. Тому не дивно, що фахівці міжнародного рейтингового агентства Moody’s, коли нашу банківську систему почали аналізувати, зовсім заплуталися і почали лякати страшилками про девальвацію гривні і страшні обсяги проблемних кредитів у наших банках. Може по їх мудрованій зарубіжній методиці у нас дійсно кредити не такі «красиві і пухнасті» як у США, але у нас вони такими були завжди: і до кризи, і після кризи. Що тут поробиш. Доводиться з такими кредитами та депозитами працювати.
Це все зарубіжні і наші окремі експерти сперечаються, що гірше і ризикованіше: кептивні банки або банки під кеш-кредити. Складно сказати. Кептивний банк як правило проблемних кредитів не має, а якщо має, то там негаразди з проблемними кредитами вирішуються просто «дружба-дружбою, а тютюнець нарізно». Ясна річ, що вирішити питання по заставі з бізнесменом, якого особисто знаєш простіше, ніж з позичальником «з вулиці». Це тільки експерти з Moody’s можуть думати, що кредитувати середній і малий бізнес дуже вигідно і перспективно. У нас біда в тому, що кредит видати нескладно середньому бізнесу, ось забрати назад – біда. Тому й виходить, що кептивний банк з кредитами для своїх – краще. Але якщо ці “свої” не збанкрутять і не розорять свій основний бізнес. Тому що завалиться їхній бізнес і звалиться банк, навіть якщо до цього все було добре. Тут, як мовиться, «всі гроші в одному кошику», а кошик може бути і дірявим. У банку для кеш-кредитів навпаки: гроші розкладені в дуже великій кількості різних рук. І тому, якщо вони не заплатять, то інший заплатить. Але біда, коли багато хто не хоче платити. Тому дійсно в окремих банках частка проблемних кеш-кредитів доходить до 40-50%. Але для боротьби з цією проблемою використовують два методи: або банківську структуру, яка за допомогою софт, мідл і хард колектора працює з боржниками, і з 50% робить проблемними 15-25%, або продають проблемні кредити колекторним компаніям, які вже «віджимають до потрібної кондиції». І тут же проблеми як і немає. Виходить, що банки по кеш-кредитам надійніше. Але це поки вміють «віджимати».
Ось такий у нас банківський сектор. Не можна сказати, що все чудово, але і не можна сказати, що нічого не відбувається. Якраз відбувається, і багато чого. Потрібно тільки вміти бачити і помічати.
Александр Охріменко, к.е.н.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
